Антоніо Абондіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Абондіо
Antonio Abondio

портрет гравюра 1574 року (гравер Мартіно Рота Martino Rota (1520-1583)
Ім'я при народженні Antonio Abondio
Народився 1538[1][2][…]
Рива-дель-Гарда, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія[4]
Помер 3 травня 1591(1591-05-03)[4][5][6]
Відень, Габсбурзька монархія[4]
Національність італієць
Громадянство Італія[7]
Жанр скульптура
Напрямок маньєризм, раннє бароко
Роки творчості 1550-1590
Покровитель імператор Максиміліан ІІ, імператор Рудольф ІІ
Працював у містах Мілан, Відень, Прага
Основні роботи медалі, дрібна пластика, скульптура на фасадах, твори з віску

Антоніо Абондіо (італ. Antonio Abondio) також Абунді, аббондіно (Abundi, Abbondino), 1538, Ріва дель Гарда — 3 травня 1591, Відень — уславлений скульптор, медальєр 16 століття, італієць за походженням.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Ріва дель Гарда. Походив із дворянського стану, але представники роду мали художні здібності і працювали також як скульптори і церковні діячі. Близькість до мистецтва представників роду наблизила і талановитого підлітка до вивчення різних художніх технік. Особливо вдало він опанував працю з восковими моделями, дрібною пластикою і створенням чеканів для монет і медалей.

В період 15521565 років працював в Італії. Згодом про майстра довідався імператор Священної Римської імперії німецької нації Максиміліан ІІ і запровив на службу до себе. Антоніо Абондіо працював в Відні як портретист і медальєр. По смерті імператора був залишений при дворі нового імператора Рудольфа ІІ, працював в місті Прага, куди перебрався Рудольф ІІ разом із двором. Прага на той час стала відомим мистецьким центром маньєризму зі значним впливом стриманого мистецтва Нідерландів. Тому внесок в розвиток раннього європейського бароко такої обдарованої особистості як Антоніо Абондіо був не такий значний, як у Адріана де Вріса чи Джузеппе Арчімбольдо.

Італієць за походженням, Антоніо Абондіо практично натуралізувався в Австрії і увійшов в коло інтернаціональних європейських митців доби маньєризму. Син Антоніо Абондіо (Алессандро Абондіо) продовжив працю батька в Австрії і пошлюбився з донькою художника Ханса фон Аахена.

Помер в місті Відень 1591 року.

Творчий спадок на 21 ст[ред. | ред. код]

Каза дельї Оменоні.

До 21 століття збережено тринадцять портретів із віску та близько шістдесяти медалей роботи Антоніо Абондіо. Серед скульптур, великих за розмірами, атланти на фасаді палацу Каза дельї Оменоні (Мілан), котрий належав родині другого італійського скульптора Леоне Леоні.

Автор медалей та монетних штемпелів з зображеннями імператорів Рудольфа II і Максиміліана II, а також членів їх родин (ерцгерцогів Карла, Ернста, Максиміліана, Маттіаса, Альберта, Венцеслава та придворних. Відомий унікальний дарувальний пфенніг 1572 року, який Абондіо зробив на честь герцога Баварського Вільгельма V. На монетах і медалях ставив знаки «A.A.» чи «AN: AB».[8]

Вибрана галерея творів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ISNI — 2012.
  2. Зведений список імен діячів мистецтва
  3. British Museum person-institution thesaurus
  4. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #128752882 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. RKDartists
  6. Енциклопедія Брокгауз
  7. https://www.kulturarv.dk/kid/VisKunstner.do?kunstnerId=4487
  8. Фенглер, Хайнц; Гироу, Герхард; Унгер, Вилли (1993) [1976]. Словарь нумизмата (російська та переклад з німецької) (вид. 2). Москва: Радио и связь. с. 8. ISBN 5256003178.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fritz Dworschak, Antonio Abondio, medaglista e ceroplasta (1538—1591), Trento, Collana Artisti Trentini, 1958.
  • Duskova K., AN: AB: Antonio Abondio, in «Studia Rudolphina», 2003, III, pp 45-52

Див. також[ред. | ред. код]