Анісетас Сімутіс
| Аніцетас Сімутіс | |
|---|---|
| лит. Anicetas Simutis | |
 | |
| Народився | 11 лютого 1909 Тіркшяй |
| Помер | 8 березня 2006 (97 років) Нью-Йорк |
| Громадянство |  Литва |
| Діяльність | Дипломат |
| Відомий завдяки | Постійний представник Литви при Організації Об'єднаних Націй |
| Alma mater | Університет Вітовта Великого Колумбійський університет |
| Посада | Генеральний консул Литви у Нью-Йорку |
Аніцетас Сімутіс (лит. Anicetas Simutis; 11 лютого 1909, Тіркшяй — 8 березня 2006, Нью-Йорк) — литовський економіст та дипломат. Перший Постійний представник Литви при Організації Об'єднаних Націй (1991—1994). Генеральний консул Литви у Нью-Йорку (1967—1991).
Народився 11 лютого 1909 року в місті Тіркшяй. У 1930 році закінчив 7 класів Тельшяйської єпископської гімназії Валанчюса. Каунаську гімназію «Аушра». У 1931—1935 рр. вивчав економіку в Університеті Вітовта Великого, був одним із засновників компанії «Ramovė».
У 1931—1936 рр. — працював у Міністерстві закордонних справ Литви, згодом секретарем Генерального консульства Литви в Нью-Йорку.
У 1937—1940 рр. — продовжив навчання в Колумбійському університеті в Нью-Йорку і захистив там ступінь магістра.
У 1939 році призначений консульським аташе. Співпрацював у виданнях Tautos ūkis, Lietuvos aidas, Darbininkas, Dirva, Lietuvių dienos, Vienybė та в англійському журналі America.
У 1940 році після окупації країн Балтії Радянським Союзом, продовжив діяльність в Генеральному консульстві Литви в Нью-Йорку.
З 1951 року — призначений віцеконсулом.
У 1967—1991 рр. — Державний департамент США визнав А. Сімутіса Генеральним консулом Литви в Нью-Йорку[1][2].
У 1991—1994 рр. — Постійний представник Литви при Організації Об'єднаних Націй[3]
Аніцетас Сімутіс був активним членом литовської діаспори та автором багатьох статей у литовській пресі в США. Тісно співпрацював із Об'єднаним американським фондом допомоги (BALF), Центральним комітетом визволення Литви (VLIK) та Фондом нації. Він подорожував і читав лекції для литовських громад США, Аргентини, Бразилії, Уругваю та Венесуели, знайомив з Литвою зацікавлених осіб та представників преси. Підготував і видав «Всесвітній литовський довідник».
22 травня 2007 року перепохований на Антакальніському кладовищі. У 2009 році про нього видано книгу «Аніцетас Сімутіс: 60 років на литовській дипломатичній службі»[4].
- ↑ Свобода 1972, No.228 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Net ir galėdamas turėti kur kas sotesnį duonos kąsnį, Anicetas Simutis pasirinko tarnauti savo šaliai, nors ši tarnystė garantavo tik nuolatinius rūpesčius ir materialinius nepriteklius. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Anicetas Simutis Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Anicetas Simutis : 60 metų Lietuvos diplomatinėje tarnyboje. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.