Фабрика повидла
 | |
 | |
| Мета діяльності | Простір для реалізації культурно-мистецьких подій |
|---|---|
| Засновники | Гаральд Біндер |
| Ключові особи | Божена Пеленська, Федорук Тетяна |
| Адреса | Львів, вул. Б. Хмельницького 124, вул. Механічна 5 |
| Офіційний сайт | jamfactory.ua/ua/about/ |
 Фабрика повидла у Вікісховищі | |
Артцентр «Фабрика Повидла» або англ. «Jam Factory Art Center» — це міждисциплінарний центр сучасного мистецтва у ревіталізованій неоготичній будівлі колишньої «Фабрики повидла» у Львові.[1] Центр займається просвітницькою діяльністю через мистецькі виставки, кінопокази, театральні вистави, лекції, які відображають актуальні процеси в українській та світовій культурі.[2] Арт центр «Фабрика повидла» співпрацює з різними міжнародними організаціями, такими як Magic Carpets, Trans Europe Halles, Face to Faith, EastHub.[3][4][5][6]
У 1872 р. Йозеф Кронік засновує фабрику «Кронік і син» з виготовлення спиртових напоїв у львівському районі Підзамче. Згодом в кін. ХІХ — початку ХХ ст. була добудована неоготична будівля та вежа, як частина фабрики.[7] У радянський період фабрику перепрофілювали для виробництва повидла і консервації. З 2009 року будівлю почали називати «Фабрика повидла» місцеві художники, які користувалися простором, що стало основою для назви сучасної інституції.[8] Теперішній власник, історик, фахівець з історії Східної Європи — Гаральд Біндер, створив фонд Harald Binder Cultural Enterprises і з 2015 року ревіталізує комплекс для створення центру сучасного мистецтва.[7] Будівля «Фабрики Повидла» є пам'яткою архітектури місцевого значення (за рішенням виконкому Львівської обласної ради № 227 від 17.07.1990).[9]
З 2008 року тут, у напівзруйнованих приміщеннях, проходили Тиждень актуального мистецтва, Львівський тиждень моди, Urban Exploration Fest і різні театральні постановки.[10]
18 листопада 2023 року, після 8 років ревіталізації, команда проєкту відкрила новий культурний простір у Львові — центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center.
У комплексі з’явилися нові елементи: «чорний куб» з театральною сценою, офісна будівля, паркінг із сонячними батареями, що можуть підтримувати вентиляцію та кондиціонування в разі відключення електрики, три великі оглядові тераси з гарною панорамою.
У експозиційних залах триває перша виставка про мистецтво під час війни «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми».[10]
«Jam Factory Art Center» прцює у Львові за адресою вул. Б. Хмельницького, 124 в районі Підзамче.[1] Це промисловий район Львова з багатою історією, яку досліджував «Центр Європейських досліджень» (м. Лунд, Швеція) в рамках програми «Пам'ять про „зниклі“ групи населення в міському середовищі Львова, Чернівців, Кишинева і Вроцлава».[11] Урбаністичні дослідження вказують на те, що Підзамче був центральною частиною міста, де жили різні етнічні групи: євреї, араби, караїми, татари, що й привернуло увагу дослідників. Після будівництва залізничної колії район став індустріальним: тут почали будувати фабрики, підприємства, заводи, що після розпаду радянського союзу занепали і потребуть відновлення.[12]
«Фабрика повидла» є частиною великого ревіталізаційного процесу з відновлення індустріальних просторів в Україні.[13] Для вибору проекту ревіталізації самої «Фабрики повидла» був проведений архітектурний конкурс серед 5 учасників: Baumhauer Architects (Берлін), Дроздов і партнери (Харків), Atelier Stefan Rindler (Відень), Зелемінь (Львів), Urban куратори (Київ). У конкурсі переміг проект Atelier Stefan Rindler.[14] Ревіталізація в цьому випадку стосується не лише будівлі, а й цілого району. «Програма ревіталізації Львів-Підзамче 2012—2025» розробила дослідницький проєкт з рекомендаціями щодо ревіталізації району.[15]
Jam Factory Art Center з початком повномасштабного вторгнення започаткував проєкт «Artists in War» («Митці у війні») для фінансової підтримки українських митців, які продовжують працювати у своїй сфері (театр, музика, візуальне мистецтво).[16] Також артцентр створив окрему 2-х місячну програму інтеграції «Навігація» для підтримки митців, які переїхали до Львова.[17] Про контекст війни згадується у документальній виставі «Кого чути у справі Бейліса» та читаннях п'єси «Документ без назви», які проходили в «Фабриці повидла».[18]
Крім того, з початку повномасштабного вторгнення Jam Factory відкрив свої підвальні приміщення для всіх сусідів, адже інших укриттів поблизу не було. [10]
- ↑ а б Вул. Хмельницького, 124 – Фабрика повидла. Інтерактивний Львів (укр.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Арт-центр «Фабрика повидла» (Львів, Україна). ReHERIT (укр.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Partners | Face to Faith. face-to-faith.eu. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Members. Trans Europe Halles (амер.). Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ How We Are Together. Magic Carpets (англ.). Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Jam Factory Art Center. TEH Easthub (амер.). Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ а б Історик перетворить Фабрику повидла у Львові на культурний центр. ФОТО. Історична правда. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ У Львові погодили створення арт-простору на Фабриці повидла: будівництво почнуть у 2019 році. The Village Україна. 2 січня 2019. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Публічна інформація/реєстр нерухомих пам'яток. city-adm.lviv.ua. 30.01.2023. Процитовано 30.01.2023.
- ↑ а б в Jam Factory: новий культурний простір у Львові. LB.ua. 20 листопада 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
- ↑ says, Iryna Korotun. Memory Treatment and Urban Planning in L'viv, Chernivtsi, Chisinau and Wroclaw. Memory Treatment and Urban Planning in L'viv, Chernivtsi, Chisinau and Wroclaw (англ.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Слідами спогадів Підзамча. Збруч (укр.). 14 жовтня 2021. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Головко О.М., Басараб М.І. “Реновація та ревіталізація об’єктів промислового призначення” (PDF).
- ↑ Ревіталізація Фабрики повидла у Львові: проект Urban кураторів. Mistosite (укр.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Перспективи розвитку Підзамче 2012-1025. www.creativecities.org.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ The Cambridge Journal of Law, Politics, and Art, p. 328-331 (PDF).
- ↑ Олена Касперович. Як інтегруються митці, які почали жити у Львова 24 лютого (англ.), процитовано 5 квітня 2023
- ↑ Прокопишин, Тарас (21 листопада 2022). Божена Пеленська: «Мистецтво, яке ми зараз творимо, вже є і буде зовсім іншим». The Ukrainians (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.