Атиш (водоспад)
.jpg)
Атиш (башк. Атыш «той, що стріляє», «постріл») — водоспад на Південному Уралі, в Белорецькому районі республіки Башкортостан. Водоспад — це вихід з грота Атиш на поверхню підземної річки, яка також називається Атиш. Сам грот (він же Атишська печера) знаходиться в горі Яш-Кузь-Таш.[1]
Географія[ред. | ред. код]
Водоспад утворений мільйони років тому на горі двома підземними річками — Агуй та Атиш, раніше мав сильніший потік і вивергався з більшої висоти.
Водоспад «Атиш» унікальний та єдиний подібний на Уралі[1], він витікає з великого грота Атишської печери в горі Яш-Кузь-Таш і прямовисно падає двома струменями з висоти у 4 метри. Ширина цього гроту — 6 метрів, висота — 4,5 метри, а його глибина — близько 10 метрів.
Під водоспадом утворилося невелике озеро. У цьому місці виходять води справжньої підземної річки. Частина води поступає висхідним потоком з глибини 7 метрів у грот цієї печери та падає водоспадом, а частина виходить прямо в озеро.
Від падіння маси води під водоспадом утворилися два водобійних котли, глибина яких досягає 10 метрів, а діаметр — 20 метрів. З озера струмок Атиш пробігає звивистим руслом близько 200 метрів і впадає в річку Лемезу. Вода Атиша, як і всякого підземного джерела, дуже холодна та протягом року має постійну температуру в + 4 градуси.
Гора, де знаходиться водоспад, складена вапняками віком 570 мільйонів років. Води річок проточили у верхній частині гори вапняк, і пройшли вниз на південний схил гори.
Північніше від водоспаду знаходиться місце, де річки Агуй та Атиш, зливаючись в одно русло, зникають, щоб через декілька кілометрів з'явитися на поверхні у вигляді могутнього потоку, що розбиває скелі. Місце зникнення двох струмків корінні жителі називають Атиш-Сумган, що в перекладі з башкирської «Атиш пірнув»[2].
Відстань від великих міст: Уфа — 150 км, Челябінськ — 370 км,Єкатеринбург — 480 км, Перм — 550 км, Тюмень — 800 км, Курган — 620 км[1].
Водоспад є комплексним пам'яткою природи, що включає цілий ряд карстових форм: печер, понор, підземних русел струмків[3].
Із 1965 року оголошений пам'яткою природи республіканського значення[4].
Маршрут[ред. | ред. код]
Дістатися до водоспаду можна на електричці, що виходить з Уфи у бік Бєлорєцька, треба доїхати до зупинки «71 км». Від зупинки йти по стежці, минути у брід річку Інзер (проходимо тільки в межень), потім річку Лемезу, на іншому березі якої і буде водоспад. Течія у річці сильна, на дні гострі камені, тому варто узяти взуття для броду. Відстань від зупинки потягів до водоспаду — близько 13 кілометрів. Найкраще планувати похід на два дні з ночівлею біля водоспаду. Не збитися з вірного шляху допоможе маркування і те, що стежка на водоспад найширша і добре натоптана. Дорога від 71 км проходить через гору з дуже цікавою назвою, її прозвали Відьмою. Якщо ви на автомобілі, то треба їхати до селища Верхні Лемези, від якого по стежці можна дійти до водоспаду (10 км)[1].
- Період дії: постійно.
- Режим роботи: цілодобово.
- Вартість: безкоштовно.
Фотогалерея[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Ефремов, Ю. К. Природа моей страны. — М.: Мысль, 1985. — 350 с. (рос.)
- Советский Союз: Географическое описание в 22-х томах. Российская Федерация. Урал / Отв. ред. И. В. Комар. — М.: Мысль, 1968. — 406 с. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Водопад Атыш. nashural.ru. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 6 червня 2015 року.(рос.)
- ↑ Водопад Атыш. votpusk.ru. Процитовано 8 червня 2015 року.(рос.)
- ↑ Водопад Атыш. tury.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 8 червня 2015 року.(рос.)
- ↑ Атыш, водопад. Башкирская энциклопедия. Процитовано 6 червня 2015 року.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(рос.)