Азійська коричнева хмара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Атмосферна коричнева хмара)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гігантська коричнева хмара над Китаєм (квітень 2001 року, знімок НАСА).

Азійська коричнева хмара, або Гігантська коричнева хмара (англ. Atmospheric Brown Cloud) — шар забрудненого повітря, який періодично покриває частину Південної Азії, включаючи північні райони Індійського океану, Індію і Пакистан, поширюючись аж до Китаю.[1] Гігантську область забрудненого повітря бурого кольору над Південною Азією видно на фотографіях із супутників з грудня по квітень.

Термін «Азійська коричнева хмара» вперше з'явився у доповіді ЮНЕП 2002 року по проекту «Експеримент в Індійському океані», який проводився в 1999 році.[2]

Причини

[ред. | ред. код]

Видимий з космосу серпанок являє собою суміш зважених твердих частинок дрібного розміру, які здатні перебувати в повітрі досить тривалий час. Він складається з кількох забруднювачів, головним чином сажі, сульфатів, нітратів, органічної речовини, летючого попелу і мінерального пилу, що надходять в результаті спалювання палива і біомаси в сільських районах. Так як в період з січня по березень в цих районах стоїть суха погода, то природного очищення повітря не відбувається.

Дослідження

[ред. | ред. код]

Вперше гігантське димове забруднення повітря було виявлено в результаті досліджень, що проводилися в 1999 році за проектом «Експеримент в Індійському океані». Воно було описано, як найбільше в світі забруднення повітря, яке досягає у висоту від 2 до 3 км і займає площу рівну території США. За підтримки ЮНЕП почала здійснюватися Програма, що отримала назву «Азійська коричнева хмара» (АКХ). Її цілі: дослідження впливу димового забруднення на ряд параметрів, включаючи зміни мусонного режиму, водного балансу, сільськогосподарського виробництва і стану здоров'я населення. НАСА реєструвала гігантську коричнева хмару в 2004[3] та 2007 роках.[4]

Вплив на клімат

[ред. | ред. код]

Димове забруднення знижує сонячне освітлення поверхні Індійського океану на 10 % і викликає ще більше скорочення освітленості над континентом. Вважається, що димове забруднення може досить сильно вплинути на мусонну циркуляцію, регіональний розподіл опадів і вертикальний розподіл температур в атмосфері.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Silva-Send, Nilmini (2007) Preventing regional air pollution in Asia: the potential role of the European Convention on Long Range Transboundary Air Pollution in Asian regions University of Kiel, Kiel, Germany

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]
  • Гигантское коричневое облако окажет воздействие на атмосферу в масштабах всей планеты [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Pollution and global warming. Climate change in black and white. The Economist, Feb 17th 2011 [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • Ramanathan, V.; Crutzen, P. J. (2003). New Directions: Atmospheric Brown "Clouds". Atmospheric Environment. 37 (28): 4033—4035. Bibcode:2003AtmEn..37.4033R. doi:10.1016/S1352-2310(03)00536-3.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Asian Brown Cloud — fact and fantasy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2004. Процитовано 29 травня 2018.
  2. Ramanathan, Veerabhadran et al. (2002) The Asian brown cloud climate and other environmental impacts: impact study [Архівовано 2004-06-05 у Wayback Machine.] Center for Clouds, Chemistry and Climate, United Nations Environment Programme, Nairobi Kenya, ISBN 92-807-2240-9, accessed 8 December 2008
  3. NASA Eyes Effects of a Giant 'Brown Cloud' Worldwide (2004). Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 29 травня 2018.
  4. Global Aerosol System 2000—2007 (NASA Earth Observatory). Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 29 травня 2018.