Аудіометр
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Аудіометр, аудіограф (від лат. audio — чую, слухаю, з audire — чути, слухати та грец. μετρέω — вимірювати) — електронно-акустичний прилад для аудіометрії, здатний генерувати тони різної частоти.
Аудіометр «авдіометр» — вимірювальний генератор для функціональної діагностики, який створює дозовані дії на слуховий аналізатор у вигляді чистих звукових тонів або мовного сигналу.ДСТУ 2595-94 [Архівовано 30 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Прилад для точного визначення гостроти слуху — електроакустичний прилад для вимірювання гостроти слуху.
Опис однієї з перших конструкцій приладу наведено в Енциклопедичному словнику Ф. А. Брокгауза та І. А. Ефрона у статті «авдіометр».
Аудіометри відрізняються дизайном і функціями, але мають однакові параметри функціонування:[1]
- діапазон інтенсивності (гучності) тонів — від 0 (–10) дБ до 110 (120) дБ, регулюється атенюатором;
- фіксовані частоти від 125 Гц до 8 (16) кГц;
- стимуляцію — вузькосмуговий шум, чистий тональний сигнал або аудіозапис.
До складу аудіометра входять:
- спеціальні калібровані навушники (повітряні телефони) для дослідження слуху за повітряною провідністю;
- кістковий вібродавач (встановлюється на соскоподібний відросток скроневої кістки або на чоло) для дослідження слуху за кістковою провідністю;
- клавіша зворотного зв’язку пацієнта.
Під час дослідження вуха з гіршим слухом протилежне вухо маскують так званим білим шумом або широкосмуговим шумом із середньою частотою, що відповідає тонові, який представляють; шум подають за допомогою повітряного телефону.[2]
Аудіометр, який під’єднують до комп'ютера чи планшета, обладнано програмним забезпеченням, що автоматично формує аудіограми.
За допомогою аудіометра можуть бути отримані чисті тони різних частот і оцінена втрата слуху до кожної з них. Аудіометри призначені для оцінки функціонального стану слухового аналізатора людини шляхом визначення порогів чутності по повітряному і кістковому звукопроведенню шляхом порівняння слуху обстежуваного з характеристиками, еквівалентними порогу чутності нормальної людини. Документ, який фіксує результати обстеження, називається аудіограмою. Результати аудіометрії використовують для слухопротезування, зокрема для підбору та налаштування слухових апаратів.[1]
Використовується аудіологами в оториноларингологічних відділеннях лікарень, центрах слуху.
Область застосування апаратури — сурдологія і отоларингологія(ЛОР).
- 1 2 О. О. Кіцера, Ф. Б. Юрочко, О. О. Кіцера; під ред. проф. О. О. Кіцери. (2013). Попович В. Лексикон оториноларинголога. Львів: Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького. с. 66.
- ↑ Кафедра оториноларингології – Львівський національний медичний університет (укр.). Процитовано 22 вересня 2025.
- Diagnostic audiometer(англ.)
