Аудіометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аудіометр зразка 1960 р.

Аудіо́метр («авдіометр», від лат. Audire — чути і грец. Metron — міра) — вимірювальний генератор для функціональної діагностики, який створює дозовані дії на слуховий аналізатор у вигляді чистих звукових тонів або мовного сигналу.ДСТУ 2595-94 [Архівовано 30 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Прилад для точного визначення гостроти слуху — електроакустичний прилад для вимірювання гостроти слуху.

Опис однієї з перших конструкцій приладу наведено в Енциклопедичному словнику Ф. А. Брокгауза та І. А. Ефрона у статті «авдіометр».

За допомогою аудіометра можуть бути отримані чисті тони різних частот і оцінена втрата слуху до кожної з них. Аудіометри призначені для оцінки функціонального стану слухового аналізатора людини шляхом визначення порогів чутності по повітряному і кістковому звукопроведенню шляхом порівняння слуху обстежуваного з характеристиками, еквівалентними порогу чутності нормальної людини. Документ, який фіксує результати обстеження, називається аудіограмою. Результати аудіометрії використовують для слухопротезування, зокрема для підбору та налаштування слухових апаратів.

Область застосування апаратури — сурдологія і отоларингологія.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]