Бабаєв Арташес Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бабаєв Арташес Едуардович
Народився 3 січня 1946(1946-01-03) (73 роки)
Київ Україна
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність науковець
Сфера інтересів механіка
Заклад Інститут механіки НАНУ
Вчене звання Доктор технічних наук
Науковий ступінь доктор технічних наук

Бабаєв Арташес Едуардович (3 січня 1946(19460103), Київ, Україна) - фахівець у галузі механіки, доктор технічних наук (1989).

Закінчив Київський університет (1969). Від 1971 – в Інституті механіки НАНУ: інж., молодший науковий співробітник (1975–80), старший науковий співробітник (1980–88), пров. науковий співробітник (1988–89), завідувач лабараторії (1989–96), головний науковий співробітник (від 1996). За сумісністю від 2000 – професор Національного авіаційного університету.

Основний напрями наукових досліджень – нестаціонарна аерогідропружність, електропружність і гідроелектропружність, механіка елементів конструкцій з композитних матеріалів, поширення та дифракція хвиль в ідеальних або в’язких рідинах і пружних середовищах. [1].

Праці[ред. | ред. код]

  • Механика элементов конструкций // Механика композитных материалов и элементов конструкций: В 3 т. Т. 2. К., 1983 (співавт.);
  • Гидроупругость систем оболочек. К., 1984 (співавт.);
  • Нестационарные волны в сплошных средах с системой отражающих поверхностей. К., 1990;
  • Динамика тел, взаимодействующих со средой. К., 1991 (співавт.);
  • Динамика элементов конструкций // Механика композитов: В 12 т. Т. 9. К., 1999 (співавт.);
  • Transient interaction of parallel thin-wolled cylindrical piezoelectric ceramic rediators // JASA. 2000. Vol. 108, № 1 (співавт.).

Примітки[ред. | ред. код]