Бабій Ольга Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Михайлівна Бабій
Народилася 14 серпня 1955(1955-08-14) (63 роки)
Коломия
Громадянство СРСРУкраїна
Національність українка
Діяльність журналістка, поетеса, письменниця
Alma mater Київський державний університет ім. Тараса Шевченка
Заклад Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина»
Членство Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Напрямок Українська журналістка, поетеса. Заслужений журналіст України.
Посада депутат[d]
Партія Політична партія «Наша Україна»
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Премії лауреатка обласних літературних премій

О́льга Миха́йлівна Бабі́й (* 14 серпня 1955, Коломия) — українська журналістка, поетеса. Заслужений журналіст України. Генеральний директор Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина».

Член Національної спілки журналістів України (1975), Національної спілки письменників України.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчила Коломийську середню школу № 1 імені Василя Стефаника, де отримала за успішне навчання золоту медаль (1972). Вищу освіту здобула на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Ольга Михайлівна Бабій стояла біля витоків створення першого на Прикарпатті обласного телебачення. Людина неспокійної вдачі, цілеспрямована і творча, переконана, що найвище завдання в житті — доб­ре зроблена робота, особливо та, яку любиш. У журналістиці працює з 1972 р. Пройшла шлях від позаштатного кореспондента Коломийської міськрайонної газети «Червоний прапор» до генерального директора Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина». У 1986 р. — разом з ліквідаторами Чорнобильської аварії на Житомирщині. Восени з однодумцями започатковує (в радянський час!) часопис нового типу — газету «Агро». Упродовж 1988–1989 рр. активно працює в організації Товариства української мови імені Тараса Шевченка, осередків Народного Руху України. Освітлює перший фестиваль «Червона рута» у Чернівцях. Пише про перші демократичні вибори до органів місцевого самоврядування. У 1990 р. ініціює та створює перше обласне телебачення Прикарпаття «Галичина», яким керує беззмінно уже 25 років. Засноване першою демократично обраною обласною радою Івано-Франківщини, ОТБ «Галичина» стало прототипом суспільного телебачення.

Ольга Бабій — депутат багатьох скликань обласної та міської ради та провідний журналіст, працює як репортер, нарисовець, аналітик, бере інтерв’ю. Десятки репортажів присвячені Помаранчевій революції та Революції Гідності, освітлює події з Півдня України та зони АТО.

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка публіцистичних нарисів, драматичних творів, статей.

Плідно співпрацює з товариством «Просвіта». У творчому доробку також ліричні вірші і драматичні поеми. Ольга Михайлівна — член Національної спілки письменників України, автор поетичних збірок «Мить на долоні» (1990), «Крізь простір і час» (2001), «Нерон» 2003, «Батурин» (2008, 2014).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Депутат Івано-Франківської обласної ради.

Була серед засновників перших осередків Товариства української мови, Народного Руху на Прикарпатті, Собору Духовної України. Активістка Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива»[1]. Очільниця редакції письменницького журналу «Перевал».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вийшла заміж за інженера-конструктора Степана Степановича Бабія, виховала двох доньок. Оксана — лікар, Уляна — юрист. У родині — пятеро онуків: Нестор, Северин, Устим, Емілія. Константин.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008)
  • Орден княгині Ольги трьох ступенів (2001, 2005, 2016)
  • Почесне звання «Заслужений журналіст України» (1998)
  • Лауреат обласних премій імені В. Стефаника, І. Франка та Б. Бойка.

Нагороджена орденом архістратига Михаїла УПЦ Київського патріархату та срібною медаллю Української греко-католицької церкви, відзнакою НСЖУ «Зірка української журналістики» та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]