Баккільйоне

Баккільйоне
45°11′1.7000001015963″ пн. ш. 12°14′37.100000100402″ сх. д.
Витік
Гирло	Брента
• координати	45°11′1.7000001015963″ пн. ш. 12°14′37.100000100402″ сх. д.
Країни:	Італія
Довжина	118 км
Площа басейну:	1400 км²
Середньорічний стік	30±0,001 м³/с
Притоки:	Retroned, Astichellod, Orolod, Tesinad і Q21234960?
Медіафайли у Вікісховищі

Баккільйоне (італ. Bacchiglione, вен. Bacajon, лат. Medoacus Minor, "Малий Медоакус") — річка в північній Італії, довжиною 118 км, що бере початок у провінції Віченца, біля підніжжя гори Пасубіо.

Її води беруть свій початок із відродження рівнини Віченца та численних потоків Предальпійських гір. Площа басейну — приблизно 1400 км².

Історія

У стародавні часи та протягом раннього Середньовіччя річки Баккільйоне не існувало, за винятком невеликих струмків.

Повені

У перші десятиліття ХІХ століття відбувалися безперервні повені, викликані розливами річки. Затоплення 1823, 1825 і 1827 років дали початок численним маршрутам насипів і завдали дуже серйозної шкоди; після двадцяти років спокою в 1856, 1859, 1860 і 1868 роках відбулися повені, але найсерйознішою, що завдала дуже серйозної шкоди місту Віченца, затопивши цілі квартали, була повінь 1882 року. Навіть у XX столітті помітні розливи річки тривали, переважно за межами міста.

Повінь 2010 року

1 листопада 2010 року Віченца постраждала від повені. Станом на 2010 вода в Баккільйоне непридатна для пиття.

Станом на грудень 2020 рівень води в річці поступово починає спадати.

Бібліографія

Grandis, Claudio (2018). Le porte di Debba nel Bacchiglione: uomini, barche e mulini in un borgo del contado vicentino tra 16. e 19. secolo. Соммакампанья: Cierre. ISBN 978-8883149511.