Барон Ботро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Барон Ботро (англ. Baron Botreaux) — згаслий спадковий титул в системі Перства Англії.

Герб роду де Ботро, перших баронів Ботро

Історія[ред. | ред. код]

Титул барона Ботро був створений англійським королем Едуардом III 24 лютого 1368 року для Вільяма де Ботро (1337 — 1391).

У 1462 році після смерті Вільяма де ботро, 3-го барона Ботро (1389 — 1462), баронство успадкувала його дочка, Маргарет де Ботро, 4-а баронеса Ботро (пом. 1477). Вона пережила сина та онука, тому баронський титул перейшов до її правнучки, Мері Ганґерфорд, 5-й баронесі Ботро (1468 — 1520). Мері Ганґерфорд вийшла заміж за Едварда Гастінгса, 2-го барона Гастінгса (1466 — 1506). Його син та наступник, Джордж Гастінгс, 3-й барон Гастінгс (1488 — 1544), після смерті своєї матері успадкував титули барона Ганґерфорда, барона де Моліна та барона Ботро. В 1529 році для Джорджа Гастінгса був створений титул графа Гантінґдона.

Герб сера Френсіса Гастінгса, 2-го графа Гантінґдона (1514 — 1561)

Після смерті Мері Гастінгс, 5-ї баронеси Ботро, баронський титул протягом 214 років перебував у руках графів Гантінґдон. В 1746 році після смерті 9-го графа Гантінґдона баронський титул перейшов до його дочки Елізабет Роудон, яка стала 16-ою баронесою Ботро. Елізабет Роудон вийшла заміж за Джона Роудона, 1-ого графа Мойри. Їх старший син, Френсіс Роудон-Гастінгс, 2-й граф Мойри, отримав у 1817 році титул маркіза Гастінгса.

В 1808 році після смерті Елізабет Роудон, 16-ї баронеси Ботро (1731 — 1808), маркізи Гастінгс володіли баронським титулом до 1868 року, коли він потрапив в стан очікування після смерті 4-го маркіза Гастінгса. У 1871 році баронство отримала Едіт Роудон-Гастінгс, 10-а графиня Лаудон (1833 — 1874), сестра 4-го маркіза Гастінгса, яка стала 21-ю баронесою Ботро. Її наслідував її син Чарльз Роудон-Гастінгс, 11-й граф Лаудон (1855 — 1920). Після його смерті в 1920 році баронський титул опинився в стані очікування. Але вже в 1921 році баронство отримала його племінниця, Едіт Ебні-Гастінгс, 12-а графиня Лаудон (1883 — 1960), дочка майора вельмишановного Пауліна Френсіса Катберта Ебні-Гастінгса (1856 — 1907) та онука Едіт Роудон-Гастінгс, 10-ї графині Лаудон. В 1960 році після смерті 12-ї графині Лаудон баронський титул опинився в стані очікування між її дочками.


Барони Ботро[ред. | ред. код]

Список усіх баронів Ботро
Ім'я Портрет Роки правління Титул Примітки
Вільям де Ботро[1]

(1 вересня 1337 — 10 серпня 1391)

1368—1391 1-й барон Ботро Син та спадкоємець

Вільяма де Ботро

Вільям де Ботро[2]

(1367 — 25 травня 1395)

1391—1395 2-й барон Ботро Старший син попереднього
Вільям де Ботро[3]

(20 лютого 1389 — 16 травня 1462)

1395—1462 3-й барон Ботро Єдиний син попереднього
Маргарет Ганґерфорд[4]

(приблизно 1412 — 7 лютого 1477 або 1478)

1462—1477 4-а баронеса Ботро Друга (молодша) дочка попереднього. Дружина Роберта Ганґерфорда, 2-го барона Ганґерфорда (1409—1459)
Мері Гастінгс[5]

(пом. 1520)

1477—1520 5-а баронеса Ботро Єдина дочка сера Томаса Ганґерфорда з Роудена (пом. 1469), онука Роберта Ганґерфорда, 3-го барона Ганґерфорда, правнучка попереднього
Джордж Гастінгс[6]

(1488 — 24 березня 1544)

1520—1544 6-й барон Ботро, 1-й граф Гантінґдон Старший син попередньої
Френсіс Гастінгс[7](1514 — 20 червень 1560) 1544—1560 7-й барон Ботро, 2-й граф Гантінґдон Старший син попереднього
Генрі Гастінгс[8](1536 — 14 грудня 1595) 1560—1595 8-й барон Ботро, 3-й граф Гантінґдон Старший син попереднього
Джордж Гастінгс[9](1540 — 30 грудня 1604) 1595—1604 9-й барон Ботро, 4-й граф Гантінґдон Молодший брат попереднього
Генрі Гастінгс[10](24 квітня 1586 — 14 листопада 1643) 1604—1643 10-й барон Ботро, 5-й граф Гантінґдон Старший син Френсіса Гастінгса, лорда Гастінгса (1560—1595), старшого сина попереднього
Фердинандо Гастінгс[11](18 січня 1609 — 13 лютого 1656) 1643—1656 11-й барон Ботро, 6-й граф Гантінґдон Старший син попереднього
Теофіліус Гастінгс[12]

(10 грудня 1650 — 30 травня 1701)

1656—1701 12-й барон Ботро, 7-й граф Гантінґдон Сетвертий (молодший) син попереднього
Джордж Гастінгс[13]

(1677—1705)

1701—1705 13-й барон Ботро, 8-й граф Гантінґдон другий син попереднього від першого шлюбу
Теофіліус Гастінгс[14]

(12 листопада 1696 — 13 жовтня 1746)

1705—1746 14-й барон Ботро, 9-й граф Гантінґдон Зведений брат попереднього
Фрэнсіс Гастінгс[15]

(13 березня 1729 — 2 жовтня 1789)

1746—1789 15-й барон Ботро, 10-й граф Гантінґдон Старший син попереднього
Елізабет Роудон[16]

(23 березня 1731 — 11 квітня 1808)

1789—1808 16-а баронеса Ботро Молодша сестра попереднього, дружина Джона Роудона, 1-го графа Мойри (1720—1793)
Фрэнсіс Роудон-Гастінгс[17]

(9 грудня 1754 — 28 листопада 1826)

1808—1826 17-й барон Ботро, 1-й маркіз Гастінгс Старший син попередніх
Джордж Роудон-Гастінгс[18]

(4 лютого 1808 — 13 січня 1844)

1826—1844 18-й барон Ботро, 2-й маркіз Гастінгс Старший син попереднього
Паулін Роудон-Гастінгс[19]

(2 червня 1832 — 17 січня 1851)

1844—1851 19-й барон Ботро, 3-й маркіз Гастінгс Старший син попереднього
Генрі Роудон-Гастінгс[20]

(22 червня 1842 — 10 листопада 1868)

1851—1868 20-й барон Ботро, 4-й маркіз Гастінгс Молодший брат попереднього. З 1868 року титул в стані очікування
Едіт Мод Роудон-Гастінгс[21]

(10 грудня 1833 — 23 січня 1874)

1871—1874 21-а баронеса Ботро, 10-а графиня Лаудон Старша сестра попереднього
Чарльз Едвард Роудон-Гастінгс[22]

(5 січня 1855 — 17 травня 1920)

1874—1920 22-й барон Ботро, 11-й граф Лаудон Старший син попередньої.
З 1920 року титул в стані очікування.
Едіт Ебні-Гастінгс[23]

(13 травня 1883 — 24 лютого 1960)

1921—1960 23-а баронеса Ботро, 12-а графиня Лаудон Старша дочка майора Пауліна Ебні-Гастінгса (1856—1907), племінниця попереднього.
З 1960 року титул в стані очікування.

Можливі спадкоємці титулу[ред. | ред. код]

  • Саймон Ебні-Гастінгс, 15-й граф Лаудон (нар. 29 жовтня 1974), старший син Майкла Едварда Ебні-Гастінгса, 14-го графа Лаудона (1942 — 2012), онук Едіт Ебні-Гастінгс, 20-й баронеси Гастінгс[24]
  • Шііна Вільямс (нар. 9 травня 1941), єдина дочка леді Джейн Гаддслстон Кемпбелл (нар. 1920), другої дочки Едіт Ебні-Гастінгс, від першого шлюбу з Едгаром Райтом Уекфільдом. З 1968 року дружина Дональда Рассела Вільямса[25]
  • Флора Енн Мадлен Пурді (нар. 12 червня 1957), єдина дочка леді Джейн Гаддслстон Кемпбелл Ебні-Гастінгс (нар. 1920), другої дочки Едіт Ебні-Гастінгс, від другого шлюбу з капітаном Артуром Олександром Габблом (пом. 1979). 1-й чоловік з 1975 року Джон Роберт Керр (розлучення 1992), 2-й чоловік з 2001 року Джеймс Клемент Флемінг Пурді[26]
  • Норман Ангус Макларен (нар. 6 травня 1948), старший син майора Девіда Кеттета Макларена (пом. 2000) і леді Едіт Гаддлстон Ебні-Гастінгс (1925-2006), онук Едіт Ебні-Гастінгс, 20-ї баронеси Гастінгс[27].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. William de Botreaux, 1st Lord Botreaux. thePeerage.com. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  2. William de Botreaux, 2nd Lord Botreaux. thePeerage.com. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  3. William de Botreaux, 3rd Lord Botreaux. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  4. Margaret de Botreaux, 4th Baroness Botreaux. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  5. Mary Hungerford, 5th Baroness Botreaux. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  6. George Hastings, 1st Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  7. Francis Hastings, 2nd Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 9 січня 2018. 
  8. Henry Hastings, 3rd Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 9 січня 2018. 
  9. George Hastings, 4th Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 9 січня 2018. 
  10. Henry Hastings, 5th Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  11. Ferdinando Hastings, 6th Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 9 січня 2018. 
  12. Theophilus Hastings, 7th Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  13. George Hastings, 8th Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 січня 2018. 
  14. Theophilus Hastings, 9th Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  15. Francis Hastings, 10th Earl of Huntingdon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  16. Elizabeth Hastings, Baroness Hastings. thePeerage.com. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  17. Francis Rawdon-Hastings, 1st Marquess of Hastings. thePeerage.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 9 січня 2018. 
  18. George Augustus Francis Rawdon-Hastings, 2nd Marquess of Hastings. thePeerage.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 9 січня 2018. 
  19. Paulyn Reginald Serlo Rawdon-Hastings, 3rd Marquess of Hastings. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  20. Henry Weysford Charles Plantagenet Rawdon-Hastings, 4th Marquess of Hastings. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  21. Edith Maud Rawdon-Hastings, 10th Countess of Loudoun. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  22. Charles Edward Rawdon-Hastings, 11th Earl of Loudoun. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  23. Edith Maud Rawdon-Hastings, 12th Countess of Loudoun. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  24. Simon Michael Abney-Hastings, 15th Earl of Loudon. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  25. Sheena Wakefield. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  26. Flora Ann Madeline Hubble. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 
  27. Norman Angus MacLaren. thePeerage.com. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018. 

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Maclean, Sir John The Parochial and Family History of the Parishes of Forrabury and Minster in the County of Cornwall, 1873 (Pedigree & history of early Botreaux family)

Джерела[ред. | ред. код]