Перегляд вихідного коду сторінки Белград

{{Населений пункт Сербії
 | тип                 = місто
 | назва               = Белград
 | місцева_назва       = {{lang-sr|Београд, Beograd}}
 | зображення          = Belgrade Montage.jpg
 | зображення_розмір   = 
 | зображення_підпис   = Фото-колаж Белграда
 | прапор              = Flag of Belgrade, Serbia.svg
 | опис прапора        = Прапор Белграда
 | герб                = Small Coat of Arms Belgrade.svg
 | опис герба          = Герб Белграда
 | країна              = [[Сербія]]
 | регіон              = 
 | автомобільний код   = BG
 | розташування        = 
 | розташування_розмір = 
 | розташування_підпис = 
 | mapx                = 
 | mapy                = 
 | засноване           = [[3 століття до н.е.]] 
 | статус              = 
 | магдебурзьке право  = 
 | населення           = 1&nbsp;233&nbsp;796 (2014)
 | густота             = 556
 | катойконім          = 
 | агломерація         = 1&nbsp;659&nbsp;440
 | площа               = 
 | висота              = 116,75
 | поштові індекси     = 11000
 | часовий пояс        = [[UTC+1]]
 | DST                 = [[UTC+2]]
 | код країни          = +381
 | код міста           = 11
 | координати          ={{coord|44|49|14|N|20|27|44|E|scale:100000|display=inline,title}}
 |lat_dir=N | lat_deg=44 | lat_min=49
            | lat_sec=14
 |lon_dir=E | lon_deg=20 | lon_min=27
            | lon_sec=44
 | поділ міста         = 
 | міста-побратими     = 
 | день міста          = 
 | адреса              = 
 | мер                 = [[Александар Шапич]]
 | вебсторінка         = http://www.beograd.rs
 }}

[[Файл:NoviBG Nov30 2005.jpg|міні|праворуч|300пкс|Панорама Белграда з фортеці [[Калемегдан]]]]
[[Файл:ParlamentBelgrad.jpg|міні|праворуч|300пкс|Будинок [[Народні збори Сербії|Сербської скупшини]] в Белграді]]
{{Otheruses}}

'''Белгра́д'''<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par114 |title=§ 114. Правопис складних і складених географічних назв |accessdate=16 січня 2018 |archive-date=18 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161118224618/http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par114 }}</ref>, '''Белґра́д'''<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39025 Белґрад] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161029175333/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39025 |date=29 жовтня 2016 }} // {{ЕСУ||}}</ref><ref>[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6227.html Белґрад] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180117070221/http://slovopedia.org.ua/29/53393/6227.html |date=17 січня 2018 }} // {{Cite web |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF%3D&S21STR=00000362%2F17 |title=Архівована копія |access-date=2022-06-02 |archive-date=2022-03-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220313220017/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_G&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF%3D&S21STR=00000362%2F17 |url-status=bot: unknown }}.&nbsp;— 1884.&nbsp;— С. 3.</ref> ({{lang-sr|Београд, Beograd}})&nbsp;— столиця та найбільше місто [[Сербія|Сербії]]. Розташоване біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику [[Тисо-Дунайська низовина|Тисо-Дунайської низовини]] й Балканського півострова. Населення&nbsp;— бл. 1,7&nbsp;млн осіб, що є майже чвертю населення Сербії.

== Передача назви ==
На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д<ref>{{r2u|беоґрад|2}}</ref><ref>{{r2u|беоґрад|11}}</ref>. Ще раніше [[Правопис Смаль-Стоцького і Ґартнера|«Руска граматика»]] радила писати «Білград»<ref>{{Cite web |url=https://i.stack.imgur.com/zGQA6.png |title=Ukrainian Language Stack Exchange |accessdate=9 березня 2019 |archive-date=6 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210506203250/https://i.stack.imgur.com/zGqA6.png }}</ref>, що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів<ref>Думки з приводу появи «Українського правопису» (3-тє вид. випр. і доп.)&nbsp;— К., 1990 //Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці філологічної секції&nbsp;— Т. CCXXIV&nbsp;— Львів, 1992&nbsp;— С. 422</ref><ref>{{книга
 |автор             = Ірина Фаріон
 |заголовок         = Правопис — корсет мови?
 |місце             = Львів
 |видавництво       = Свічадо
 |рік               = 2004
 |сторінки          = 102
 |сторінок          = 120
 |тираж             = 
 |isbn              = 966-561-328-6
}}</ref>.

== Історія міста ==
Белград веде свою історію з III століття до н.&nbsp;е., коли [[кельти]] заснували на місці злиття річок [[Сава (річка)|Сава]] та [[Дунай]] своє останнє поселення [[Сінгідун]]ум. У [[I століття до н. е.|I столітті до н.&nbsp;е.]] Белград захопили [[римляни]].

[[Слов'яни]] вперше оселилися у фортеці в VII&nbsp;ст. й назвали її Београд. У [[IX століття|IX]] ст. місто захопили болгари, у XII&nbsp;ст.&nbsp;— мадяри, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями, а на камінні споруджена белградська [[фортеця]].

Сербським місто стає за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у [[XIII століття|XIII]] ст., столицею&nbsp;&nbsp;— за часів деспота [[Стефан Лазаревич|Стефана Лазаревича]] у XV&nbsp;ст.

У [[1521]] році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів [[Османська імперія|Османської імперії]] на [[Балканський півострів|Балканському півострові]].

Унаслідок повстання сербів ([[Перше сербське повстання|1806]] та [[Друге сербське повстання|1815]]) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знову стало столицею [[Князівство Сербія|Сербського князівства]].

{{main|Карагеоргій}}

У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований із попелу.{{немає джерела}}

З [[1918]] року&nbsp;— столиця [[королівство сербів, хорватів і словенців|Королівства сербів, хорватів і словенців]] (з 1929&nbsp;р. Югославії).

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Белград був [[Бомбардування Белграда в Другій світовій війні|розбомблений]] та [[Сербія (1941—1944)|окупований німцями]]. [[20 жовтня]] [[1944]] року [[Белградська операція|звільнений]] частинами [[Червона армія|Червоної армії]] та [[Народно-визвольна армія Югославії|Народно-визвольної армії Югославії]].

{{Див. також|Бомбардування Югославії силами НАТО}}

== Географія та клімат ==
Белград стоїть на місці, де річка [[Сава (річка)|Сава]] впадає в [[Дунай]]. Більша частина міста лежить на правому березі річки [[Сава (річка)|Сави]], на лівому&nbsp;— новий район.

[[Клімат]]&nbsp;— помірно континентальний. Середні температури січня&nbsp;— від −3 до +9&nbsp;°C, липня&nbsp;— від +18 до +25&nbsp;°C.

{{Клімат міста
|Місто_род=Белграда
|Джерело=[http://www.weatheronline.co.uk/weather/maps/city?LANG=en&PLZ=_____&PLZN=_____&WMO=13274&CONT=euro&R=0&LEVEL=162&REGION=0005&LAND=YG&MOD=tab&ART=TEM&NOREGION=1&FMM=1&FYY=2004&LMM=12&LYY=2013 Weather Online]
| Січ_сер=2.2       | Січ_сер_опади=61
| Лют_сер=3.1       | Лют_сер_опади=61
| Бер_сер=8.5       | Бер_сер_опади=57
| Кві_сер=14.3      | Кві_сер_опади=41
| Тра_сер=18.3      | Тра_сер_опади=71
| Чер_сер=21.9      | Чер_сер_опади=94
| Лип_сер=24.3      | Лип_сер_опади=57
| Сер_сер=23.9      | Сер_сер_опади=76
| Вер_сер=19.3      | Вер_сер_опади=46
| Жов_сер=14.5      | Жов_сер_опади=48
| Лис_сер=9.1       | Лис_сер_опади=52
| Гру_сер=4.0       | Гру_сер_опади=58
| Рік_сер=13.6      | Рік_сер_опади=722
| Січ_сер_мін=-0.1      | Січ_сер_макс=4.6
| Лют_сер_мін=0.3      | Лют_сер_макс=6.0
| Бер_сер_мін=4.5      | Бер_сер_макс=12.4
| Кві_сер_мін=9.6      | Кві_сер_макс=19.1
| Тра_сер_мін=13.4     | Тра_сер_макс=23.3
| Чер_сер_мін=17.0     | Чер_сер_макс=26.8
| Лип_сер_мін=19.0     | Лип_сер_макс=29.7
| Сер_сер_мін=18.5     | Сер_сер_макс=29.3
| Вер_сер_мін=14.4     | Вер_сер_макс=24.1
| Жов_сер_мін=10.0     | Жов_сер_макс=18.7
| Лис_сер_мін=5.6      | Лис_сер_макс=12.5
| Гру_сер_мін=1.7      | Гру_сер_макс=6.2
| Рік_сер_мін=8.5    | Рік_сер_макс=17.4
| Січ_а_макс=18.4       | Січ_а_мін=-26.5,
| Лют_а_макс=23.9       | Лют_а_мін=-25.5
| Бер_а_макс=24.9       | Бер_а_мін=-14.7
| Кві_а_макс=31.4       | Кві_а_мін=-3.4
| Тра_а_макс=34.2    | Тра_а_мін=-0.4
| Чер_а_макс=38.2      | Чер_а_мін=3.8
| Лип_а_макс=43.2    | Лип_а_мін=8.4
| Сер_а_макс=40.2     | Сер_а_мін=6.7
| Вер_а_макс=40.1      | Вер_а_мін=0.6
| Жов_а_макс=33.7      | Жов_а_мін=-13.0
| Лис_а_макс=25.0      | Лис_а_мін=-14.0
| Гру_а_макс=20.2       | Гру_а_мін=-19.0
| Рік_а_макс=43.2.      | Рік_а_мін=-26.5
|}}

== Економіка ==
У Белграді та його передмістях ([[Земун]], [[Железник (Белград)|Железник]], [[Раковиця (Белград)|Раковиця]] тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.

== Транспорт ==
{{main|Транспорт Белграда}}
Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний [[річковий порт]], [[аеропорт]] і телекомунікаційний центр. Планують будівництво [[Белградський метрополітен|метро]].

== Освіта ==
Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, [[Белградський університет]] ([[1808]]), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).

== Культура ==
Давні стіни міста бачили [[Кельти|кельтів]] і римлян, [[Готи|готів]] і [[Франки|франків]], слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.

Наразі Белград&nbsp;— столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані [[Сербська академія наук і мистецтв]], заснована в [[1886]]&nbsp;році як Сербська королівська академія, [[Національна бібліотека Сербії]], що з'явилася в [[1832]]&nbsp; році, [[Національний музей Сербії|Національний музей]], заснований в [[1841]]&nbsp;р., Національний театр, заснований у [[1869]]&nbsp; році, [[Музей Ніколи Тесли]].
[[Файл:Споменик Арчибалду Рајсу (само биста крупније).jpg|міні|праворуч|140пкс| Пам'ятник [[Арчибальд Райс|Арчибальдові Райсу]]. Топчидерський парк]]
У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури ([[Храм Святого Сави]], [[Калемегдан]] із [[Белградська фортеця|Белградською фортецею]] тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.

У місті багато парків, найвідоміший із них&nbsp;&nbsp;— {{нп|Топчидер||sr|Топчидер}}, у якому розміщена [[Резиденція князя Милоша]]. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди [[XIX століття|XIX]]—[[XX століття|XX&nbsp;ст.]]&nbsp;— будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.

Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «[[Београдски синдикат]]».

== Міжнародні відносини ==

=== Міста-побратими ===
Список міст-побратимів Белграда:<ref name="city of belgrad">{{Cite web|url=http://www.beograd.rs/cms/view.php?id=1225698|title=International Cooperation|publisher=City of Belgrad|archive-url=https://web.archive.org/web/20120828072526/http://www.beograd.rs/cms/view.php?id=1225698|archive-date=28 серпня 2012|url-status=live|access-date=23 березня 2021}}</ref>

* {{Прапорець|UK}} [[Ковентрі]], Велико Британія (1957)<ref>{{Cite web|url=http://www.coventrytelegraph.net/news/local-news/what-point-coventrys-twin-towns-3038605|title=Coventry's twin towns|last=Griffin|first=Mary|date=2 серпня 2011|website=Coventry Telegraph|archive-url=https://web.archive.org/web/20130806032050/http://www.coventrytelegraph.net/news/local-news/what-point-coventrys-twin-towns-3038605|archive-date=6 серпня 2013|url-status=dead|access-date=6 серпня 2013}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.coventry.gov.uk/directory/25/twin_towns_and_cities|title=Coventry – Twin towns and cities|website=Coventry City Council.|archive-url=https://web.archive.org/web/20130412062545/http://www.coventry.gov.uk/directory/25/twin_towns_and_cities|archive-date=12 квітня 2013|url-status=dead|access-date=6 серпня 2013}}</ref>
* {{Прапорець|USA}} [[Чикаго]], США (2005)
* {{Прапорець|SVN}} [[Любляна]], Словенія (2010)<ref>{{Cite web|url=http://www.ljubljana.si/si/ljubljana/pobratena-mesta-zdruzenja/|title=Medmestno in mednarodno sodelovanje|website=Mestna občina Ljubljana (Ljubljana City)|language=sl|archive-url=https://web.archive.org/web/20130626075304/http://www.ljubljana.si/si/ljubljana/pobratena-mesta-zdruzenja/|archive-date=26 червня 2013|url-status=dead|access-date=27 липня 2013}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.beograd.rs/cms/view.php?id=1422497|title=Gradonačelnici Beograda i Ljubljane potpisali sporazum o bratimljenju dva glavna grada|publisher=Beograd.rs|archive-url=https://web.archive.org/web/20150713130306/http://www.beograd.rs/cms/view.php?id=1422497|archive-date=13 липня 2015|url-status=live|access-date=15 травня 2013}}</ref>
* {{Прапорець|MKD}} [[Скоп'є]], Північна Македонія (2012)<ref>{{Cite web|url=https://sitel.com.mk/dnevnik/makedonija/skopje-i-belgrad-se-zbratimija|title=Сител Телевизија|language=mk|archive-url=https://web.archive.org/web/20190731011703/https://sitel.com.mk/dnevnik/makedonija/skopje-i-belgrad-se-zbratimija|archive-date=31 липня 2019|url-status=live|access-date=31 липня 2019}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.skopje.gov.mk/EN/DesktopDefault.aspx?tabindex=0&tabid=69|title=Official portal of City of Skopje – Skopje Sister cities|date=24 жовтня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131024131101/http://www.skopje.gov.mk/EN/DesktopDefault.aspx?tabindex=0&tabid=69|archive-date=24 жовтня 2013|url-status=dead|access-date=31 липня 2019}}</ref>
* {{Прапорець|CHN}} [[Шанхай]], Китай (2018)<ref>{{Cite news|url=https://www.b92.net/info/vesti/index.php?yyyy=2018&mm=05&dd=21&nav_category=11&nav_id=1395187|title=Potpisan sporazum o bratimljenju Beorgada i Šangaja|date=21 травня 2018|language=sr|agency=Tanjug|work=b92.net|archive-url=https://web.archive.org/web/20180522054135/https://www.b92.net/info/vesti/index.php?yyyy=2018&mm=05&dd=21&nav_category=11&nav_id=1395187|archive-date=22 травня 2018|url-status=live|access-date=21 травня 2018}}</ref>
* {{Прапорець|Bosnia-Herzegovina}} [[Баня-Лука]], Боснія і Герцеговина (2020)<ref>{{Cite web|url=http://www.politika.rs/scc/clanak/465383/Beograd-se-pobratimio-sa-Banjalukom|title=Београд се побратимио са Бањалуком|last=В|first=А.|website=Politika Online|archive-url=https://web.archive.org/web/20201030185325/http://www.politika.rs/scc/clanak/465383/Beograd-se-pobratimio-sa-Banjalukom|archive-date=30 жовтня 2020|url-status=live|access-date=28 жовтня 2020}}</ref>

=== Міста-партнери ===
Інші дружні відносини та співробітництво:<ref name="city of belgrad2">{{Cite web|url=http://www.beograd.rs/cms/view.php?id=1225698|title=International Cooperation|publisher=City of Belgrad|archive-url=https://web.archive.org/web/20120828072526/http://www.beograd.rs/cms/view.php?id=1225698|archive-date=28 серпня 2012|url-status=live|access-date=23 березня 2021}}</ref>

* {{Прапор Греції}} [[Афіни]] —  Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1966 р.<ref name="Међународна сарадња">{{Cite web|url=http://www.beograd.rs/index.php?lang=cir&kat=beoinfo&sub=1225693%3f|title=Међународна сарадња|publisher=Официальный сайт Белграда|language=sr|archive-url=https://web.archive.org/web/20191102121123/http://www.beograd.rs/index.php?kat=beoinfo&lang=cir&sub=1225693%3f|archive-date=2019-11-02|dead-url=no|access-date=2019-11-18}}</ref>
* {{Прапор Угорщини}} [[Будапешт]] — Угода про дружбу і співробітництво, грудень 1970 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{ITA-}} [[Рим]] —  Угода про дружбу і співробітництво, жовтень 1971 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапор Німеччини}} [[Берлін]] — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1978 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{CHN-}} [[Пекін|Пекин]] — Угода про співпрацю, жовтень 1980 р.<ref name="Међународна сарадња" /><ref>{{Cite web|url=http://www.ebeijing.gov.cn/Sister_Cities/Sister_City/|title=Sister Cities|publisher=Beijing Municipal Government|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20161023111443/http://www.ebeijing.gov.cn/Sister_Cities/Sister_City/|archive-date=2016-10-23|dead-url=yes|access-date=2008-09-23}}</ref>
* {{Прапор Алжиру}} [[Алжир (місто)|Алжир]] — Декларація про спільні інтереси, лютий 1981 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапор Ізраїлю}} [[Тель-Авів]] — Угода про співпрацю, травень 1990 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапор Румунії}} [[Бухарест]] — Протокол про співпрацю, вересень 1999 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{UKR-}} [[Київ]] — Угода про співпрацю, травень 2002 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапорець|Россия}} [[Москва]] — Програма співпраці, грудень 2002 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапор Хорватії}} [[Загреб]] — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Любляною)<ref name="Међународна сарадња" />
*  {{Прапор Словенії}} [[Любляна]] — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з <small>Загребом)</small><ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапорець|Bosnia-Herzegovina}} [[Баня-Лука]] — Угода про співпрацю, квітень 2005 р.<ref name="Међународна сарадња" /><ref name="Banja Luka twinnings">{{Cite web|url=http://www.banjaluka.rs.ba/front/category/64/|title=Градови партнери|website=Градска управа - Град Бања Лука|language=sr|archive-url=https://web.archive.org/web/20110917132032/http://www.banjaluka.rs.ba/front/category/64/|archive-date=2011-09-17|access-date=2013-08-09}}</ref>
* {{Прапорець|Чорногорія}} [[Подгориця]] — Протокол про співпрацю, липень 2010 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапорець|MKD}} [[Скоп'є]] — Угода про співпрацю, березень 2012 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапор Білорусі}} [[Мінськ]] — Угода про співпрацю, червень 2014 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапор Швейцарії}} [[Берн]] — Угода про співпрацю, лютий 2016 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапорець|IRN}} [[Тегеран]] — Меморандум о понимании, сентябрь 2016 г.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапор Казахстану}} [[Астана]] — Протокол про наміри, листопад 2016 р.<ref name="Међународна сарадња" />
* {{Прапорець|AUT}} [[Відень]] - Угода про співпрацю між містом Відень та містом Белград, жовтень 2019 р.<ref name="Међународна сарадња" />

Деякі муніципалітети міста також мають побратимські зв'язки з невеликими містами або районами інших великих міст.

=== Нагороди ===
Белград отримав різноманітні внутрішні та міжнародні відзнаки, зокрема французький [[орден Почесного легіону]] (проголошений 21 грудня 1920 року; Белград є одним із чотирьох міст за межами Франції, поряд із [[Льєж]]ем, [[Люксембург (місто)|Люксембургом]] і [[Волгоград]]ом, які отримали цю нагороду), [[Чехословацький Воєнний хрест 1918|Чехословацький військовий хрест]] (нагороджений 8 жовтня 1925), югославським [[Орден Зірки Карагеоргія|Орденом Зірки Караджорджа]] (вручений 18 травня 1939) та югославським [[Орден Народного героя|Орденом Народного Героя]] (проголошений 20 жовтня 1974, у 30-ту річницю повалення [[Третій Рейх|нацистської]] окупації під час Другої світової війни).<ref>{{Cite web|url=http://www.beograd.rs/cms/view.php?id=201227|title=Received Decorations|publisher=Beograd.rs|archive-url=https://web.archive.org/web/20140924072048/http://www.beograd.rs/cms/view.php?id=201227|archive-date=24 вересня 2014|url-status=live|access-date=16 травня 2007}}</ref> Усі ці нагороди були отримані за бойові дії під час Першої та Другої світових воєн.<ref>{{Cite web|url=http://www.rtvpink.com/vesti/vest.php?id=26907|title=Beograd – grad heroj|date=6 листопада 2009|publisher=RTV Pink|archive-url=https://web.archive.org/web/20110715211706/http://www.rtvpink.com/vesti/vest.php?id=26907|archive-date=15 липня 2011|url-status=dead|access-date=15 листопада 2009}}</ref> У 2006 році журнал ''[[Файненшл таймс|Financial Times]] «<nowiki/>[[Журнал FDi|Прямі іноземні інвестиції»]]'' присвоїв Белграду звання ''«Місто майбутнього Південної Європи»''.<ref>{{Cite web|url=http://www.fdimagazine.com/news/fullstory.php/aid/1543|title=European Cities of the Future 2006/07|date=6 лютого 2006|website=fDi magazine|archive-url=https://web.archive.org/web/20070927004828/http://www.fdimagazine.com/news/fullstory.php/aid/1543|archive-date=27 вересня 2007|url-status=dead|access-date=10 липня 2007}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.seeurope.net/files2/pdf/rgn0906/13_Belgrade_CityOfTheFutureInSEE.pdf|title=Belgrade – City of the Future in Southern Europe|last=Miloradović|first=Aleksandar|date=1 вересня 2006|website=TheRegion|archive-url=https://web.archive.org/web/20070808143913/http://www.seeurope.net/files2/pdf/rgn0906/13_Belgrade_CityOfTheFutureInSEE.pdf|archive-date=8 серпня 2007|url-status=dead|access-date=10 липня 2007}}</ref>

== Персоналії ==
* [[Мілан Ракич]]&nbsp; (1876—1938)&nbsp;— сербський поет та дипломат
* [[Олівера Маркович]] (1925—2011)&nbsp;— югославська та сербська акторка.
* [[Милорад Павич]]&nbsp; (1929—2009)&nbsp;— [[Сербія|сербський]] [[поет]], прозаїк, літературознавець, [[переклад]]ач.
* [[Мілета Проданович]]&nbsp; (* 1959)&nbsp;— сербський [[прозаїк]], [[поет]] і [[художник]], [[професор]] Академії мистецтв у Белграді.
* [[Зоран Чалич]]&nbsp; (1931—2014)&nbsp;— сербський режисер.
* [[Мілена Дравич]] (1940—2018)&nbsp;— сербська актриса
* [[Індіра Арадинович]] (* 1986)&nbsp;— сербська співачка.
* [[Лейла Хот]]&nbsp; (* 1986)&nbsp;— сербська співачка
* [[Новак Джокович]]&nbsp; (* 1987)&nbsp;— сербський [[теніс]]ист.
* [[Горан Маркович]]&nbsp; (* 1946)&nbsp;— сербський кінорежисер.

=== українці ===
* [[Гернгросс Борис Володимирович]]&nbsp;— [[генеральний хорунжий]] армії Української Держави. Похований у місті.
* [[Єщенко Микола Дмитрович]]&nbsp;— [[генерал-хорунжий]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].

== Галерея ==
<gallery widths="200" heights="200" perrow="5">
Файл:La place de la République..jpg|Площа республіки та [[Національний театр у Белграді|Національний театр Сербії]]
Файл:Hram Sv. Save 003.JPG|[[Храм святого Сави]]
Файл:Vue depuis Forteresse Kalemegdan.jpg|[[Белградська фортеця]]
Файл:Fk Red Star stadium.jpg|Стадіон «[[Црвена Звезда]]»
</gallery>

== Див. також ==
* [[1517 Беоґрад]]&nbsp;— астероїд, названий на честь міста<ref>{{DMPN}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}

* [http://www.beograd.rs/ Град Београд] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110222225405/http://beograd.rs/ |date=22 лютого 2011 }} {{ref-sr}} {{ref-en}} {{ref-de}}

== Джерела та література ==
* ''Плахотнюк С. О''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39025 Бе́лґрад] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161029175333/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=39025 |date=29 жовтня 2016 }} // {{ЕСУ|2|}}

=== Література ===
{{commons|Belgrade}}
* {{УРЕ}}

{{Бібліоінформація}}
{{Сербія}}
{{Столиці Європи}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Дунай}}
[[Категорія:Міста Сербії]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Європи]]
[[Категорія:Міста над Дунаєм]]
[[Категорія:Белград|*]]
[[Категорія:Столиці країн Європи]]