Белград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто Белград
Small Coat of Arms Belgrade.svg Flag of Belgrade.svg
Герб Белграда Прапор Белграда
Фото-колаж Белграду
Фото-колаж Белграду
Основні дані
Країна Сербія Сербія
Засноване 3 століття до н.е.
Агломерація 1.659.440
Населення 1.233.796 (2011)
Густота населення 556 осіб/км²
Поштові індекси 11000
Часовий пояс UTC+1
Літній час UTC+2
Автомобільний код BG
Географічні координати 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222Координати: 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222
Висота над рівнем моря 116,75 м
Місцева влада
Мер міста Синіша Малі
Веб-сторінка http://www.beograd.rs
Карта
Белград (Сербія)
Белград
Белград

Commons-logo.svg Белград у Вікісховищі

Панорама Белграда з фортеці Калемегдан
Будинок Сербської скупшини в Белграді

Белгра́д (серб. Београд, укр: Білоград) — столиця Сербії та колишньої Югославії. Населення — 1 233 796 осіб (2011), з передмістями — 1 647 490.

Географія та клімат[ред.ред. код]

Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.

Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.

Клімат Белграда
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 18,4 23,9 25,0 32,4 34,5 36,7 43,6 39,9 37,5 33,7 25,0 20,2 43,6
Середній максимум, °C 4,6 6,0 12,4 19,1 23,3 26,8 29,7 29,3 24,1 18,7 12,5 6,2 17,7
Середня температура, °C 2,2 3,1 8,5 14,3 18,3 21,9 24,3 23,9 19,3 14,5 9,1 4,0 13,6
Середній мінімум, °C −0,1 0,3 4,5 9,6 13,4 17,0 19,0 18,5 14,4 10,0 5,6 1,7 9,5
Абсолютний мінімум, °C −12,7 −15,5 −12 0,2 2,5 7,0 11,9 11 7,0 −1,4 −3,1 −12,2 −15,5
Норма опадів, мм 61 61 57 41 71 94 57 76 46 48 52 58 722
Джерело: Weather Online

Історія[ред.ред. код]

Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій, і 38 разів він був наново відбудований з попелу.[джерело?]

У I століття до н. е. Белград захопили римляни.

Слов'янська назва міста «Београд» вперше з'являється лише в IX ст..

У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним з важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.

Внаслідок повстання сербів (1806 та 1815) місто було визволене і стало столицею Сербського князівства.

З 1918 року — столиця Об'єднаного королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).

У роки Другої світової війни Белград був окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Радянської армії та Народно-визвольної армії Югославії.

Економіка[ред.ред. код]

У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.

Транспорт[ред.ред. код]

Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут знаходиться міжнародний річковий порт, аеропорт та телекомунікаційний центр.

Освіта[ред.ред. код]

Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).

Культура[ред.ред. код]

Давні стіни міста бачили кельтів та римлян, готів та франків, слов'ян та турків. Так тут виникла химерна суміш східної і західної культур.

Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти і науки. У місті сконцентровано найбільше число установ національного значення з області науки і мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832 році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований в 1869 році.

Пам'ятник Арчибальдові Райсу. Топчидерський парк

У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан з Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.

У місті багато парків, найвідоміший з них — Тончидер, біля Королівського палацу. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX — XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.

Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є Београдски синдикат.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Novak Djokovic is one of the greatest tennis players ever, says Pat Cash (англ.). Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2013-02-04. 
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Сербія Це незавершена стаття з географії Сербії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.