Перейти до вмісту

Белград

Координати: 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Місто Белград
Герб Белграда Прапор Белграда
Фото-колаж Белграда
Фото-колаж Белграда
Фото-колаж Белграда
Основні дані
Країна Сербія Сербія
Засноване 3 століття до н.е.
Агломерація 1 659 440
Населення 1 233 796 (2014)
Густота населення 556 осіб/км²
Поштові індекси 11000
Часовий пояс UTC+1
Літній час UTC+2
Автомобільний код BG
Географічні координати 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222
Висота над рівнем моря 116,75 м
Місцева влада
Мер міста Александар Шапич
Вебсторінка http://www.beograd.rs
Карта
Мапа
Белград (Сербія)
Белград
Белград

Белград у Вікісховищі

Панорама Белграда з фортеці Калемегдан
Будинок Сербської скупшини в Белграді

Белгра́д[1], Белґра́д[2][3] (серб. Београд, Beograd) — столиця та найбільше місто Сербії. Розташоване біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення — бл. 1,7 млн осіб, що є майже чвертю населення Сербії.

Передача назви

[ред. | ред. код]

На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д[4][5]. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград»[6], що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів[7][8].

Історія міста

[ред. | ред. код]

Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.

Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — мадяри, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями, а на камінні споруджена белградська фортеця.

Сербським місто стає за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею  — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.

У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.

Унаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знову стало столицею Сербського князівства.

Докладніше: Карагеоргій

У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований із попелу.[джерело?]

З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).

У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.

Географія та клімат

[ред. | ред. код]

Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.

Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.

Клімат Белграда
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 18,4 23,9 24,9 31,4 34,2 38,2 43,2 40,2 40,1 33,7 25,0 20,2 43,2.
Середній максимум, °C 4,6 6,0 12,4 19,1 23,3 26,8 29,7 29,3 24,1 18,7 12,5 6,2 17,4
Середня температура, °C 2,2 3,1 8,5 14,3 18,3 21,9 24,3 23,9 19,3 14,5 9,1 4,0 13,6
Середній мінімум, °C −0,1 0,3 4,5 9,6 13,4 17,0 19,0 18,5 14,4 10,0 5,6 1,7 8,5
Абсолютний мінімум, °C −26,5, −25,5 −14,7 −3,4 −0,4 3,8 8,4 6,7 0,6 −13 −14 −19 −26,5
Норма опадів, мм 61 61 57 41 71 94 57 76 46 48 52 58 722
Джерело: Weather Online

Економіка

[ред. | ред. код]

У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.

Освіта

[ред. | ред. код]

Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).

Культура

[ред. | ред. код]

Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.

Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832  році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869  році, Музей Ніколи Тесли.

Пам'ятник Арчибальдові Райсу. Топчидерський парк

У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.

У місті багато парків, найвідоміший із них  — Топчидер[sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIXXX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.

Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «Београдски синдикат».

Міжнародні відносини

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Список міст-побратимів Белграда:[9]

Міста-партнери

[ред. | ред. код]

Інші дружні відносини та співробітництво:[18]

  • Греція Афіни — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1966 р.[19]
  • Угорщина Будапешт — Угода про дружбу і співробітництво, грудень 1970 р.[19]
  • Італія Рим — Угода про дружбу і співробітництво, жовтень 1971 р.[19]
  • Німеччина Берлін — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1978 р.[19]
  • КНР Пекин — Угода про співпрацю, жовтень 1980 р.[19][20]
  • Алжир Алжир — Декларація про спільні інтереси, лютий 1981 р.[19]
  • Ізраїль Тель-Авів — Угода про співпрацю, травень 1990 р.[19]
  • Румунія Бухарест — Протокол про співпрацю, вересень 1999 р.[19]
  • Україна Київ — Угода про співпрацю, травень 2002 р.[19]
  • Россия Москва — Програма співпраці, грудень 2002 р.[19]
  • Хорватія Загреб — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Любляною)[19]
  • Словенія Любляна — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Загребом)[19]
  • Боснія і Герцеговина Баня-Лука — Угода про співпрацю, квітень 2005 р.[19][21]
  • Чорногорія Подгориця — Протокол про співпрацю, липень 2010 р.[19]
  • Північна Македонія Скоп'є — Угода про співпрацю, березень 2012 р.[19]
  • Білорусь Мінськ — Угода про співпрацю, червень 2014 р.[19]
  • Швейцарія Берн — Угода про співпрацю, лютий 2016 р.[19]
  • Іран Тегеран — Меморандум о понимании, сентябрь 2016 г.[19]
  • Казахстан Астана — Протокол про наміри, листопад 2016 р.[19]
  • Австрія Відень - Угода про співпрацю між містом Відень та містом Белград, жовтень 2019 р.[19]

Деякі муніципалітети міста також мають побратимські зв'язки з невеликими містами або районами інших великих міст.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Белград отримав різноманітні внутрішні та міжнародні відзнаки, зокрема французький орден Почесного легіону (проголошений 21 грудня 1920 року; Белград є одним із чотирьох міст за межами Франції, поряд із Льєжем, Люксембургом і Волгоградом, які отримали цю нагороду), Чехословацький військовий хрест (нагороджений 8 жовтня 1925), югославським Орденом Зірки Караджорджа (вручений 18 травня 1939) та югославським Орденом Народного Героя (проголошений 20 жовтня 1974, у 30-ту річницю повалення нацистської окупації під час Другої світової війни).[22] Усі ці нагороди були отримані за бойові дії під час Першої та Другої світових воєн.[23] У 2006 році журнал Financial Times «Прямі іноземні інвестиції» присвоїв Белграду звання «Місто майбутнього Південної Європи».[24][25]

Персоналії

[ред. | ред. код]

українці

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. § 114. Правопис складних і складених географічних назв. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 січня 2018.
  2. Белґрад [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. Белґрад [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 2 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання). — 1884. — С. 3.
  4. беоґрад // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов).
  5. беоґрад // Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич).
  6. Ukrainian Language Stack Exchange. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 березня 2019.
  7. Думки з приводу появи «Українського правопису» (3-тє вид. випр. і доп.) — К., 1990 //Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці філологічної секції — Т. CCXXIV — Львів, 1992 — С. 422
  8. Ірина Фаріон. Правопис — корсет мови?. — Львів : Свічадо, 2004. — С. 102. — ISBN 966-561-328-6.
  9. International Cooperation. City of Belgrad. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 23 березня 2021.
  10. Griffin, Mary (2 серпня 2011). Coventry's twin towns. Coventry Telegraph. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
  11. Coventry – Twin towns and cities. Coventry City Council. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
  12. Medmestno in mednarodno sodelovanje. Mestna občina Ljubljana (Ljubljana City) (словен.). Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 27 липня 2013. [Архівовано 2013-06-26 у Wayback Machine.]
  13. Gradonačelnici Beograda i Ljubljane potpisali sporazum o bratimljenju dva glavna grada. Beograd.rs. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 15 травня 2013.
  14. Сител Телевизија (мак.). Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
  15. Official portal of City of Skopje – Skopje Sister cities. 24 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 31 липня 2019.
  16. Potpisan sporazum o bratimljenju Beorgada i Šangaja. b92.net (серб.). Tanjug. 21 травня 2018. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  17. В, А. Београд се побратимио са Бањалуком. Politika Online. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
  18. International Cooperation. City of Belgrad. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 23 березня 2021.
  19. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Међународна сарадња (серб.). Официальный сайт Белграда. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  20. Sister Cities (англ.). Beijing Municipal Government. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 23 вересня 2008.
  21. Градови партнери. Градска управа - Град Бања Лука (серб.). Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 9 серпня 2013.
  22. Received Decorations. Beograd.rs. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 16 травня 2007.
  23. Beograd – grad heroj. RTV Pink. 6 листопада 2009. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 15 листопада 2009. [Архівовано 2011-07-15 у Wayback Machine.]
  24. European Cities of the Future 2006/07. fDi magazine. 6 лютого 2006. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 10 липня 2007.
  25. Miloradović, Aleksandar (1 вересня 2006). Belgrade – City of the Future in Southern Europe (PDF). TheRegion. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2007. Процитовано 10 липня 2007.
  26. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]