Беляковське плато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беляковське плато
Беляковско плато

43°06′32″ пн. ш. 25°35′49″ сх. д. / 43.10900000002777688° пн. ш. 25.59700000002777998° сх. д. / 43.10900000002777688; 25.59700000002777998Координати: 43°06′32″ пн. ш. 25°35′49″ сх. д. / 43.10900000002777688° пн. ш. 25.59700000002777998° сх. д. / 43.10900000002777688; 25.59700000002777998
Країна Болгарія
Регіон Великотирновська область
Система Передбалкан
Тип плато
Висота 408,9 м
Беляковське плато. Карта розташування: Болгарія
Беляковське плато
Беляковське плато
Беляковське плато (Болгарія)
Мапа

Беляковське плато (болг. Беляковско плато) — це плато в Північній Болгарії, Середніх Передбалкан, Великотирновської області, частина Тирновської височини.[1]

Беляковське плато тягнеться до західної частини Турновськиої височини, на захід від Турновської ущелини річки Янтри. Його східні схили виходять на долину Янтри, а північні — до долини річки Росиці. Схили круті, десь вертикальні, увінчані гірськими піками. На південь до долини річки Янтра його схили не настільки круті, і забудовані великою частиною нових кварталів Велико-Тирново. На заході плато схиляється до горбистої західної частини Тирновської височини. По його північному підніжжіі проходить кордон між Середньою Дунайською рівниною і Середнім Передбалканом.[1]

Його довжина з півночі на південь становить 7-8 км, а ширина — до 4 км. Найвища точка (408,9 м) розташована в її середній частині, в 400 м на схід від села Беляковець. Середня його висота 300—400 м і нахилена на південний захід. Складений з тонкошарових, злегка зігнутих нижньої крейди з карстовими формами (печери, карри). Його схили частково зарослі дубово-грабовими лісами, а на його хребті є пасовища і рілля[1].

Посередині плато знаходиться село Беляковець, а на його периферії — Велико-Тирново (на півдні) і Самоводене (на півночі)[1].

У східних передгір'ях, розташована ділянка 9,3 км від селища Самоводене до Велико-Тирново першокласної національної дороги I-5 державних доріг Русе-Стара Загора-КПП «Маказа»[1]

На його східних передгір'ях знаходиться Преображенський монастир[1].

Топографічна карта[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 44. (болг.)