Березанський краєзнавчий музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Березанський краєзнавчий музей
Березанський краєзнавчий музей.JPG
Тип музей
Розташування Україна Україна: м. Березань (Київська область)
Адреса вул. Героїв Небесної Сотні, 22[1]
Засновано 1975 рік
Директор Г. Л. Рих

Березанський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у місті Березані Київської області, цікаве зібрання матеріалів і предметів з етнографії та культури східної Київщини, міський культурно-освітній осередок.

Загальні дані[ред.ред. код]

Березанський краєзнавчий музей міститься у функціональній сучасній будівлі з використанням елементів народної архітектури за адресою:

вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 22, м. Березань 07540 (Київська область, Україна).

Заклад працює щоденно від 08:00 до 16:00 години (вихідний — понеділок).

Стенд про творців музею.

Директором закладу є почесний житель міста, заслужений працівник культури України Рих Галина Лаврентіївна.

З історії музею[ред.ред. код]

Краєзнавчий музей у місті Березані був урочисто відкритий у 1975 році.

Особливо великий вклад у створення постійної музейної експозиції зробила незмінна від часу заснування директорка закладу Рих Галина Лаврентіївна. Серед осіб, що прислужилися до становлення краєзнавчого музейного осередку в Березані, варто відмітити ім'я народного умільця Бушлі Андрія Єгоровича, чиїми руками створено значне число експонатів музею, зокрема в розділах природничому та шевченкознавчому.

У 1980 році музей отримав звання «народний».

Нині (2000-ні) Березанський краєзнавчий музей є афільованим з історичним музеєм у Яготині. Зараз це значний культурний осередок Березані, де нерідко проводяться різноманітні міські заходи. Так, щороку в грудні на базі музею влаштовуються театралізовані вечорниці[2].

Експозиція[ред.ред. код]

Експозиція Березанського краєзнавчого музею розповідає про історію міста з найдавніших часів і до сьогодення, й складається з таких розділів[3]:

«Шевченкова світлиця»
  • кімната природи — відтворює різномаїття місцевих флори та фауни;
  • кімната побуту — розповідає про традиційні ремесла, демонструє народні знаряддя праці;
  • кімната Т. Г. Шевченка («Шевченкова світлиця») — тут зібрані, здебільшого зроблені народними умільцями, твори з циклу Шевченкіана;
  • кімната 1930-х років — одна з оновлених нещодавно експозицій, у який нині закцентовано увагу на трагізм указаного періоду, зокрема, висвітлює тематику Голодомору 193233 років;
  • кімната народної творчості — представлено вироби народних умільців, а також подарунки з міст-побратимів та інших країн. Цікавим експонатом є тканий рушник завдовжки 6 метрів;
  • експозиція Успенського собору Києво-Печерської лаври;
  • кімната нумізматики — тут можна побачити гроші з багатьох країн світу;
  • кімната бойової слави — розповідає про Другу Світову війну;
  • виставковий зал — тут періодично організовуються виставки місцевих та приїжджих митців.

Галерея[ред.ред. код]

Природнича зала в Березанському музеї.JPG З етноекспозиції Березанського музею.JPG Народні знаряддя праці у Березанському музеї.JPG Зала 1930-х років у Березанському музеї.JPG
природнича зала
етнографічна експозиція
підбірка традиційних
побутових речей
зала 1930-х років

Виноски[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]