Fomitopsis betulina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Березова губка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Fomitopsis betulina

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Agaricomycetes
Порядок: Polyporales
Родина: Фомітопсисові (Fomitopsidaceae)
Рід: Фомітопсіс (Fomitopsis)
Вид: Березова губка
Біноміальна назва
Fomitopsis betulina
(Bull.) B.K.Cui, M.L.Han et Y.C.Dai (2016)
Синоніми
Piptoporus betulinus (Bull.) P.Karst.,

Boletus betulinus Bull.,[1]
Polyporus betulinus (Bull.) Fr.,[2]
Placodes betulinus (Bull.) Quél.,[3]
Fomes betulinus (Bull.) Gillot & Lucand,[4]
Ungulina betulina (Bull.) Pat.,[5]
Ungularia betulina (Bull.) Lázaro Ibiza,[6]
Boletus suberosus Wulfen,[7]
Agarico-pulpa pseudoagaricon Paulet[8]

Посилання
Вікісховище: Piptoporus betulinus
NCBI: 40450
MB: 812646
IF: 812646

Губка березова[9] (Fomitopsis betulina, раніше Piptoporus betulinus) — вид деревних грибів роду Фомітопсіс (Fomitopsis).

Таксономія[ред. | ред. код]

Цей гриб уперше описав Жан Бюйяр в 1788 році під назвою Boletus betulinus[10]. У 1881 році Петтер Карстен переніс його у рід Piptoporus[11], для якого він став типовим видом[12]. Молекулярно-філогенетичні дослідження показали, що цей вид належить до роду Fomitopsis,[13][14] і 2016 року його було перейменовано в Fomitopsis betulina[12].

Видовий епітет betulina пов'язаний із тим, що цей гриб росте на березі (Betula)[15].

Будова[ред. | ред. код]

Шапинка копитоподібна, м'ясиста, зверху матова сіро-коричнева, знизу біла й пориста. Ширина — до 10-15 см, товщина — до 4-6 см. Споровий порошок білий.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Плодові тіла ростуть цілий рік.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте на живих березах, спричиняючи гниль серцевини, та відмерлих березових стовбурах.

Використання та хімічні складові[ред. | ред. код]

Не їстівний. Вживається у народній медицині для лікування надмірної ваги, ран тощо[16].

Хімічний склад та фармакологічну дію березової губки активно досліджували[17]. У плодових тілах гриба є поліпоренова кислота, що є отруйною для паразитичного черв'яка Trichuris trichiura[18]. Дві кульки з цього гриба, нанизані на шкіряні стрічки, знайшли у Етці — людини, що жила 5300 років тому в Тіролі. Є припущення, що вони могли використовуватися як отрута для паразитів та проносний засіб для їх видалення[18].

У свіжих спорофорах Fomitopsis betulina живе жук Paramecosoma melanocephalum (Cryptophagidae)[19].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Розмір плодового тіла у порівнянні з людиною
    Розмір плодового тіла у порівнянні з людиною
  • Плодове тіло
    Плодове тіло
  • Молодий гриб
    Молодий гриб
  • Пори
    Пори

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Herbier de la France 7: t. 312 (1787)
  2. ↑ Systema Mycologicum 1: 358 (1821)
  3. ↑ Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 170 (1886)
  4. ↑ Bull. Soc. Hist. nat. Autun: 165 (1890)
  5. ↑ Essai taxonomique sur les familles et les genres des Hyménomycètes: 103 (1900)
  6. ↑ Revista de la Real Academia de Ciencias Exactas Fisicas y Naturales Madri 14: 668 (1916)
  7. ↑ Collectanea ad botanicam, chemiam, et historiam naturalem spectantia 1: 344 (1786)
  8. ↑ Traité des champignons 2: 105, pl. 18:1-4 (1793)
  9. ↑ Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. — Т. 5, кн. 1. — К.: Наукова думка, 1972. — С. 145.
  10. ↑ Bulliard, Jean (1787). Herbier de la France (French) . Т. 7. с. plate 312.
  11. ↑ Karsten, P.A. (1881). Enumeratio Hydnearum Fr. Fennicarum, systemate novo dispositarum. Revue mycologique, Toulouse (Latin) . 3 (9): 17.
  12. ↑ а б Han, M.L.; Chen, Y.Y.; Shen, L.L.; Song, J.; Vlasak, J.; Dai, Y.C.; Cui, B.K. (2016). Taxonomy and phylogeny of the brown-rot Fungi: Fomitopsis and its related genera. Fungal Diversity. 80 (1): 343—373. doi:10.1007/s13225-016-0364-y.
  13. ↑ Kim, K.M.; Yoon, Y.-G.; Jung, H.S. (2005). Evaluation of the monophyly of Fomitopsis using parsimony and MCMC methods. Mycology. 97 (4): 812—822. doi:10.1080/15572536.2006.11832773.
  14. ↑ Ortiz-Santana, B.; Lindner, D.L.; Miettinen, O.; Justo, A.; Hibbett, D.S. (2013). A phylogenetic overview of the antrodia clade (Basidiomycota, Polyporales). Mycologia. 105 (6): 1391—1411. doi:10.3852/13-051. PMID 23935025.
  15. ↑ Roody, William C. (2003). Mushrooms of West Virginia and the Central Appalachians. Lexington, Kentucky: University Press of Kentucky. с. 381. ISBN 978-0-8131-9039-6.
  16. ↑ Березова губка. narodmedicine.jimdo.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
  17. ↑ Guevara-Gonzalez, Ramon; Torres-Pacheco, Irineo (2014). Biosystems Engineering: Biofactories for Food Production in the Century XXI. Springer Science & Business Media. с. 154. ISBN 978-3-319-03880-3.
  18. ↑ а б Capasso, L. (1998). 5300 years ago, the Ice Man used natural laxatives and antibiotics. Lancet. 352 (9143): 1864. doi:10.1016/S0140-6736(05)79939-6. PMID 9851424. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
  19. ↑ Contributions to the Knowledge of Latvian Coleoptera. 5. [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] — С. 104.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Piptoporus betulinus [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016.
  • Karsten, P.A. 1881. Enumeratio Boletinearum et Polyporearum Fennicarum, systemate novo dispositarum. Revue Mycologique Toulouse. 3(9):16-19 
  • E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 314.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Fomitopsis_betulina&oldid=40827770