Берн Ґорман
| Берн Ґорман | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Берн Х'ю Вінчестер Ґорман | |||
| Народився |
1 вересня 1974 (49 років) Голівуд, Каліфорнія, США | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Діяльність | актор, телеактор, актор театру, кіноактор, музикант | |||
| Alma mater | Манчестерський міський університет і Manchester School of Theatred | |||
| Роки діяльності | з 1998 року | |||
| Провідні ролі |
Роль Овена Гарпера у серіалі Торчвуд | |||
| IMDb | nm1218607 | |||
|
| ||||
 Берн Ґорман у Вікісховищі | ||||
Берн Х'ю Вінчестер Ґорман[1] (нар. 1 вересня 1974) — британський актор та музикант, народжений у США. Берн найбільше відомий завдяки ролям Овена Гарпера у серіалі Торчвуд та Вільяма Ґаппі у екранізації роману Холодний дім. Крім цього, він виконав роль Страйвера у фільмі Темний лицар повертається, а також взяв участь у серіалі Вулиця коронації та фільмі Агент Джонні Інгліш: Перезапуск.
Біографія[ред. | ред. код]
Ґорман народився у Голівуді, де його батько працював професором у Каліфорнійському університеті. Його батьки — британці,[2] і у віці семи років Ґорман разом із батьками та трьома старшими сестрами переїхав до Лондона.
Акторську освіту здобув у Манчестерському столичному університеті
Кар'єра[ред. | ред. код]
Ґорман знімався у перших двох сезонах серіалу-володаря премії BAFTA «Торчвуд» у ролі Овена Гарпера. Це його найвідоміша роль. Інші появи на телебаченні включають участь у серіалах «Секс, місто і я», «Жартланія» та в інших проектах BBC.
У 2005 році Ґорман знявся у екранізації роману Чарльза Діккенса «Холодний дім» на каналі BBC One у ролі Вільяма Ґаппі. Того ж року він знявся у політичному трилері «Низьке зимове сонце» виробництва Tiger Aspect/Channel 4.
Крім цього, він зіграв у серіалах «Жартландія» (BBC Three), «Хороший крадій» (Granada), «Делзіл і Песко» (BBC One), «Нещасний випадок», «Merseybeat» та «Справи інспектора Лінлі» (BBC). Він виконав незначну роль у серіалі «Мешканці Іст-Енду». У 2009 році він знявся в екранізації роману Емілі Бронте «Буремний перевал» у ролі Гіндлі Ерншоу. У 2011 році він зіграв у другій екранізації роману Мартіни Коул Втікачі, який було знято у 2010 році в Кейптауні та Лондоні.
Робота Ґормана у фільмах включає такі стрічки: «Кохання не достатньо», «Листковий пиріг», «Кольоровий Кубрик», «Найкращий чоловік», «Пенелопа», «Клаус», «Убивства в Оксфорді» та «Cemetery Junction». Також він зіграв сценариста Рея Ґелтона у телевиставі каналу BBC Four «Прокляття Степто».
Берн Ґорман також є актором театру. В його доробку є вистави Ladybird (Роял-Корт), Рум'янець (Театр Сохо), «Олівер» (Друрі-Лейн), «Зелений чоловічок» та «Gong Donkeys» (Театр Буш), за які Майкл Біллінґтон із The Guardian написав: «Берн Ґорман доводить, що є одним із найкращих молодих акторів у Британії».[3]
За межами Лондона Ґорман працював у театрах Ноттінгема, Плімута та Манчестера. Газета Manchester Evening News назвала його Найкращим новачком року.
З грудня 2008 до жовтня 2009 він грав Білла Сайкса у мюзиклі Кемерона Макінтоша Олівер! в театрі West End. За цю роль його було номіновано на нагороду Whatsonstage Theatre Awards як «Найкращий актор другого плану у мюзиклі» у 2010 році.[4]
Як музикант, Ґорман виступає по всьому світу. Він давав спільні виступи з Нене Черрі, Rodney P, Groove Armada та багатьма іншими. Також працював над відео групи The Streets.
Вперше головну роль він виконав у фільмі 2011 року 'Наверху', який було презентовано на фестивалі Мангейм-Хайдельберг. Аллан Гантер зі Screen International описав його як "носія відлуння Бастера Кітона в ролі меланхолійного Мартіна'.[5]
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Фільм | Роль | Зауваження |
|---|---|---|---|
| 1998 | Вулиця коронації | Бен Ендрюс | 3 епізоди |
| 2000 | Нещасний випадок | Джофф Сімпсон | 1 епізод |
| 2001 | Mersey Beat | Шон Фінніґан | 1 епізод |
| Кохання не достатньо | Ел Вайсберґер | ||
| 2002 | Хороший крадій | детектив Фейрчайлд | ТВ-фільм |
| 2004 | Листковий торт | Ґазза | |
| 2005 | Справи інспектора Лінлі | Біллі Верґер | 1 епізод |
| Кольоровий Кубрик | Віллі | ||
| Жартландія | Тім Тімоті | 3 епізоди | |
| Найкращий чоловік | водій автобуса | ||
| Холодний дім | Ґаппі | Міні-серіал | |
| 2006 | Делзіл і Паско | Джеррі Гарт | 2 епізоди |
| Пенелопа | Ларрі | ||
| Низьке зимове сонце | детектив Кенні Мортон | ТВ-фільм | |
| Торчвуд | Овен Гарпер | 26 епізодів (2006–2008) | |
| 2007 | Мешканці Іст-Енду | Джед | 1 епізод |
| Міс Марпл Агати Крісті | Джеко Ерґіл | ТВ-фільм | |
| Секс, місто і я | Лоуренс | ТВ-фільм | |
| Фред Клаус | Ельф | ||
| 2008 | Убивства в Оксфорді | Юрій Подоров | |
| Прокляття Септо | Рей Ґелтон | Телевистава | |
| Bonekickers | Бенкс | 1 епізод | |
| 2009 | Буремний перевал | Гіндлі | ТВ-фільм |
| Risen | Фінч/Брент/Двайт/Флавіо/Такер | відеогра/озвучення | |
| 2010 | Cemetery Junction | Ренвік | |
| 2011 | Втікачі | Річард Ґейтс | 5 епізодів |
| Година | Томас Киш | ТВ-серіал | |
| Сходження жайворонка | Марлі | 1 епізод | |
| Наверху | Мартін | ||
| Агент Джонні Інгліш: Перезапуск | Слейтер | ||
| 2012 | Червоні вогні | Бенедикт Косел | |
| Темний лицар повертається | Філіп Страйвер | ||
| 2013 | Гра престолів | Карл | 2 епізоди |
| Тихоокеанський рубіж | доктор Германн Ґотліб | ||
| Джимі Гендрікс | Майкл Джеффері | ||
| 2015 | Багряний пік | містер Холлі | |
| 2016 | In a Valley of Violence | священик | |
| Абсолютна влада | Морґан | ||
| 2018 | Тихоокеанський рубіж: Повстання | доктор Германн Ґотліб | |
| 2020 | Енола Голмс | Лінтхорн | |
| 2022 | Піноккіо | Карабінер | |
| 2024 | Бітлджюс 2 | ||
| Ліфт |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Герман, Сара (Серпень 2008). Burn Gorman, Where's Your Head At?. Torchwood Magazine (англ) . с. 60. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 5 лютого 2013.
- ↑ Meet the characters and cast of Wuthering Heights [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.]. pbs.org
- ↑ Michael Billington (8 листопада 2004). Gong Donkeys. The Guardian. Архів оригіналу за 26 червня 2008. Процитовано 24 жовтня 2006.
- ↑ Bamigboye, Baz (9 травня 2008). Watch out for... Burn Gorman in Oliver!. Mail on Sunday. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 12 травня 2008.
- ↑ Аллан Гантер (18 листопада 2011) Up There [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. screendaily.com
Посилання[ред. | ред. код]
- Берн Ґорман на сайті IMDb (англ.)
- Інтерв'ю Берна Ґормана [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на Starpulse.