Берта Зульцбаська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берта Зульцбаська
Bertha von Sulzbach
Народилася бл. 1110
Зульцбах
Померла 29 серпня 1159
Константинополь
·лихоманка
Країна Byzantine imperial flag, 14th century according to portolan charts.png Візантійська імперія
Національність німкеня
Діяльність правитель
Титул імператриця
Посада візантійська імператриця-консорткаd
Конфесія католицтво
православ'я
Рід Зульцбахи
Батько Беренгар II Зульцбаський
Мати Аделаїда Вольтратсхаузен
Брати, сестри Gebhard III, Count of Sulzbachd, Matilda of Sulzbachd, Гертруда Зульцбахська[1], Luitgarde of Sulzbachd[1] і Gebhard III von Sulzbachd[1]
У шлюбі з Мануїл I
Діти 2 доньки

Берта (Ірина) Зульцбаська (бл. 1110 — 29 серпня 1159) — візантійська імператриця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Була донькою Беренгар II, графа Зульцбаха, та Аделаїди Вольтратсхаузен. Народилася близько 1110 року в Зульцбасі, отримавши ім'я Берта. У 1125 році помер її батько. У 1141 році посли візантійського імператора Іоанна II прибули до Німеччини, шукаючи союзу в боротьбі проти Рожера II, короля Сицилії. Щоб скріпити союз, посли просили короля Конрада III погодитися на шлюб своєї доньки з сином імператора Мануїлом. Втім німецький король вважав за краще видати заміж небогу своєї дружини Гертруди Зульцбаської, відправивши її до Візантії в супроводі Еміха фон Лейнінгена, єпископа Вюрцбурзького.

На час прибуття делегації до Константинополя імператор Іоанн II помер, а Мануїл, що став новим імператором, не поспішав укладати шлюб. Лише у 1146 році він відбувся. Берта отримала титул імператриці, а також змінила ім'я на Ірину. Сучасники відзначають її скромність, відсутність марнославства і побожність.

При дворі багато зробила для зміцнення стосунків між Священною Римською та Візантійською імперіями. Зміцнення між чоловіком та Конрадом III відбулося 1148 року, коли останній повертався до Німеччини після Другого хрестового походу. Водночас надавала усіляку протекцію вихідцям з Німеччини.

Померла у 1159 році від раптової лихоманки. Її поховано у монастирі Пантакратора в Константинополі.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — Мануїл I, візантійський імператор.

Діти:

  • Марія (1152—1182), дружина Рене Монферратського
  • Анна (1154—1158)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wilhelm Blum: Bertha-Irene: bayerische Gräfin und byzantinische Kaiserin. In: Bayern und die Antike. 150 Jahre Maximilians-Gymnasium in München. Hrsg. von W.-A. von Reitzenstein. München 1999. S. 65–75.
  • Lynda Garland, Byzantine Empresses: Women and Power in Byzantium AD 527—1204, first edition (1999), Routledge, ISBN 0-415-14688-7,
  • Alexios G. Savvides, Benjamin Hendrickx (Hrsg.): Encyclopaedic Prosopographical Lexicon of Byzantine History and Civilization. Bd. 3: Faber Felix — Juwayni, Al-. Brepols Publishers, Turnhout 2012, ISBN 978-2-503-53243-1, S. 319—320.
  1. а б в Kindred Britain