Битва при Сіроямі
| Битва при Сироямі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сацумське повстання | |||||||
 Японська картина, що зображає битву. Сайго Такаморі, що веде свій загін, зображений в червоно-чорній формі в правому верхньому кутку | |||||||
| Координати: 31°35′50″ пн. ш. 130°32′59″ сх. д. / 31.59722222224977983° пн. ш. 130.54972222224776601° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Імператорська армія Японії | Самураї Сацуми | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ямагата Арітомо | Сайґо Такаморі† | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 30 000[1] | 350—500[1] | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | більшість | ||||||
Битва при Шіроямі (яп. 城山の戦い, Шірояма но татакаї) — вирішальна битва між урядовими силами Імператора Японії і самураями Сацуми під керівництвом Сайґо Такаморі, що відбулося 24 вересня 1877 року. Абсолютна кількісна перевага імператорських військ призвела до повної поразки самураїв.
Хід бою[ред. | ред. код]
Сайго і близько 400 самураїв, котрі залишилися з ним після численних атак з боку урядової армії, на початку вересня зосередилися на пагорбі Шірояма (з яп. «замкова гора»). Невдовзі генерал Ямаґата Арітомо на чолі 30 000 солдатів взяв їх у щільне оточення.
23 вересня Сайго надіслав до Ямагате двох офіцерів, щоб ті вмовили командувача імператорської армії відпустити решту самурайського загону з Шіроями. Однак той вимагав у відповідь здатися, що рівносильно для самураїв безчестю і ганьбі. Оскільки повстанці відмовилися здаватись, Ямагата у ніч на 24 вересня почали штурм Шіроями. Одразу після опівночі почалася артилерійська підготовка, до якої приєдналися кораблі, що стояли в гавані Каґошіми.
О 3:00 піхота почала штурм пагорба. Станом на 6:00 в загоні повстанців лишалося близько 40 людей, у тому числі Сайго і його найближчі соратники. О 7:00 вони спробували прорватися через оточення, однак це їм не вдалося. Сайго був поранений у праве стегно і живіт, після чого за допомогою соратника Беппу Шінсуке перебрався у більш безпечне місце, де зробив харакірі. По легенді, Беппу відрубав голову Сайго і передав її його слузі, котрий виніс рештки хазяїна з поля бою. Завдяки цьому уряд не зміг продемонструвати голову свого ворога у якості доказу своєї перемоги.[2]
Наслідки[ред. | ред. код]
Поразка у битві при Шіроямі позбавила всіх сил повстанців даймьо Сацума, що у підсумку поклало кінець Сацумському повстанню. Самураї як клас практично припинили своє існування. Японія продовжила свій курс на вестернізацію.
Зображення у культурі[ред. | ред. код]
- Інтерпретація подій битви при Шіроямі показана у фільмі «Останній самурай» 2003 року.
- Пісня «Katana» шведської хеві-метал-групи «Enforcer» є референсом на події битви прі Сіроямі.
- Битві прі Шіроямі присвячена пісня «Shiroyama» шведської пауер-метал-групи «Sabaton».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Satsuma Rebellion: Battle of Shiroyama. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Сацумская война. Архів оригіналу за 10 травня 2012. Процитовано 14 жовтня 2010.
Література[ред. | ред. код]
- Buck, James Harold. Satsuma Rebellion: An Episode of Modern Japanese History. — University Publications of America, 1979.
- Keane, Donald. Emperor Of Japan: Meiji And His World, 1852-1912. — Columbia University Press, 2005. — ISBN 0-231-12341-8.
- Mounsley, Augustus H. Satsuma Rebellion: An Episode of Modern Japanese History. — University Publications of America, 1979.
- Ravina, Mark. The Last Samurai : The Life and Battles of Saigō Takamori. — Wiley, 2004. — ISBN 0-471-08970-2.