Каґосіма
| Каґосіма | |
| Країна | Японія |
| Префектура | Каґосіма |
| Площа | 547,06 км² ({{{Дата обрахунку}}}) |
| city.kagoshima.lg.jp(яп.) | |
| |
|
| |
Географія[ред. | ред. код]
Каґошіма знаходиться на березі Каґошімської затоки Східно-Китайського моря. Площа міста становить близько 547,06 км². Рельєф Каґошіми, за винятком району Сакураджіма, пагобистий. Висота пагорбів і височин коливається від 100 до 300 м над рівнем моря. Каґошімою протікають річки середньої і малої величини які впадають у Каґошімську затоку: Інарі, Коцукі, Каміно, Таґамі, Вакіта і Наґата. В околицях цих річок існують невеликі рівнини. У центральній частині узбережжя розташована промислова зона з міським портом. Навпроти неї знаходиться діючий вулкан Сакураджіма, висотою 1 117 м.
Клімат Каґошіми субтропічний вологий, з частими опадами, особливо тайфунами. Середньорічна температура становить 18 ℃, а рівень опадів 2000 — 2700 мм. Напрямок вітрів північно-західний, проте влітку він міняється на протилежний.
Історія[ред. | ред. код]
Каґошіма виникла у 1340 році як ремісничо-торгове поселення при замку Тофукудзі самурайського роду Шімадзу. Воно було головною виробничо-промиловою базою цього роду, який у 16 столітті почав проводити об'єднання острова Кюшю. Каґошіма стала одним із перших японських населених пунктів де відбулися японсько-європейські контакти: у 1549 році тут провідував християнство Франциск Ксав'єр.
У період Едо (1603–1867) Каґошіма стала великим політичним та торговельним центром, столицею Сацума-хану, володіння роду Шімадзу. У 1863 році містечко було піддане бомбардуванню британським флотом під час Сацумсько-британської війни[1].
У 2-й половині 19 століття чимало вихідців з Каґошіми взяли активну участь у поваленні сьоґунату Токуґава та реставрації Мейдзі. Під час громадянської війни (1868–1869) містечко було одним з центрів проурядових Імператорських сил. Тогочасними Каґошімцями, які здобули славу японських національних героїв, стали Сайґо Такаморі та Окубо Тошімічі.
У ході адміністративної реформи 1871 року містечко Каґошіма стала центром однойменної префектури, що постала на місці Сацума-хану. Воно почало швидко модернізуватися, але під час Сацумського повстання 1877 року зазнало страшних руйнувань.
1 квітня 1889 року містечко Каґошіма отримало статус міста. До Першої світової війни воно розвилося у найбільший комерційний центр південного Кюшю. Каґошіма значно постраждала під час виверження вулкана Сакураджіма в 1914 році[2], та бомбардувань ВПС Армії США в 1945 році. Американці знищили близько 90% усіх будівель міста, тому Каґошіму довелося відбудовувати практично з нуля. Реставраційні роботи тривали до 1960-х років. Їх завершення ознаменувало спорудження найбільшої у світі бази для зберігання неочищеної нафти.
Символи міста[ред. | ред. код]
Емблема Каґошіми — стилізоване зображення родового мон самураїв роду Сімадзу, так званого «вудила» або «хреста у колі». Його поєднано з ієрогліфом 市 («місто»). Загострені промені хреста символізують всебічний розиток Каґосіми. Емблема була затверджена 24 листопада 1926 року[3].
Прапор Каґошіми — полотнище білого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста чорного кольору на тлі силуету вулкана Сакура-дзіма червоного кольору[4].
Вулкан Сакура-дзіма — природний символ міста. Висота вулкана становить 1117 м. Подорож від міста до вулкана поромом займає 15 хвилин[5].
Безпека[ред. | ред. код]
- У Каґошімі розташований регіональний штаб Управління морської безпеки Японії. Він забезпечує безпеку кордонів та територіальних вод Японії на півдні префектур Каґошіма, Міядзакі та Кумамото[6].
Економіка[ред. | ред. код]
.jpg){kind=spacer}
Каґошіма є містом, де домінують підприємства третинного сектора економіки, особливо підприємства з оптових продаж і підприємства, які надають різноманітні послуги. В місті багато компаній малого і середнього бізнесу.
Серед галузей промисловості найприбутковішою є харчова промисловість, а саме виробництво м'яса і товарів з морепродуктів. Розвиненими також є деревообробна, паперово-целюлозна, текстильна і хімічна промисловість. Більшість промислових підприємств сконцентровані у прибереженій зоні міста. У Каґошімі також розвинені традиційні ремесла, такі як виробництво осімського епонжу, сацумської кераміки, бамбукових і олов'яних виробів.
Важлива роль в економіці Каґошіми належить сільському господарству, хоча кількість зайнятих у ньому осіб невпинно зменшується. Мешканці міських околиць вирощують рис, бабат, овочі, цукрову тростину, цитрусові, чай та тютюн.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
Уродженці[ред. | ред. код]
- Кабаяма Сукенорі — адмірал, генерал-губернатор Тайваню.
- Курода Кійотака — прем'єр-міністр Японії.
- Мацуката Масайоші — прем'єр-міністр Японії.
- Морі Арінорі — міністр культури Японії.
- Окубо Тошімічі — учасник реставрації Мейдзі.
- Ояма Івао — маршал Імперської армії Японії.
- Сайґо Такаморі — учасник реставрації Мейдзі, лідер Сацумського повстання.
- Сайґо Цуґумічі — міністр флоту Японії, організатор Тайванського походу.
- Ямамото Ґомбей — прем'єр-міністр Японії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The rise of modern Japan. ст. 45
- ↑ "Kagoshima, " Illustrated London News. 24 січня, 1914 року.
- ↑ Символ міста Каґошіма(яп.)
- ↑ Місто Каґошіма (префектура Каґошіма, Японія)(англ.)
- ↑ Туристичний вказівник(англ.)
- ↑ Офіційна сторінка Управління морської безпеки Японії
Джерела та література[ред. | ред. код]
- (яп.) Каґосіма // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Каґошіма (46). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1983.
- Каґосіма // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каґосіма
- (яп.) Офіційна сторінка міста Каґосіма
Географічні дані про Каґосіма // OpenStreetMap
Географічні дані про
| ||||||||||||||
|
