Богдан Остап'юк
| Богдан Остап'юк | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 грудня 1907 Тернопіль |
| Помер |
14 січня 1988 (80 років) Маямі, Флорида  США |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина Польща США |
| Національність | українець |
| У шлюбі з | Євгенія |
| Діти | Лідія, Надія, Борис |
{{письменник}} Богдан Остап'юк (20 грудня 1907, Тернопіль — 14 січня 1988, Маямі) — фармацевт, журналіст, український видавець, громадський діяч у США.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1920—1927 рр. навчався в Тернопільській українській державній гімназії. Вищу освіту здобував в університетах Кракова (Польща) і Ґраца (Австрія).
Студіював у 1927—1929 рр. хімію в Кракові. Одночасно відвідував лекції з української літератури професора Богдана Лепкого, часто бував у нього вдома на літературних вечорах[1].
Співосновник студентської корпорації «Чорноморе»[2]. Був активним учасником української «Студентської Громади», належав до п'ятірки УВО, провідником якої був Богдан Кабарівський[3]. Ця п'ятка готувала замах у грудні 1929 р. на редакцію «Ілюстрованого Кур'єра Щоденного» в Кракові[4].
У 1930[5]–1931 рр. вивчав фармацію в м. Ґрац (Австрія).
Після повернення до Тернополя Богдан Остап'юк брав активну участь у громадських організаціях: «Молода Громада», «Просвіта», «Рідна школа», «Сокіл», співав у хорі «Боян».
Наприкінці Другої світової війни, навесні 1944 року, разом із сім'єю емігрував до Німеччини (працював у таборовій управі в м. Ґанакер, округ Реґенсбурґ), а в 1950 р. переїхав до США і поселився у Маямі на Флориді. Там в 1954—1977 рр. працював фармацевтом у найбільшій у цьому місті шпитальній аптеці.
Обирався секретарем Церковної Ради, головою Комітету Українських громадських організацій, був членом Спілки українських журналістів США, позаштатним кореспондентом газети «Свобода».
Родина[ред. | ред. код]
- Батько, колишній старшина української військової жандармерії, загинув у 1920 році на Україні разом з 40 тисячами воїнів УГА[6]
- Мати, Марія з Бортників Остап'юк[7]
- Дядько, Януарій Бортник, актор, режисер ’’Березолю"[8]; розстріляний у 1938 році
- Дружина Євгенія, тесть Теодор Бекесевич
- Діти, онук:
- Лідія, вчить малярства і рисунку в Х'юстоні,
- Надія Марія[9], мисткиня, загинула на 25-му році життя в автомобільному випадку 16 лютого 1969 року
- Борис, учителює у Вест Палм Біч
- онук Данилко[10]
Твори[ред. | ред. код]
Від 1952 року автор спогадів, літературних нарисів у часописах, альманахах і журналах США. Від 1957 р. брав активну участь у створенні двох перших томів збірника «Шляхами золотого Поділля», а з 1970 року — членом редколегії третього тому цього збірника (1983) і співредактором «Тернопільського бюлетеня».
- Автор книг
- Давній Тернопіль: історичні нариси, постаті, картини хліборобської праці, традиційні святкування, спогади = Bohdan Ostapiuk. Old Ternopil. Memoirs / — Маямі — Торонто: [б.в.] — 1984. — 208 c. : іл. / Друге видання: Центр навчальної літератури. — 2020. — 202 c. ISBN 978-611-01-1961-0
- Відгомін минулого. Історичні нариси, визначні постаті: письменники, мистці, науковці — Маямі — Корал Спрінгс: Printed by Sir Speedy[en] Printing, Coral Springs & West Palm Beach, Florida, 1987. — 220 с.
- Редактор серії книг
- Шляхами Золотого Поділля. — Філядельфія, Пенсильванія. Реґіональне об'єднання Тернопільщина.
- Том 1. Реґіональний історично-мемуарний збірник Тернопільщини. Редакційна Колегія: Степан Конрад, Володимир Мацьків, Роман Миколаєвич, Богдан Остапюк — 2-ге видання Комітету Тернопільщина. — Філядельфія, 1983. — 286 с. / Зміст [djvu] — (Український архів / Наукове товариство ім. Шевченка ; т. 21)
- Том 2. Реґіональний збірник Тернопільщини / Наукове товариство імені Шевченка. Редакційна Колегія: Василь Лев, Григор Лужницький, Роман Миколаєвич, Володимир Мацьків — Філядельфія: Америка, 1970. — 229 с. : іл. + 1 л. карти. — Зміст [djvu] (Український архів / Наукове товариство ім. Шевченка ; т. 21) — Коли в І томі редактори дали перевагу матеріялам з давніших часів, то в цьому переважають матеріяли новіших часів
- Том 3. Тернопільщина і Скалатщина: реґіональний історично-мемуарний збірник / Наукове товариство імені Шевченка ; Редакційна Колегія: Роман Миколаєвич, Пилип Гайда, Марія Кінасевич, Богдан Остап'юк та ін. — Нью-Йорк-Париж-Торонто, 1983. — 846 с.: іл.+ 1 л. карти. — (Український архів / Наукове товариство ім. Шевченка ; т. 35)
- Аудіо
- Богдан Остап'юк про тернопільську Дорошівку та Різдво (1969) // Тернопільський бюлетень, 1975, 31 грудня 1969 року // youtube, Тернопільські Балачки, 12'38".
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Моє знайомство із славним поетом Галицького Поділля. До 115-річчя народження Богдана Лепкого // Відгомін минулого, стор. 56-68
- ↑ Відгомін минулого, стор. 152
- ↑ В. А. Качкан. Кабарівський Богдан-Адам Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Відгомін минулого, стор. 153
- ↑ Відгомін минулого, стор. 73: в 1930 я виїхав закордон на студії фармації
- ↑ Богдан Остап'юк. Відгомін минулого, стор. 68
- ↑ Богдан Остап'юк. Різдво на Дорошівці // «Новий Шлях» ч. З, 6 січня 1968 р. // Давній Тернопіль, стор. 114-117
- ↑ Богдан Остап'юк. Тернопільські Театральні Вечори // ’’Новий Шлях" ч. 24-25, 10 і 17 червня 1967 р. // Давній Тернопіль, стор. 33-50
- ↑ Див. фотографії на стор. 5, 26 Відгомін минулого
- ↑ Див. стор. 10, Відгомін минулого
Джерела[ред. | ред. код]
- Л. П. Яворська.Фармацевти, уродженці Тернопільщини, на еміграції = Pharmacists, born in Ternopil region, in exile // Фармацевтичний часопис = Pharmaceutical review: науково-практичний журнал. — 2016. — № 3 (39). — С. 75—78.
- Остап'юк Богдан // Тернопільщина. Регіональний інформаційний портал
- Д-р Степан Росоха. 75-ліття Богдана Остап’юка // Давній Тернопіль, стор. 8-10 // «Вільне Слово», ч. 5, 29 січня 1983.