Бонвіван
Бонвіван (від фр. bon vivant; bon — добрий, гарний + vivant — живий, жвавий) — чоловіче амплуа, різновид фата; молодий і легковажний спокусник, гульвіса з рисами самозакоханості та кокетства. Альтернативне позначення — шукач насолоди. Відповідне амплуа у акторок називається інженю-кокетт.
Бонвіван — це надто спрощений архетип Дон Жуана. Подібні типи в літературознавстві — бульвард'є та фланери, які бездумно розгулюють у пошуках пригод, особливо полюбляють смачну їжу. У повсякденні «бонвіван» — це безтурботний і багатий чоловік, який живе весело і безтурботно, собі на втіху[1][2].
Анекдот із франко-прусської війни демонструє, що існують різні тлумачення цього терміна. Коли Німецька імперія окупувала Францію в 1871 році, деякі військовики хотіли насолодитися перемогою в дусі французького бонвівана. Зокрема, Бісмарк трактував це як причину ненажерливості та інших надмірностей. Пишному канцлеру Німеччини, серед іншого, надіслали пироги з індичкою, голови кабана та шинку Рейнфельда. Його улюблена квашена капуста була зварена в шампанському[3]. Власне, навіть тоді для французів бонвіваном був скоріше той, хто розумівся в цих речах, тобто, вмів гарно жити.
Бонвіван і плейбой — гедоністи і зазвичай теж бонвівани. Однак вони зосереджені не на гарному житті чи смачній їжі та напоях, а на інших задоволеннях.
Поява амплуа в XIX столітті була пов'язана з жанрами салонної драми та водевілю, зрідка типаж зустрічається в мелодрамі.
У китайському театрі найближчим аналогом є «шань цзишен», «людина з віялом у руці», що легко спокушає жінок. У німецькому театрі термін нім. Bonvivant застосовується в іншому сенсі — для позначення наївної та закоханої молодої людини.
- ↑ Николай Иванович Епишкин. Исторический словарь галлицизмов русского языка. Словарное издательство ЭТС, Москва, 2010.
- ↑ Бонвиван // Большая советская энциклопедия : в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
- ↑ DER SPIEGEL 16/1968 — GESCHICHTE / KRIEG 1870/71: Ratte zum Mittag
- Бонвіван: Словник іншомовних слів.
- А. П. Варламова. Бонвіван // Театральні терміни та поняття: Матеріали до словника / Упоряд. С. К. Бушуєва, А. П. Варламова, Н. А. Таршіс, ред. А. П. Варламова, А. В. Сергєєв. СПб., 2005. Вип. 1. С. 54-55.
- Малютін Я. О. Народний артист Б. А. Горін-Горяїнов // Малютін Я. О. Зірки та сузір'я. СПб., 1996. С. 75.
- Сєрова З. А. Пекінська музична драма (середина XIX — 40-ті роки XX ст.). М., 1970. С. 35.