Борисфен (студія)
Борисфе́н — анімаційна студія.[1]
Заснована у 1990 році.
З 1994 до 2003 року — перебувала у складі українсько-французького підприємства «Борисфен—Лютес», яке на сучасному обладнанні виробляло до 130 хвилин анімаційної продукції щомісяця.
На замовлення європейських країн та США студія створила кілька телепрограм, ігрових, рекламних, освітніх картин, а також мультфільмів, зокрема «Бридке каченя» (1996), «Кози пана Сегена», «Нещастя Софі», «Віслюкова шкіра» (усі — 1997), «Руде лисеня», «Зоологічна вуличка» (обидва — 2000).
При студії організовано курси підготовки художників-аніматорів.
Фільми студії демонстрували на екранах майже ста країн світу, деякі з них представляли колектив на міжнародних кінофестивалях, наприклад фільм О. Бубнова «Остання дружина Синьої Бороди» (1996) здобув гран-прі на Міжнародному кінофестивалі у Монреалі (1997). Дипломами міжнародних анімаційних конкурсів відзначено стрічки «Клініка» того ж автора; «9 1/2 хвилини» С. Кушнерова, «Ets» («Етсетера») О. Коваленка (усі — 1993).
Кіно- та мистецтвознавець Шупик О. Б в статті про студію для ЕСУ зазначає, що «високий рівень анімаційної майстерності забезпечив комерційний успіх картинам студії».[1]
- В. Гончаров
- О. Вікен
- Є. Пружанський
- Е. Кирич
- Г. Уманський
- О. Кузнецова (нар. 1979, Новомосковськ, РФРСР, СРСР) — українська художниця, ілюстраторка дитячих книжок, мультиплікатор (з 1998 працювала на студії)[2].
- Б. Волков
- І. Смирнова та ін.[1]
- ↑ а б в О. Б. Шупик. Борисфен // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
- ↑ Кузнецова Ольга. Простір української дитячої книги (укр.). Процитовано 11 червня 2024.
- О. Б. Шупик. Борисфен // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.