Борні руди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борні руди (рос. борные руды, англ. borax, tincal; нім. Borerze) — природні мінеральні утворення, що містять бор в таких сполуках і концентраціях, при яких їх промислове використання технічно можливе і економічно доцільне.

Як борні руди використовуються природні борати і боросилікати. Найпоширеніші борати натрію, кальцію і магнію. Попутні корисні компоненти борних руд — залізо, олово, сульфіди кольорових металів. Родовища генетично розділяють на ендогенні та екзогенні.

Ендогенні мають переважно контактово-метасоматичний генезис і утворюються боратами в формації магнезіальних скарнів або боросилікатами в формації вапнякових скарнів. Екзогенні родовища поділяють на вулканогенно-осадові, в яких переважають борати кальцію, і галогенно-осадові з боратами магнію. Самостійний тип екзогенних родовищ — мінералізовані води гарячих джерел, озера ропи.

Борні руди розробляють головним чином підземним способом. Найбільші родовища борних руд відомі в Росії, Китаї, Кореї, США (зокрема унікальне родовище Борон), Аргентині, Перу, Чилі, Туреччині.

Література[ред. | ред. код]