Брахмачар'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Брахмачар'я - термін індійської філософії. Учень-брахмачарі приймає істиного духовного учителя і виконує його настанови. Для цього необхідно контролювати свої чуття - наприклад, чоловікам та жінкам краще навчатится окремо, аби це не заважало вихованню духовних цінностей. Брахмачар'я означає здержливість, помірність у всьому, у тому числі і у статєвих стосунках, і є необхідним, але не вичерпним елементом духовного життя. Це - лише один із приписів ями, першого щабля раджа-йоги. Далі йде продовження йоги, об-єктом якої є наддуша/параматма. Брахмачарі має не залишитися лише на рівні фізичної хатха-йоги - початкових етапів йоги, а продовжувати до рівня самадгі.

Брахмачарі навіть у сімейном житті мають слідувати принципам духовного життя, ставлячи на перше місце духовну практику (найголовніше - виконання настанов істиного духовного учителя у істиному ланцюгу передачі знань). Йога застерігає проти марнування життя на матеріальні "насолоди" й закликає до правильного використання часу та можливостей людського життя - тобто згідно з настановами текстів Вед. Йога вважає, що слідуючи приписам брахмачар'ї, людина накопичує життєдайні сили, фізичні та ментальні.

Стадія життя[ред.ред. код]

Термін брахмачар'я також означає одну з чотирьох стадій життя - життя учня. В цей період учень втаємничується в життєві містерії, викладені в Упанішадах, і у деяких традиціях йоги навіть повинен дотримуватися строгого целібату.

Джерело[ред.ред. код]

  • Iyengar B. K. S. Light on Yoga. — New York : Schocken Books, 1977. — ISBN 0-8052-1031-8.