Брицин Михайло Якимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брицин Михайло Якимович
Народився20 листопада 1922(1922-11-20)
Московська область
Помер30 липня 2012(2012-07-30) (89 років)
Діяльністьмовознавець

Миха́йло Яки́мович Бри́цин (20 листопада 1922, с. Ямське, нині Можайського району Московської області, Росія30 липня 2012) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1967), професор (1968). Батько Віктора Брицина.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Закінчив 1950 філологічний факультет Харківського педагогічного інституту.

1950—1957 — старший викладач кафедри російської мови Кам'янець-Подільського педагогічного інституту.

1957—1960 — старший викладач, доцент Харківського педагогічного інституту.

1960—1968 — доцент, старший науковий співробітник, професор, завідувач кафедри Кам'янець-Подільського педагогічного інституту.

Від 1968 — завідувач кафедри, професор Київського педагогічного інституту (нині Національний педагогічний університет). Одночасно від 1997 — професор кафедри слов'янської філології Київського славістичного університету[1].

Помер на 90-му році життя 30 липня 2012 року[2].

Наукові інтереси

[ред. | ред. код]

Досліджував історію лексики східнослов'янських мов, говори російської мови[3].

Кандидатська дисертація «Російські говори Віньковецького району Хмельницької області» (1956). Докторська дисертація «Юридична номенклатура в східно-слов'янській писемності до XV ст.» (1968).

1978 року вийшла спільна праця — з А. Майбородою та М. Жовтобрюхом «Порівняльна граматика української і російської мов»

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Брицин Михайло Якимович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  2. Михайло Якимович Брицин
  3. Наукова бібліотека Хмельницького національного університету. lib.khnu.km.ua. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.