Бронзівка мармурова
| Бронзівка мармурова | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Protaetia marmorata Fabricius, 1792 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Бронзовка мармурова (Protaetia marmorata) — жук з підродини бронзівки, родини пластинчатовусих (Scarabaeidae).
Жук довжиною 19–27 мм. Забарвлення блискуче, чорно-бронзове, нижня сторона тіла і ноги, особливо задньогруди, з сильним зеленуватим відтінком, іноді надкрила або вся спинна поверхня також мають зеленуватий відтінок. Тіло видовжене, дещо звужене ззаду, помірно опукле. Наличник видовжено-прямокутний. Голова у великих і глибоких точках. Передньоспинка слабо поперечна, широка біля основи, звужується вперед. Покрита дрібними крапками, з боків у густих великих крапках. Щиток великий, видовжено-трикутний, з притупленою верхівкою, у дрібних крапках. Надкрила подовжені, дещо звужені до заду. Пігідій помірно опуклий. Черевце самця з поздовжньою борозенкою.
Личинка велика, товста, З-подібної форми, білого кольору з бурою головою. З добре розвиненими ногами і численними поперечними складками на спинній стороні сегментів. На анальному сегменті тіла два симетричних поздовжніх ряди по 17–21 шипику в кожному.
Ареал виду простягається від Атлантичного океану до Тихого. Лісова і лісостепова зони європейської території Росії, Південний Сибір, Далекий Схід. Відсутня в гірських лісах Криму і Кавказу.
Відомий з усієї території України, окрім Криму, представлений номінативним підвидом[1].
Жуки мешкають у старих лісах і садах. Зустрічаються на узліссях, галявинах і в глибині лісу. Воліють переважно рівнинні ліси. В горах піднімаються на висоту 700 метрів над рівнем моря. Зустрічається нерідко, але завжди поодинці.
В Україні літ жуків з кінця травня до початку серпня. В європейській частині Росії літ жуків у червні — серпні, в європейській лісостепу. Жуки зустрічаються переважно на деревах з витікаючим з тріщин кори соком (на дубах, грушах, вербах, пенатах). Набагато рідше зустрічаються на квітах плодових дерев (груші, яблуні тощо).
Жуки відкладають яйця в старі деревні пні і дупла дуба, груші, осики, верби, липи та деяких інших порід. У більш південних частинах ареалу генерація однорічна, заляльковування відбувається навесні. У більш північних районах ареалу генерація до 2 років[2].
- ↑ В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
- ↑ ZooKrug.NET. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
- Мраморная бронзовка Protaetia (Liocola) marmorata (F., 1792) — фотографии О.Берлова [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Фотография Protaetia (Liocola) marmorata [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |