Будзяже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село
Будзяже
пол. Budziarze


Координати 50°27′37″ пн. ш. 22°38′38″ сх. д. / 50.46027778002777353° пн. ш. 22.64388889002777816° сх. д. / 50.46027778002777353; 22.64388889002777816Координати: 50°27′37″ пн. ш. 22°38′38″ сх. д. / 50.46027778002777353° пн. ш. 22.64388889002777816° сх. д. / 50.46027778002777353; 22.64388889002777816

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Білґорайський повіт
Гміна Біща
Населення 59 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 23-425
Автомобільний код LBL
SIMC 0886564
GeoNames 774877
OSM r7083757  ·R
Будзяже. Карта розташування: Польща
Будзяже
Будзяже
Будзяже (Польща)
Будзяже. Карта розташування: Люблінське воєводство
Будзяже
Будзяже
Будзяже (Люблінське воєводство)
Мапа

Будзяже (пол. Budziarze) — село в Польщі, у гміні Біща Білґорайського повіту Люблінського воєводства. Населення — 59 осіб (2011)[1].

Історія[ред. | ред. код]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, населення села становили греко-католики, які розмовляли українською та польською мовами[2].

У 1921 році село входило до складу гміни Біща Білґорайського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[3].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 57 будинків (з них 7 незаселених) та 225 мешканців, з них[3]:

  • 103 чоловіки та 122 жінки;
  • 200 православних, 25 римо-католиків;
  • 200 українців, 25 поляків.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 32 6 20 6
Жінки 27 2 14 11
Разом 59 8 34 17

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369. (рос. дореф.)
  3. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 6. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.