Будинок-музей Ауезова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літературно-меморіальний будинок-музей М. О. Ауезова

Будівля музею
43°14′36″ пн. ш. 76°56′58″ сх. д. / 43.24339400002777722° пн. ш. 76.94956200002778246° сх. д. / 43.24339400002777722; 76.94956200002778246Координати: 43°14′36″ пн. ш. 76°56′58″ сх. д. / 43.24339400002777722° пн. ш. 76.94956200002778246° сх. д. / 43.24339400002777722; 76.94956200002778246
Тип музей
Країна  Казахстан
Засновано Листопад 1963 р.
Відкрито 1963
Будинок-музей Ауезова. Карта розташування: Казахстан
Будинок-музей Ауезова
Будинок-музей Ауезова (Казахстан)
Мапа

Літературно-меморіальний будинок-музей М. О. Ауезова — музей, заснований 1963 року в Алма-Аті в будинку, де М. О. Ауезов жив останні 10 років (1951—1961 роки).

Історія[ред. | ред. код]

Меморіальний будинок-музей Мухтара Ауезова було відкрито 1963 року. Першим директором музею стала донька письменника Л. М. Ауезова. Тут було завершено епопею «Шлях Абая», розпочато роботу над новим романом про сучасність, створено низку художніх творів (п'єси, нариси) та науково-дослідницьких праць.[1]

Експозиція музею[ред. | ред. код]

Великий інтерес має меморіальна частина музею, зокрема, робочий кабінет. Поряд із особистим архівом та бібліотекою Ауезова у фондах музею розташовано понад 150 тисяч експонатів у вигляді меморіальних речей, витворів мистецтва, фотографій та інших. Також у музеї зібрано твори майстрів мистецтва Є. Вучетича, М. Тельжанова, Т. Урманче, А. А. Кастєєва, С. Мамбєєва, Н. М. Нурмухамедова, Є. І. Сидоркіна та інших, які зобразили образи письменника та героїв його творів. Музей поряд із культурно-просвітницькою проводить велику науково-дослідну роботу зі збирання, вивчення та пропаганди творчості Ауезова.[1]

Будівля музею[ред. | ред. код]

У 1949 році Мухтар Ауезов отримав Сталінську премію, коштом якої ним було викуплено земельну ділянку у двох вчителів. У 1951 році Мухтаром Ауезовим на цій ділянці було збудовано будинок. Архітектором будівлі виступив Георгій Герасимов[2].

У цьому будинку письменник зі своєю сім'єю прожив останні роки свого життя (1951—1961). При цьому в 1952 році Ауезов був змушений залишити Алма-Ату і свій будинок, щоб уникнути можливого арешту. До столиці Казахської РСР він зміг повернутися лише 1954 року після смерті Сталіна.

27 червня 1961 року Мухтар Ауезов помер. Через деякий час, 15 серпня 1961 року, було ухвалено рішення про відкриття його музею.[3]

Будівлю музею було перебудовано у 1995—1997 роках за проектом архітектора С. Матайбекова. Реконструкція була пов'язана з необхідністю розширення експозиції музею.[4]

1997 року до сотого дня народження М. Ауезова відкрилася нова локація у прибудові, що розташована у дворі. З'явився новий експозиційний зал, де є історичні фотографії та книги. Також є інші артефакти, які використовували Мухтар Ауезов за життя. Подробиці біографії та творчості письменника можна докладніше вивчити у зручному хронологічному порядку.[5]

Статус пам'ятки[ред. | ред. код]

4 квітня 1979 року було прийнято Рішення виконавчого комітету Алма-Атинської міської Ради народних депутатів № 139 «Про затвердження списку пам'яток історії та культури міста Алма-Ати», у якому було вказано будівлю будинку-музею.[6] Рішенням передбачалося оформити охоронне зобов'язання та розробити проекти реставрації пам'яток.

26 січня 1982 року будинок було включено до списку пам'яток історії та культури республіканського значення Казахської РСР.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Алма-Ата. Энциклопедия / Под ред. М. К. Козыбаева. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1983. — С. 129. — 60000 прим.
  2. Дом Мухтара Ауэзова. Радио Азаттык. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  3. Дом-музей Мухтара Ауэзова. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  4. Достопримечательности г. Алматы. Литературно-мемориальный дом-музей М.Ауэзова. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
  5. Как выглядит изнутри дом-музей Ауэзова. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 23 липня 2021.
  6. Решение Исполнительного комитета Алма-Атинского городского Совета народных депутатов от 4 апреля 1979 года № 139 «Об утверждении списка памятников истории и культуры города Алма-Аты». Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 3 лютого 2019.
  7. Постановление Совета Министров Казахской ССР от 26 января 1982 года № 38 «О памятниках истории и культуры Казахской ССР республиканского значения». Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]