Будинок Шиллера (Лейпциг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Шиллера
Дата створення / заснування 1848
Зображення
Названо на честь Йоганн-Фрідріх Шиллер
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Gohlisd
Лейпциг
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Орендар Йоганн-Фрідріх Шиллер
Адреса Menckestraße 42, 04155 Leipzig OT Gohlis[1]
Поштовий індекс 04155
Електронна пошта mailto:schillerhaus-leipzig@leipzig.de
Мапа
Офіційний сайт(нім.)
CMNS: Будинок Шиллера у Вікісховищі

Координати: 51°21′31″ пн. ш. 12°21′46″ сх. д. / 51.35880000002777734° пн. ш. 12.362800000028° сх. д. / 51.35880000002777734; 12.362800000028

Будинок Шиллера (нім. Schillerhaus) — невеликий колишній сільський будинок, розташований в Лейпцизі в міському районі Ґоліс за адресою Menckestraße 42.

Історія[ред. | ред. код]

Фрідріх Шиллер жив на останньому поверсі будинку влітку 1785 року на запрошення свого друга Крістіана Готфріда Кернера. Тут він написав другий Акт Дона Карлоса, редагував драму Змова Фієско в Генуї та написав першу версію Оди до радості, яку згодом закінчив у Дрездені.

Будинок Шиллера — найстаріша сільська будівля в районі міста Лейпциг. Будинок був споруджений 1717 року і сьогодні є пам'яткою історії і культури та філією Лейпцизького міського історичного музею. Будинок Шиллера в Лейпцизі вважається одним з найстаріших літературних музеї Німеччини.

Будинок Шиллера в 1843 році
Будинок Шиллера з вулиці Шиллервеґ

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Volker Rodekamp (Hrsg.): Das Schillerhaus in Leipzig-Gohlis. Stadtgeschichtliches Museum, Leipzig 1998, ISBN 3-7950-3905-3.
  • Das Schillerfest in Leipzig. In: Illustrirte Zeitung. Nr. 24. J. J. Weber, Leipzig 9. Dezember 1843, S. 377—378 (Digitalisat in der Google-Buchsuche). 
  • Sabine Hocquel-Schneider: Instandsetzung und Restaurierung des Schillerhauses in Leipzig. In: Landesamt für Denkmalpflege Sachsen (Hrsg.): Denkmalpflege in Sachsen. Mitteilungen des Landesamtes für Denkmalpflege 1999. fliegenkopf, Halle (Saale) 1999, S. 102—110.

Посилання[ред. | ред. код]