Буковинська вівчарка
| Буковинська вівчарка | |
|---|---|
| |
| Походження |  Румунія
|
| Характеристики | |
| Зріст самців | 68–78 см |
| Зріст самиць | 64–72 60 см |
| Вага | 50–90 кг |
| Пес свійський (Canis lupus familiaris) | |
Буковинська вівчарка (рум. Ciobănesc Românesc de Bucovina) — порода собак-пастухів, яка походить з Буковини. Порода тісно пов’язана з іншими породами-охоронцями худоби регіону, такими як грецька вівчарка, торняк або шарпланінець. Існує чотири підтипи: румунська міорська вівчарка (стара назва Barac), карпатська вівчарка (стара назва Zăvod), румунська воронова вівчарка та стандартна буковинська вівчарка. У FCI цю особливу породу офіційно називають «румунською буковинською вівчаркою». [1]
Історія[ред. | ред. код]
Це природна порода з Карпатських гір. Відбір і вдосконалення призвели до фактичного типу. Порода успішно використовується як для захисту отар і табунів, так і в якості сторожових собак для домашніх господарств у зазначених регіонах. [1]
Перший стандарт був написаний у 1982 році та оновлений у 2001 році Asociația Chinologică Româna (Румунський кінологічний клуб). Нинішній стандарт, датований 29 березня 2002 року, був написаний і оновлений відповідно до моделі, встановленої в 1987 році Генеральною Асамблеєю FCI в Єрусалимі. [2]
У 2019 році буковинська вівчарка була остаточно (повністю) визнана FCI. [3]
Темперамент[ред. | ред. код]
Буковинська вівчарка була виведена для захисту отар овець і великої рогатої худоби, і виявляється сміливою та дуже бойовою, коли нападають потенційні хижаки. Це чудовий сторожовий пес, який має дуже глибокий, потужний гавкіт і дуже пильний, коли на його територію потрапляють незнайомці. [1] Вночі він патрулює територію або стада. Дорослій буковинській вівчарці потрібно багато місця, щоб бігати з великим заднім двором.
Ця порода врівноважена, спокійна, дуже віддана, любить дітей. Воно сильно недовіряє незнайомцям.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Велика собака; владний і гордий.
Шерсть[ред. | ред. код]
Голова і передня частина ніг покриті короткою шерстю. На тілі шерсть рясна, довга (6–9 centimetres (2,4–3,5 in)), волосся значно довше, утворюючи гриву; на задній стороні передньої чверті волосся утворює бахрому; на задній частині задньої частини волосся довше і формує кюлоти. Хвіст кущистий. [1]
Колір[ред. | ред. код]
Основний колір шерсті — прозорий білий або біло-бежевий з чіткими сірими, чорними або чорними вкрапленнями з червоно-палевими відблисками. На ногах можуть з’явитися чорні або сірі кліщі. Тигровий аспект патчів, які слід відхилити. [1]
Розмір[ред. | ред. код]
Зріст самця буковинської вівчарки 68–78 centimetres (27–31 in) високий. Самки близькі за розміром, 64–72 centimetres (25–28 in). [1]
Дивитися також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Romanian Bucovina Shepherd (PDF). FEDERATION CYNOLOGIQUE INTERNATIONALE.
- ↑ Provisional Basis Recognition (PDF). Recognition of Breed. Fédération Cynologique Internationale. 13 липня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011. Процитовано 23 червня 2007.
- ↑ Ciobanesc Romanesc de Bucovina. Fédération Cynologique Internationale. 2019. Процитовано 4 травня 2019.