Бутов Федір Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бутов Федір Михайлович
Народився 1904
село Тринітово Бєльського повіту Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація
Помер жовтень 1977
Москва, СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора

Федір Михайлович Бутов (1904(1904), село Тринітово Бєльського повіту Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація — жовтень 1977, місто Москва, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, голова Бюро ЦК ВКП(б) по Молдавській РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. З травня до грудня 1916 року пас худобу в селі Кукуєво Бєльського повіту Смоленської губернії. У січні — жовтні 1917 року — хлопчик шкіряного заводу Асанова в селі Владимирське Бєльського повіту Смоленської губернії.

У листопаді 1917 — серпні 1920 року — чорнороб станції Нікітінка залізничної гілки Дурово—Владимирський тупик Московсько-Білоруської залізниці. У 1919 році вступив до комсомолу.

З вересня 1920 до червня 1924 року навчався в школі ІІ ст. в селі Холм Бєльського повіту Смоленської губернії.

У червні 1924 — вересні 1926 року — відбірник книг видавничого відділу Народного комісаріату юстиції РРФСР. У вересні 1926 — березні 1930 року — інструктор організаційно-інструкторського відділу Народного комісаріату юстиції РРФСР. Одночасно навчався в Московському державному університеті.

Член ВКП(б) з листопада 1926 року.

У 1929 році закінчив Московський державний університет.

У березні 1930 — січні 1931 року — начальник адміністративного управління московського представництва Всесоюзного об'єднання кам'яновугільної промисловості «Союзвугілля» ВРНГ СРСР.

У лютому — серпні 1931 року — консультант президії виконавчого комітету Московської обласної ради.

У серпні 1931 — грудні 1934 року — начальник спецвідділу Всесоюзного об'єднання «Експортліс».

У грудні 1934 — серпні 1935 року — доцент Московського інституту інженерів залізничного транспорту.

У 1935 році закінчив Інститут червоної професури світового господарства і світової політики в Москві.

У серпні 1935 — червні 1936 року — завідувач відділу культурно-просвітницької роботи партійного комітету Московського авіазаводу № 1 імені Авіахіму.

У червні 1936 — січні 1938 року — політичний редактор видавництва «Правда» в Москві.

У січні — лютому 1938 року — секретар партійного комітету Головліту.

У березні — грудні 1938 року — інструктор, у грудні 1938 — березні 1939 року — заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

У березні 1939 — березні 1945 року — заступник начальника Управління кадрів ЦК ВКП(б).

13 березня 1945 — 24 березня 1947 року — голова Бюро ЦК ВКП(б) по Молдавській РСР.

У квітні 1947 — квітні 1948 року — директор Всесоюзного заочного юридичного інституту.

У квітні 1948 — вересні 1954 року — директор Московського юридичного інституту.

У грудні 1954 — серпні 1957 року — заступник Прокурора Російської РФСР.

З серпня 1957 року — на пенсії. З січня 1958 року — персональний пенсіонер республіканського значення, з січня 1959 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер у жовтні 1977 року в Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]