Бідерман Герман

Бідерман Герман
Hermann Ignaz Bidermann
Народився	3 серпня 1831(1831-08-03) Відень
Помер	25 квітня 1892(1892-04-25) (60 років) Грац
Громадянство	Австрійська імперія, Австро-Угорська монархія
Діяльність	історик права, статистик, викладач університету
Відомий завдяки	Історія, етнографія, статистика, державознавство Габсбурзької монархії
Alma mater	Віденський та Інсбрукський університети
Знання мов	німецька
Заклад	Інсбруцький університет і Ґрацький університет
Членство	Сербське вчене товариствоd і Q15445291?
Медіафайли у Вікісховищі

Герман Ігнац БІДЕРМАН (Hermann Ignaz Bidermann) (Відень, 3.08.1831 -- Грац, 25.04.1892) – австрійський державознавець, правник, історик, етнограф, статистик, економіст, політичний публіцист. Випускник університету Інсбрука, д-р права (1853). Габілітація з політичних наук (Пешт, 1855). Приват-доцент Пештського університету, професор Кашавської (Кошиці) та Пресбурзької (Братислава) юридичних академій, Інсбрукського та Грацького університетів, ректор двох останніх. Член-кореспондент цісарсько-королівської Центральної статистичної комісії.

Сфера наукових інтересів – історія австрійської державності та права, а також окремих регіонів та етносів монархії. Найзначніший австрійський дослідник минувшини Закарпаття і тогочасного життя його населення (передовсім – українського), автор першої комплексної монографії з цієї тематики: «Угорські русини. Територія, заняття, історія» (Інсбрук, 1862-67, у 2-х томах). Торкався проблем Закарпаття й в інших книжках і статтях. Працюючи в Кошицях (1858-60 рр.), надавав допомогу місцевій владній адміністрації в опрацюванні даних перепису 1857 року. Подорожував Закарпаттям із дослідницькою метою (1859 р.), розшукуючи тут писемні джерела та збираючи польову інформацію. Також досліджував історію та політичне становище Буковини і Галичини. Праці Бідермана вирізняються  «винятковою увагою до деталей» (Ф.Кронес), винахідливістю наукової думки історика та безкомпромісністю громадянської позиції австрійського централіста.

Домінуюча роль Г.І.Бідермана в австрійській історіографії Закарпаття визначається його найбільшим (порівняно з іншими австрійськими дослідниками) науковим внеском, комплексністю і системністю студій, їхньою регулярністю, адже історія регіону та його автохтонного населення стала для вченого однією з провідних дослідницьких тем на все життя. Ця роль ще більше увиразнюється з огляду на наукову вагу порушених дослідником історичних проблем, способи їхнього вирішення, отримані висновки. До таких проблем варто віднести передовсім етнічну тотожність русинів (українців) Закарпаття з русинами Галичини, Буковини та підросійської України, автохтонність (або, за Г.І.Бідерманом, первинність по відношенню до угорців) русинського населення краю, питання самоназви, етногенезу та етнічної історії русинів, політичне і соціально-економічне становище русинів Закарпаття, історичну модель міжетнічних відносин у регіоні та його демографічного розвитку тощо. Повна бібліографія творів ученого надто велика: не рахуючи статей у наукових збірниках і великого масиву публіцистики, одних окремих видань (монографій і брошур) є понад три десятки. Чимало з них є окремими виданнями статей, раніше поданих у збірниках, журналах, газетах.

Книги

• “Die ungarischen Ruthenen, ihr Wohngebiet. ihr Erwerb und ihre Geschichte”, у двох частинах (1862–1867).
• Die ruthenische Nationalität und ihre Bedeutung für Österreich (1863).
• Russische Umtriebe in Ungarn. Ein Beitrag zur Geschichte Österreichs wie Russlands. Mit einem Anhange: Zur Statistik der Ungarischen Slaven (1867).
• Die Bukowina unter österreichischer Verwaltung (1876).
• Die Romanen und ihre Verbreitung in Österreich. Ein Beitrag zur Nationälitaten-Statistik mit einleitenden Bemerkungen über deren Verhältniss zu den Rechts- und Staatswissenschaften (1877).

Література

• Енциклопедія Українознавства, Львів, 1993;
• Енциклопедія історії України. Т.1. – К., 2005. – С.269;
• Krones F. Professor Dr. jur. Hermann Ignaz Bidermann // Mittheilungen des historischen Vereines fur Steiermark. Heft 46. – Graz, 1898. – S.259-278;
• Тімков М. Ідеї, приховані цифрами. Австрійська імперська демографічна статистика і становлення расової теорії як «наукової» передумови Голокосту // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. Науковий часопис. -- Київ, Український центр вивчення історії Голокосту, 2018. -- № 1(16). -- С. 64--112.http://www.holocaust.kiev.ua/
• Тімков М. Герман Ігнац Бідерман – австрійський дослідник історії Закарпаття (Біографічний аспект) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». Вип.22. – Ужгород, 2009. – С.37-44.; http://www.mukachevo.net/ua/news/view/20749 [Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

• Бідерман (Bidermann) Герман Ігнац // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.34-35