Білгородська гривня
Білгородська гривня — золотий амулет-змійовик, знайдений 11 липня 1887 року.
Історія[ред. | ред. код]
На землі давнього Білгорода, що розташувався на правому березі річки Ірпеня, за 17 кілометрів на захід від Києва, 11 липня 1887 року знайдено золотий амулет-змійовик, відомий як «Білгородська гривня». Зараз він зберігається у Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі, а до 1930 року належав Ермітажу.[1][2]
Характеристики[ред. | ред. код]
Білгородська гривня становить золотий диск діаметром 4,9 сантиметрів, товщиною 0,3 см; завдяки невеличкому гранчастому оглавію з геометричним орнаментом, річ сягає заввишки 5,8 сантиметрів. Твір виготовлено в техніці литва за восковою моделлю й оброблено карбуванням.
Аверс[ред. | ред. код]
На лицевому боці виробу плискувате напівфігурне зображення Богородиці з немовлям на правій руці, оточене двома кільцями грецьких написів.
Реверс[ред. | ред. код]
На звороті — виконані в більш високому рельєфі жіноча голова із оточуючими її зміями в колі грецького напису.
Походження (час створення)[ред. | ред. код]
Виникає враження, нібито композиція запозичена з якогось готового виробу, адже вбачати залучення двох ювелірів для виготовлення такого маленького витвору немає жодних підстав. За всіма ознаками типологічними і стилістичними амулет-змієвик належить до зразків київського золотарства 11-12 століття, близько 1100 року.[3] Своїм загальним виглядом вона нагадує славозвісну золоту «Чернігівську гривню», виготовлену ймовірно близько 1084—1094 років для Володимира Мономаха.[4]То, безперечно, є досконаліший витвір торевтики, із зображенням на лицевому боці лоратного архангела Михайла. Існували його бронзові копії, подекуди позбавлені чіткості рельєфу.[5] Зв'язок білгородської знахідки з Чернігівською гривнею, суто генетичний, у чому ми переконуємося, порівнюючи подібні за загальною схемою змієподібні композиції. Більш ранній майстер значно краще відчував антикизіруючі форми свого візантійського взірця, а для ювеліра, котрий був його молодшим сучасником деякі деталі залишалися незрозумілими. Своє тяжіння до «пластичної графіки» він цілком виявив у зображенні Богородиці. Проте зв'язок обох витворів не полишає сумніву. І якщо «Чернігівську гривню» виготовлено для Володимира Мономаха, то чи не був власником «Білгородської гривні» його син Мстислав, який князював у Білгороді в 1117—1125 роках? Його родина? Вчені припускають, що це можливо так. Поки це запитання набуває подекуди риторичного забарвлення.[6][7][8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кондаков, М. (1891). Императорский Эрмитаж. Указатель отделения средних веков и эпохи Возрождения. с. 282—283.
- ↑ Плешанова І.І, Лихачьова Л.Д. (1985). Древне-русское декоративно-прикладное искусство в собрании Государственного Русского музея. с. 191—192.
- ↑ Строєв, П. (1877). Списки иерархов и настоятелей монастырей Российския церкви. с. 1047—1048.
- ↑ Рибаков, Б. (1964). Русские датированные надписи XI-XIX веков. с. 19—20.
- ↑ Шугаєвський, В. (1928). Мідяний змієвик Чернігівьского музею - повторения золотої "Чернігівської гривни". с. 224—234.
- ↑ Пуцко, В. (1957). Произвидения искуства - реликвии древнего Киева. Мюнхен: Russia Mediaevalis. с. 135—156.
- ↑ Пуцко, В. (1994). Старожитности Руси-Украины.
- ↑ Абрамчук, Микола та Людмила (2013). Білогородка археологічна. Київська книжково-журнальна фабрика. с. 39—41.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |