Біоелектрогенез
Біоелектрогенез — це процес генерації електроенергії живими організмами[1]. Біоелектричні процеси відіграють регуляторну, енергетичну, інформаційну та інші ролі в функціонуванні живих систем. Одним з таких процесів є нервовий імпульс. Прикладом біоелектрогенезу є електрогенеруюча здатність деяких водних істот (електричний вугор, електричний сом). Зазвичай такі істоти, крім генерації енергії часто володіють також електрочутливими здібностями. Електрогенез використовується ними для електролокації, самозахисту, електрозв'язку.
Процеси біоелектрогенезу пов'язані з наявністю в клітинах мембранних структур. Біоелектричні потенціали на плазматичній мембрані поділяються на стаціонарні і потенціали збудження
У процесі життєдіяльності в клітинах і тканинах можуть виникати різниці електричні потенціали: 1) окислювально-відновні потенціали — внаслідок перенесення електронів від одних молекул до інших; 2) мембранні — внаслідок градієнта концентрації іонів і перенесення іонів через мембрану. Біопотенціали, реєстровані в організмі, — це в основному мембранні потенціали. Мембранним потенціалом називається різниця потенціалів між внутрішньою (цитоплазматичною) і зовнішньою поверхнями мембрани.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
.
- ↑ Архівована копія. www.cnshb.ru. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Лекция № 4. Тема:Биоэлектрогенез. Электрические и магнитные свойства тканей и окружающей среды. studopedia.su. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 5 січня 2020.