Вакуленко Ліана Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліана Василівна Вакуленко
Ліана Василівна Вакуленко
Ліана Вакуленко
Народилася 28 жовтня 1936(1936-10-28) (83 роки)
м. Запоріжжя
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українка
Місце проживання Київ
Діяльність археолог
Alma mater Чернівецький державний університет (нині — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича)
Науковий ступінь доктор історичних наук
Термін 1961 — теперішній час
У шлюбі з Приходнюк Олег Михайлович (19412004)
Діти

син Юрій (1976)

дочка Оксана (1964)

Ліана Василівна Вакуленко (*28 жовтня 1936 року, м. Запоріжжя), український археолог, доктор історичних наук, фахівець у галузі археології римського та ранньосередньовічного часу.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1961 р. закінчила історичний факультет Чернівецького державного університету. Протягом 1968—1971 рр. навчалася в аспірантурі Інституту археології АН УРСР. 1974 р. захистила кандидатську дисертацію «Населення Карпатського підгір'я в першій половині I тисячоліття н. е.», 2010 р. — докторську дисертацію «Східні Карпати в пізньоримський час (етнокультурні та соціально економічні процеси)».

Файл:Pastyrs'ke 1990's.jpg
Пастирська експедиція, с. Пастирське (хут. Свинолупівка) Смілянського району Черкаської області, 1990-і рр.

Від 1971 р. — молодший, пізніше — старший науковий співробітник відділу археології ранніх слов'ян Інституту археології НАН України.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові інтереси Л. В. Вакуленко зосереджені на вивченні стародавньої історії племен та етнокультурної ситуації у Подністров'ї та Карпатському басейні в І тис. н. е. Вона першою відкрила і провела дослідження поселень культури карпатських курганів, яка до того була представлена лише поховальними пам'ятками. Л. В. Вакуленко довела, що на території Прикарпаття у пізньоримський час внаслідок міграції германських племен (імовірно, тайфалів), склалася і під впливом античної цивілізації стабільно розвивалася культура карпатських курганів. Натомість на території Закарпаття постійні міграційні хвилі різних германських племен неодноразово змінювали етнокультурну ситуацію.

Файл:Ліана Вакуленко 02.jpg
Ліана Вакуленко

Л. В. Вакуленко понад 30 років керувала археологічними експедиціями з вивчення пам'яток культури карпатських курганів, черняхівської і липицької культур, ранньослов'янських старожитностей на території Прикарпаття і Подністров'я. Зокрема, нею досліджені пам'ятки: Глибока, Печеніжин, Трач, Королівка, Волосів, Пилипи, Товмачик, Сокіл, Завалля та ін.

Автор понад 120 наукових праць, серед яких розділи у колективних монографіях «Археологія Української РСР», т. ІІІ (К., 1975), «Археология Украинской ССР», т. 3 (К., 1986). «Этнокультурная карта территории УССР» (К., 1985), «Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период» (К., 1990); «Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат», т. 1, (Львів, 1999).

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Пам'ятки підгір'я Українських Карпат першої половини І тисячоліття н. е. — К., 1977;
  • Славянские поселения І тыс. н. э. у с. Сокол на Среднем Днестре. — К., 1984 (в соавт.);
  • Eastern Carpathians in the Late Roman Period // Acta Archaeologica Carpathica. — Craców, 2007—2008. — Vol. XLVII-XLVIII;
  • Археологические свидетельства о народе тайфалов // Вестник Древней Истории. — 2009. — № 1;
  • Восточные Карпаты в позднеримское время // Российская Археология. — М., 2009. — № 1. — С. 36-46;
  • Возникновение гончарства и кельтский ренессанс у племенного населения Европы // Вестник Санкт-Петербургского университета. — 2009. — Сер. 2. — Вып. 1. — Ч. 1;
  • Українські Карпати у пізньоримський час (етнокультурні та соціально-економічні процеси). — К., 2010.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мезенцева Г. Г., Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. — Чернігів, 1997. — С.137.

Посилання[ред. | ред. код]