Ваньє (острів)
| Ваньє | |
|---|---|
| фр. Île Vanier | |
 | |
|
Карта | |
| Географія | |
| 76°10′ пн. ш. 103°15′ зх. д. / 76.167° пн. ш. 103.250° зх. д.Координати: 76°10′ пн. ш. 103°15′ зх. д. / 76.167° пн. ш. 103.250° зх. д. | |
| Акваторія | Північний Льодовитий океан |
| Група островів | Острови Королеви Єлизавети |
| Площа | 1126 км² |
| Довжина | 53 км |
| Ширина | 35 км |
| Найвища точка | 200 м |
| Країна | |
.svg){kind=small} Канада | |
| Адм. одиниця | Нунавут |
| Населення |
0 осіб |
| Відкрито | 1851 |
  Ваньє Ваньє (Канада) | |
 | |
Ваньє (фр. Île Vanier) — острів Канадського Арктичного архіпелагу. Також входить до групи Острови Королеви Єлизавети та до групи островів Архіпелаг Паррі. Станом на 2012 рік — безлюдний.
Етимологія[ред. | ред. код]
Острів названо на честь відомого канадського дипломата та політика Жоржа Ваньє, генерал-губернатора Канади від 1959 до 1967 року[1].
Географія[ред. | ред. код]
Площа острова становить 1126 км². Довжина берегової лінії — 169 км[2]. Острів має овальну форму. Довжина (із заходу на схід) становить 53 км, найбільша ширина (з півночі на південь) — 28 км. Ландшафт острова утворює ряд пагорбів, що піднімаються на висоту до 200 м, розділених глибокими долинами річок.
Найбільший у групі з 4 великих островів — Алегзандер, Массі, Ваньє, Камерон, які простягаються на північ уздовж західного узбережжя острова Батерст. Від острова Камерон, що лежить на північ, острів Ваньє відокремлює протока Арнот (Arnott Strait), найменша ширина якої становить 3,75 км, від вузького острова Массі, що лежить на південь — протока Пірс шириною 2 км, від острова Батерст — затока Ерскін, ширина якої в найвужчій частині становить 9,3 км[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jean-Claude Boulanger, Le nom propre au carrefour des études humaines et des sciences sociales…, actes du XVIe congrès international des sciences onomastiques, Québec, Université Laval, 1987 (page 341)
- ↑ Atlas of Canada. List of Islands. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 5 березня 2011.
- ↑ The Island Encyclopedia. Île Vanier. Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 5 березня 2011.
|
