Василь Чаплич
Васи́ль Мики́тович Ча́плич (? — після 1539) — руський боярин (шляхтич), представник роду Чапличів (також Чапличів-Шпанівських). Військовий діяч у Великому Князівстві Литовському. Герб Кирдій. Родове гніздо Шпанів.
| Василь Чаплич | ||
 | ||
| Кирдій | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | після 1539 | |
| Підданство: | Велике Князівство Литовське | |
| Рід: | Чапличі | |
| Шлюб: | Анастасія Хребтовичівна | |
| Діти: | Марія | |
Біографія та діяльність[ред. | ред. код]
Василь Чаплич син городничого луцького Микити (Митька) Андрійовича Чаплича. На 1528 рік обіймав посаду господарського дворянина. [1]Того ж року згідно реєстру попису виставляв до війська Великого Князівства Литовського 10 коней. У праці польського історика Северина Уруського зазначається, що Василь Чаплич у 1530 році заснував село "Малий Олексинецъ", вочевидь нинішнє село Малий Олексин. [2] У 1539 році він серед свідків документу яким князь Ілля Острозький записав для своєї дружини Беати Костелецької місто Рівне (Ровноє).[3]
Василь Чаплич у шлюбі з Анастасією Іванівною Хребтовичівною. Єдиною відомою з нащадків є донька Марія Василівна Чаплич. Вона у шлюбі за волинським воєводою Богушем Федоровичем князем Корецьким. Сестра Василя Чаплича — Марія Микитівна Чаплич, у шлюбі зі слугою князів Острозьких та королівським дворянином Семеном Бабинським.
Джерела[ред. | ред. код]
- Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 147.
- Uruski Seweryn. «Rodzina : herbarz szlachty polskiej.» Warszawa 1908. T. 2. S. 404. / Warszawa 1905. T. 2. S. 355.
- Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 124-125.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Яковенко, Наталя (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 147.
- ↑ Uruski, Seweryn (1905). «Rodzina : herbarz szlachty polskiej.» T. 2 (польська) . Warszawa. с. 355.
- ↑ Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 124—125.