Велика Кохнівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика Кохнівка
Кременчук
Загальна інформація
Країна  СРСР і  Україна
Район Автозаводський
Адмінодиниця Великокохнівська селищна рада
Кременчук
Телефонний код 0536, 05366
Головні вулиці Полтавський проспект, Козацька, Вільної України
Заклади освіти
та культури
школа № 24 [1]
CMNS: Велика Кохнівка у Вікісховищі

Вели́ка Кохні́вка — місцевість Кременчука. Лежить у північно-східній частині міста. Поруч розташований аеродром.

Розташування[ред. | ред. код]

Велика Кохнівка на сході межує з Млинками-Лашками, на півдні — з Чередниками. На заході протікає річка Сухий Кагамлик.

Історія[ред. | ред. код]

Заснована Велика Кохнівка близько 1700 року, коли землі Придніпров'я роздавалися козацькій старшині. За народними переказами першими поселенцями були козаки Кохни. Їхні перші поселення були в районі сучасних Великої Кохнівки, Малої Кохнівки, Ново-Іванівки.

Спочатку село мало назву Кохнувці. Населення було з козаків і селян. Селяни були вільні, але несли господарські повинності на військо, а козаки несли військову повинність.

У 1863 році с. Кохнівка мала волосну управу, 331 двір і населення 2303 душі.

В документах за 1910 рік село Кохнівка йменується вже Великою Кохнівкою. Воно налічує вже 485 дворів і 2755 чоловік населення.

Постановою БУЦВК від 7 березня 23 року було утворено Кохнівський район із центром у Великій Кохнівці з Недогарської, Кохнівської і Прогребнянської волостей.

1928 року Кохнівський район ліквідовано. Створено Кременчуцький район із центром у с. Велика Кохнівка.

Село складалося з хуторів: Кагамлик, Мусіїнка, Олексіївка, Бердич, Проценки, Холодівка і Савино. Всі хутори злилися в єдиний населений пункт.

Рішенням Полтавського облвиконкому № 253 від 13 квітня 1957 року село Велика Кохнівка перейменовано в селище міського типу.

3 березня 1975 року було ліквідовано Великокохнівську селищну раду Кременчуцького району, а смт Велика Кохнівка включено до складу міста[2].

Опис[ред. | ред. код]

У Кохнівці знаходяться лікарня, відділення зв'язку № 27, Кременчуцька гімназія №24.

Персоналії[ред. | ред. код]

Роман Демидович Литовченко (23 липня (4 серпня) 1884 року, у родині козака хутора Олексіївки, нині у складі міста Кременчук — після грудня 1927) — провідний діяч революційного руху на Шосткинському пороховому заводі (нині місто Шостка Сумської області). Учасник першого терористичного акту у Шостці, каторжанин, за часів Української Держави — керівник українського військового загону, військовий РСЧА.

У 1943 році тут загинув Ананій Размислов — комі поет, перекладач.

Похований Алещенко Лев Миколайович (1937—2013) — український лікар-хірург, відмінник охорони здоров'я СРСР, заслужений лікар України, Почесний громадянин Кременчуцького району.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]