Велоспорт на літніх Олімпійських іграх 2020 — роздільна шосейна гонка (жінки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роздільна шосейна гонка (жінки)
на XXXII Олімпійських іграх
Місце проведенняАвтодром Фудзі
Дати28 липня 2021
Учасників26 з 21 країн
Призери
Золота медаль Аннемік ван Влейтен Нідерланди Нідерланди
Срібна медаль Марлен Ройссер Швейцарія Швейцарія
Бронзова медаль Анна ван дер Брегген Нідерланди Нідерланди
← 20162024 →
Велоспорт на
літніх Олімпійських іграх 2020
Трекові гонки
Командне переслідування чоловіки жінки
Спринт чоловіки жінки
Командний спринт чоловіки жінки
Кейрін чоловіки жінки
Медісон чоловіки жінки
Омніум чоловіки жінки
Шосейні гонки
Групова гонка чоловіки жінки
Роздільна гонка чоловіки жінки
Маунтінбайк
Крос-кантрі чоловіки жінки
BMX
BMX-гонки чоловіки жінки
BMX-фрістайл чоловіки жінки
Кваліфікація

Гонка з роздільним стартом серед жінок на літніх Олімпійських іграх 2020 відбулася 28 липня 2021 року на Автодромі Фудзі в Токіо[1]. Змагалися 26 велосипедисток з 21 країни[2].

Передумови[ред. | ред. код]

Це буде сьома поява цієї дисципліни на Олімпійських іграх. Її проводили на кожній літній Олімпіаді починаючи з 1996 року. Чинна олімпійська чемпіонка - американка Крістін Армстронг, а чинна чемпіонка світу - Анна ван дер Брегген з Нідерландів.

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Національний олімпійський комітет (НОК) міг надіслати для участі у гонці з роздільним стартом щонайбільше двох велосипедисток. Всі квоти одержує НОК, який сам обирає велосипедисток, що змагаються. Квоти в гонці з роздільним стартом не дозволяли НОК надсилати додаткових велосипедисток; НОК уже повинні були мати квоти в груповій гонці, щоб заробити квоти в гонці з роздільним стартом. Загалом для участі в гонці було виділено 25 квот. З них перші 15 розподілено за світовим рейтингом, але з додатковим обмеженням - 1 місце на НОК, і вимогою, щоб кожен континент мав принаймні 1 квоту. Ще 10 місць розподілено за підсумками Чемпіонату світу 2019 року, знову ж таки з обмеженням - 1 місце на НОК. НОК міг одержати 2 місця, якщо його спортсменки кваліфікувались обома способами; 5 квот на чемпіонаті світу завоювали НОК, які вже мали квоту за рейтингом. Одну додаткову квоту одержала учасниця Олімпійської команди біженців Масома Алі Зада[2]. Оскільки кваліфікація завершилась до 22 жовтня 2019 року, то пандемія COVID-19 на неї не вплинула.

Формат змагань і траса[ред. | ред. код]

Гонка з роздільним стартом - це гонка на час. Велосипедистки стартують через встановлені проміжки часу. Траса має вигляд 22,1-кілометрового кола, що починається на Автодромі Фудзі, утворює петлю навколишніми шляхами, а потім повертається на Автодром. Жінки пройдуть це коло один раз. Сумарне підняття становить приблизно 423 метри[3][4].

Розклад[ред. | ред. код]

Змагання в цій дисципліні відбуваються впродовж одного дня[5].

З Попередні заїзди ЧФ Чвертьфінали ПФ Півфінали Ф Фінали
Дисципліна↓/Дата → 24 лип 25 лип 26 лип 27 лип 28 лип 29 лип 30 лип 31 лип 1 сер
Шосейні гонки
роздільна шосейна гонка (жінки) Ф

Результати[ред. | ред. код]

Результат[6]
Місце # Велогонщиця Країна Час Diff.
1 6 Аннемік ван Влейтен Нідерланди Нідерланди (NED) 30:13.49
2 3 Марлен Ройссер Швейцарія Швейцарія (SUI) 31:09.96 + 56.47
3 1 Анна ван дер Брегген Нідерланди Нідерланди (NED) 31:15.12 + 1:01.63
4 5 Ґрейс Бравн Австралія Австралія (AUS) 31:22.22 + 1:08.73
5 7 Амбер Небен США США (USA) 31:26.13 + 1:12.64
6 4 Ліза Бреннауер Німеччина Німеччина (GER) 32:10.71 + 1:57.22
7 2 Хлоя Дагерт США США (USA) 32:29.89 + 2:16.40
8 10 Ешлі Мулман ПАР ПАР (RSA) 32:37.60 + 2:24.11
9 13 Жульєтт Лабу Франція Франція (FRA) 32:42.14 + 2:28.65
10 9 Еліза Лонго Боргіні Італія Італія (ITA) 33:00.89 + 2:47.40
11 20 Сара Джиґанті Австралія Австралія (AUS) 33:01.60 + 2:48.11
12 15 Лія Кірхман Канада Канада (CAN) 33:01.64 + 2:48.15
13 14 Ліза Кляйн Німеччина Німеччина (GER) 33:01.97 + 2:48.48
14 22 Керо-Енн Кануель Канада Канада (CAN) 33:07.97 + 2:54.48
15 19 Омер Шапіра Ізраїль Ізраїль (ISR) 33:15.84 + 3:02.35
16 12 Олена Омелюсик Білорусь Білорусь (BLR) 33:21.41 + 3:07.92
17 8 Емма Норсґор Йорґенсен Данія Данія (DEN) 33:50.18 + 3:36.69
18 23 Анна Шеклі Велика Британія Велика Британія (GBR) 34:13.60 + 4:00.11
19 24 Юлі Ван де Велде Бельгія Бельгія (BEL) 34:23.49 + 4:10.00
20 18 Катріне Олеруд Норвегія Норвегія (NOR) 34:33.38 + 4:19.89
21 17 Крістін Маєрус Люксембург Люксембург (LUX) 34:34.13 + 4:20.64
22 21 Ері Йонаміне Японія Японія (JPN) 34:34.97 + 4:21.48
23 16 Маргаріта Вікторія Гарсія Іспанія Іспанія (ESP) 34:39.96 + 4:26.47
24 11 Анна Пліхта Польща Польща (POL) 34:56.95 + 4:43.46
25 25 Масомах Алі Зада Збірна біженців Збірна біженців (EOR) 44:04.31 + 13:50.82

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Cycling Road Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
  2. ↑ а б Qualification System – Games of the XXXII Olympiad – Road Cycling (PDF). UCI. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 14 лютого 2015.
  3. ↑ Olympic Road Cycling at Tokyo 2020: Top Five Things to Know. Tokyo2020. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
  4. ↑ Tokyo 2020 Olympic Games individual time trial routes revealed. Cycling News. 10 October 2018. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
  5. ↑ Cycling (Road) Competition Schedule. Tokyo 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  6. ↑ Результати (PDF). літні Олімпійські ігри 2020. Omega SA. 28 липня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.

 

Роздільна шосейна велогонка на Олімпійських іграх серед жінок
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велоспорт_на_літніх_Олімпійських_іграх_2020_—_роздільна_шосейна_гонка_(жінки)&oldid=36032811