Пандемія коронавірусної хвороби 2019

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття про поширення коронавірусної хвороби у світі. Про власне хворобу див. коронавірусна хвороба 2019.
Про спалах подібної хвороби у 2002-2004 рр. див. Спалах тяжкого гострого респіраторного синдрому 2002–2004.
Пандемія COVID-19
13981210000546637185832344644223 بخش ویژه «بیماران کرونا» بیمارستان امام خمینی.jpg
2020 coronavirus task force.jpg
蔡總統視導33化學兵群 02.jpg
Passengers' body temperature check in KBP (6).jpg
Dried pasta shelves empty in an Australian supermarket.jpg
  • Госпіталізовані пацієнти в Тегерані, Іран
  • Уряд Італії на засіданні щодо боротьби з коронавірусом
  • Дезінфекція транспорту в Тайбеї
  • Перевірка стану здоров'я людей в аеропорту «Бориспіль»
  • Пусті полиці в супермаркетах Австралії через панічні покупки
COVID-19 Outbreak World Map.svg
Карта загальної кількості підтверджених випадків зараження
   100,000+ випадків
   10,000-99,999 випадків
   1,000–9,999 випадків
   100–999 випадків
   10–99 випадків
   1–9 випадків
   Немає випадків інфікування або немає даних
Кількість захворювань на мільйон жителів
COVID-19 Outbreak World Map per Capita.svg
Карта підтверджених випадків захворювання на мільйон жителів
   1,000+ випадків на мільйон
   100–1,000 випадків на мільйон
   10–100 випадків на мільйон
   1–10 випадків на мільйон
   >0–1 випадків на мільйон
   Немає підтверджених випадків або немає даних
Карта смертей
COVID-19 Outbreak World Map Total Deaths per Capita.svg
Карта смертей від COVID-19 на мільйон жителів
   100+ смертей на мільйон
   10–100 смертей на мільйон
   1–10 смертей на мільйон
   0.1–1 смертей на мільйон
   0.01–0.1 смертей на мільйон
   >0–0.01 смертей на мільйон
   Немає смертей або даних
Хвороба COVID-19
Вірус SARS-CoV-2
Місце Світ Світ
Перший випадок КНР Ухань
30°37′11″ пн. ш. 114°15′28″ сх. д. / 30.61972° пн. ш. 114.25778° сх. д. / 30.61972; 114.25778
Дата

Перший випадок інфікування: 17 листопада 2019

Надзвичайна ситуація в області суспільного здоров'я міжнародного значення: 30 січня 2020 – 5 травня 2023 (3 роки, 3 місяці та 5 дні)

Оголошено пандемію: 11 березня 2020 (3 роки, 2 місяці, 16 днів)
Походження Ухань, Хубей, КНР
Підтверджені випадки 249 541 892[1]
Одужало [1]
Смертей
 5 044 839[1]
Територій
 192[1]

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 спричинена SARS-CoV-2. Спалах захворювання розпочався у грудні 2019 року у м. Ухань, Хубей, КНР, та визнаний ВООЗ пандемією 11 березня 2020 року[2]. 5 травня 2023 року ВООЗ повідомила, що коронавірусна хвороба 2019 більше не є глобальною надзвичайною ситуацією в області суспільного здоров'я міжнародного значення[3], але продовжила вважати, що пандемія ще не закінчилася. Комітет з перегляду ММСП-2005, який буде створено, розробить довгострокові постійні рекомендації для країн щодо того, як на постійній основі боротися з коронавірусною хворобою 2019.[4]. За час пандемії по світу захворіло 687,69 млн людей. Понад 6,8 млн померли. Одужали 660 млн[5].

13 липня 2020 року глава Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адан Гебрейесус назвав чотири основні сценарії поширення коронавірусу в різних регіонах світу: перший сценарій реалізувався в країнах, які були попереджені та обізнані про спалах хвороби — в результаті їм вдалося уникнути великих спалахів (деякі країни Південно-Східної Азії, Карибського басейну, Африки та Тихоокеанського регіону), другий сценарій спостерігався в багатьох країнах Європи (масштабні спалахи захворювання, проте їх вдалося взяти під контроль завдяки сильному керівництву), третій сценарій розвертався в країнах, яким вдалося подолати перший пік спалаху хвороби, проте вони послабили обмеження і тепер змушені боротися з новою хвилею захворювання (глава ВООЗ не навів приклади), четвертий сценарій — фаза інтенсивної передачі інфекції (Америка, Південна Азія і кілька країн Африки)[6].

Вірус передається переважно під час близьких контактів і повітряно-крапельно, коли людина кашляє або чхає[7][8][9]. Людина може заразитися, доторкнувшись до зараженої поверхні (дверної ручки, стола), а потім до обличчя (очі, ніс, рот)[7][9]. Найбільш заразною є людина із симптомами, але можливе й зараження від людини без симптомів[9]. Проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів, як правило, складає 5 днів, але може бути від 2 до 14 днів[10][11]. Серед поширених симптомів — гарячка, кашель, задишка[10]. Ускладнення можуть включати запалення легень і гострий респіраторний дистрес-синдром[12].

На початку 2020 року проти хвороби не існувало вакцини та специфічних противірусних препаратів[7]. Первинне лікування — симптоматичне й підтримувальне[13]. Важливими для профілактики є миття рук із милом, прикривання рота при кашлі, соціальне дистанціювання, а також нагляд і самоізоляція для людей, що підозрюють зараження[7][14].

Заходи із запобігання поширення вірусу включають обмеження подорожей[en], карантин, комендантська година, контроль ризику на робочому місці, відтермінування або скасування подій, закриття деяких об'єктів. Серед інших заходів: сувора ізоляція у Хубеї[en], національний або регіональний карантин в інших країнах, комендантська година в КНР[15] і Південній Кореї[16][17][18], закриття кордонів та обмеження в'їзду пасажирів[19][20], перевірка в аеропортах та вокзалах, заборона на виїзд пасажирів[21][22][23][24]. Усі навчальні заклади закрили на національному або місцевому рівні в понад 124 країнах, що вплинуло на понад 1,2 млрд студентів[25].

Із кінця 2020-початку 2021 року почалася масова вакцинація населення.

Станом на серпень 2021 року частина країн Заходу вакцинувала більшість своїх жителів. Так ЄС вакцинував 70 % населення, Ізраїль 85 %, Сейшельські острови 80 %, США — більше половини[26].

Пандемія призвела до серйозних глобальних соціально-економічних наслідків[27], відтермінування чи скасування спортивних, релігійних та культурних подій[28] та поширення побоювань дефіциту постачань різних товарів та продуктів, що в певних регіонах спричинили панічні покупки[29][30]. Дезінформація та теорії змови про вірус поширювались інтернетом[31][32]. У низці країн спалахнули протести та спостерігалися випадки ксенофобії і расизму[en] проти китайців та інших жителів Східної та Південно-Східної Азії[33].

Епідеміологічні особливості[ред. | ред. код]

[Показати все]
Пандемія COVID-19 за країнами та територіями[34]
Станом на 27 травень 2023
Розташування Захворіло Померло

Помилка Lua у Модуль:Дані_про_пандемію_COVID-19 у рядку 156: attempt to concatenate field 'name' (a nil value).

Спалах коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) почався в Уханю, сьомому за величиною місті в Китаї, населення якого перевищує 11 мільйонів людей. Це головний транспортний вузол у центральному Китаї, приблизно за 1000 кілометрів на південь від Пекіна[35], за 600 кілометрів на захід від Шанхая і за 900 кілометрах на північ від Гонконгу[36]. Прямі авіарейси пов'язували Ухань з країнами Європи (6 рейсів до Парижа, 3 до Лондона та 5 до Рима щотижня)[37], Азії, Австралії, Північної Америки. Занепокоєння посилювалося очікуванням великої кількості мандрівників на китайський Новий рік, який розпочинався 25 січня 2020 року[38].

Хронологія[ред. | ред. код]

На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Desc-i.svg
Інтерактивна карта зараження COVID-19
(перетягніть коло для налаштування; може не працювати на мобільних пристроях)
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Desc-i.svg
Інтерактивна карта смертей від COVID-19

Про перші випадки повідомлено 31 грудня 2019 року[39], а перші клінічні прояви у хворих з'явились раніше, 8 грудня 2019 року.[40] Ринок було закрито 1 січня 2020 року, а людей із клінічними проявами ізолювали. Згодом було проведено моніторинг понад 700 осіб, у тому числі понад 400 медичних працівників, які мали тісні контакти з підозрілими випадками[41]. При застосуванні специфічного діагностичного ПЛР-тесту було підтверджено наявність SARS-CoV-2 у 41-ї людини в районі Уханя[42]. Пізніше було повідомлено про подружню пару, де один із подружжя не був на ринку, але зрештою захворів, тоді як ще троє, що були членами тієї ж сім'ї, працювали на згаданому ринку[43][44]. 9 січня 2020 року в Уханю від нової хвороби померла 61-річна людина[45]. 16 січня 2020 року влада Китаю оголосила, що попереднього дня помер ще 69-річний чоловік в Уханю, у якого теж підтверджено цю хворобу[46][47][48].

30 грудня 2019 року повідомлення про лікування «пневмонії невідомого походження» опубліковано Медичною адміністрацією Китаю та медичною адміністрацією муніципального комітету охорони здоров'я Уханя[49].

31 грудня 2019 року про 27 хворих на пневмонією невідомого походження повідомлено ВООЗ. Більшість були власниками торгових точок на ринку морепродуктів в Уханю. Семеро були в тяжкому, небезпечному для життя стані. Як результат, Гонконг, Макао та Тайвань посилили свій прикордонний нагляд[50][51].

1 січня 2020 року рибний і тваринний ринок, який підозрювався в зв'язку із випадками пневмонії як можливий осередок хвороби, був закритий для очищення та дезінфекції.[50]

3 січня 2020 року Таїланд розпочав перевірку пасажирів, які прибувають з Уханя, у чотирьох різних аеропортах.[52][53][54]

5 січня 2020 року на початку раннього дослідження причин пневмонії було виключено сезонний і пандемічний грип, ГРВІ, ТГРС, БКРС та пташиний грип[42][55]. Кількість підозрюваних випадків сягнула 59, а сім пацієнтів були в критичному стані. Усі були на карантині та за 163 контактними особами розпочато моніторинг. На цей час не зафіксовано випадків передачі від людей до людей або медичним працівникам[56][57].

Січень[ред. | ред. код]

6 січня 2020 року Центри контролю та профілактики захворювань у США (CDC) видали рекомендації щодо миття рук та поради щодо уникання тварин, ринків тварин та контактів із нездоровими людьми, якщо вони подорожують з Уханя[55][56].

9 січня 2020 року ВООЗ підтвердила, що новий коронавірус було виділено від однієї людини, яку госпіталізували[58]. Того ж дня Європейський центр профілактики та контролю захворювань опублікував свою першу оцінку ризику[59]. ВООЗ також повідомила, що влада Китаю діяла швидко[60] ідентифікувавши новий коронавірус упродовж кількох тижнів від початку спалаху, при цьому загальна кількість позитивних результатів підтвердження досягла 41-го[61]. Перша смерть від хвороби сталася у 61-річного чоловіка, який був постійним клієнтом на ринку. У нього було кілька фонових тяжких хвороб, серед яких ураження печінки, і він помер від серцевої недостатності та пневмонії. Про інцидент у Китаї повідомила медична комісія через китайські державні ЗМІ 11 січня[37][41][45][62].

10 січня 2020 року дані про секвенування генів виділеного коронавірусу Уханя, з тієї самої родини, що й коронавірус SARS, розмістили на Virological.org дослідники з Фуданського університету, Шанхай. Ще три послідовності з Китайського центру контролю та профілактики захворювань, одна — з Китайської академії медичних наук та одна — з лікарні в Уханю були розміщені на порталі Глобальної ініціативи щодо обміну всіма даними про грип (GISAID)[41][52][63]. Того ж дня керівництво Public Health England видало свої вказівки[59].

11 січня 2020 року у Китаї було проведено моніторинг понад 700 тісних контактів 41-го підтвердженого хворого, у тому числі серед контактів було понад 400 медичних працівників, а в Китаї з 5 січня не повідомлялося про нові випадки[41][55][56][64]. ВООЗ опублікувала початкові рекомендації щодо подорожей, тестування в лабораторії та медичного розслідування.

13 січня 2020 року CDC оголосив, що геном був розміщений у базі даних генетичних послідовностей NIH, GenBank[65]. Того ж дня Таїланд повідомив про перший підтверджений випадок SARS-CoV-2 поза межами Китаю[66]. Постраждала 61-річна китаянка, яка мешкала в Уханю, не відвідувала ринок морепродуктів, але, як зазначалося, ходила на інші ринки. Вона прибула до Бангкока 8 січня[40].

14 січня 2020 року у двох чоловіків із 41-го підтвердженого випадку в Ухані було зареєстровано захворювання і в дружини, що підвищило ймовірність безпосередньої передачі вірусу від людини до людини[40][67].

15 січня 2020 року в Китаї сталася друга смерть, помер 69-річний чоловік[46][68].

ВООЗ опублікувала протокол діагностичного тестування SARS-CoV-2, розроблений командою вірусологів із лікарні Шаріте[46].

16 січня 2020 року ВООЗ попередила Міністерство охорони здоров'я, праці та добробуту Японії про те, що 30-річний громадянин Китаю під час перебування в лікарні між 10 та 15 січня мав позитивний тест на вірус. Він не відвідував ринок морепродуктів, але, можливо, тісно контактував із ураженою людиною в Уханю[69][70].

17 січня 2020 року Другий підтверджений випадок у Таїланді — було повідомлено про 74-річну жінку, яка прибула до Бангкока рейсом з Уханя[71][72]. Кількість підтверджених лабораторно випадків у Китаї зросла до 45[73].

18 січня 2020 року Китай повідомив про 17 додаткових підтверджених лабораторно випадків, причому троє з цих хворих на той час перебували в критичному стані. Кількість підтверджених лабораторно випадків у Китаї зросла до 62, вік хворих становив від 30 до 79, з них 19 було виписано, а вісім залишалися в критичному стані[74].

19 січня 2020 року Повідомлено про перші підтверджені випадки за межами Уханя в самому Китаї: один — у південній провінції Гуандун та два — в Пекіні[75]. Ухань повідомив про 136 додаткових підтверджених лабораторно випадків, їх кількість у Китаї досягла 201. Повідомлено про нову смерть у Уханю, третю в країні[76][77].

20 січня 2020 року Південна Корея повідомила про перший підтверджений випадок коронавірусної хвороби 2019 в країні[78]. Пекін та Гуандун повідомили про додаткові три та тринадцять випадків відповідно, підтверджених лабораторно. Шанхай підтвердив перше зараження, загальна кількість підтверджених лабораторно випадків у Китаї зросла до 218[79].

27 січня 2020 стався перший випадок смерті від коронавірусної хвороби 2019 у Пекіні[80].

Лютий[ред. | ред. код]

2 лютого 2020 перша смерть від коронавірусної хвороби 2019 за межами Китаю, у Філіппінах[81].

10 лютого 2020 налічувалося 40 536 лабораторно підтверджених випадків нової коронавірусної хвороби[82]. Керівник ВООЗ Тедрос Адганом Ґебреєус заявив, що поточна ситуація з поширенням вірусу недооцінена, а швидкість його поширення може бути значно більшою, ніж оцінюється експертами[83].

11 лютого 2020 — коронавірус і хвороба, спричинена ним, отримали офіційні назви — SARS-CoV-2 від «Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2» і Covid-2019 від «Coronavirus disease» відповідно. Про це заявив гендиректор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус[84][85].

Станом на 14 лютого зареєстровано 64 437 лабораторно підтверджених випадків зараження коронавірусом та 1383 летальних випадки[86].

15 лютого в Китаї було запроваджено кримінальне переслідування в разі приховування симптомів коронавірусної хвороби 2019 або історії подорожей. Як вирок можливе багаторічне ув'язнення або навіть смертна кара[87]. У Парижі помер 80-річний турист із Китаю, ставши першим померлим від коронавірусної хвороби 2019 в Європі.

19 лютого в Китаї заявили про успішне подолання піку епідемії коронавірусної хвороби 2019. Науковці заявили, що більшість заражених людей мають легкі симптоми. Ризику для життя при захворюванні піддаються літні пацієнти та пацієнти із супутніми захворюваннями[88].

20 лютого прибулих із Уханя до України помістили на карантин у Нових Санжарах[89].

Станом на 21 лютого найбільша кількість уражених коронавірусом була в Китаї (понад 75 тисяч).

У Японії налічувалося понад 700 заражених, більша частина з яких (близько 500 осіб) заразилися на судні Diamond Princess. Третьою за масштабами епідемії країною була Південна Корея, де кількість заражених перевищила 200. Осередком епідемії у Південній Кореї стало місто Тегу. Більшість випадків зараження (щонайменше 144) пов'язували з тамтешньою релігійною громадою Сінчонджі. Джерелом поширення стала 61-річна послідовниця культу, ім'я якої не повідомлялося. 10 лютого в неї було виявлено симптоми хвороби, однак вона відмовилася від тестування під приводом, що нікуди не виїжджала, та продовжувала відвідувати служби.[90]

Березень[ред. | ред. код]

1 березня помер один із представників іранського уряду[91].

3 березня стало відомо про першого хворого в Україні (Чернівці)[92].

3 березня Польща (Зелена Гура) повідомила про першого хворого[93].

5 березня епідемія поширилася практично на весь Іран (30 із 31 провінцій). Тільки за добу померло 15 осіб, загальна кількість померлих становить 92, кількість заражених близько 3000 чоловік. Вірусом інфіковані вже кілька представників іранського уряду[91]. Евакуйованих із Уханю українців та кількох іноземців випустили з карантину. Вони провели 14 днів під карантином у санаторії в Нових Санжарах.[94] В Європі найбільше хворих (близько 3000 чоловік) в Італії, там же і найбільша летальність після Китаю. Майже така ж сама ситуація і в Ірані.

7 березня кількість заражених коронавірусом перевищило 100 тис.[95].

8 березня кількість зареєстрованих у ЄС випадків коронавірусної хвороби 2019 перевищила 9 тисяч, найбільше випадків в Італії — 5883[96].

11 березня ВООЗ офіційно оголосила пандемію коронавірусної хвороби 2019 у у світі. Востаннє ВООЗ оголошувала пандемію «свинячого грипу» N1H1 в 2009 році[97].

13 березня Україна оголосила, що закриває кордони для іноземців терміном на 2 тижні із 16 березня[98]. На 13 березня епіцентром хвороби стала Європа, де реєструвалося найбільше інфікованих, в Китаї було зареєстровано 11 випадків за добу[99]. США ввели надзвичайний стан[100].

Станом на 14 березня кількість випадків коронавірусної хвороби 2019 перевищила 150 тисяч, було зареєстровано 6 тисяч летальних випадків[101].

16 березня Євросоюз закрив кордони для «несуттєвих» поїздок терміном на 30 днів[102].

Пізно ввечері 16 березня надійшла інформація, що 2 особи заражені в Києві[103].

20 березня вилікувався перший хворий в Україні. Ним виявився 39-річний чоловік із Чернівців[104][105].

21 березня кількість інфікованих сягнула 300 тисяч, жертвами хвороби стали 12 тисяч осіб[106], 26 березня кількість заражених сягнула 500 тисяч, зафіксовано 23 тисячі летальних випадків[107].

26 березня ООН запустила Глобальний план гуманітарного реагування на COVID-19 на 2 млрд $ для підтримки найбільш вразливих країн світу[108].

27 березня кількість інфікованих у світі сягнула 500 тисяч осіб[109]. В Іспанії заразилися майже 9,5 тисяч медиків, 39 лікарів вже померли[110].

31 березня у Китаї за минулу добу не було випадків смерті або нових інфікованих[111]. Капітан авіаносця USS Theodore Roosevelt (CVN-71) Брет Крозьєр написав лист до Міністерства оборони США з проханням вжити заходів, оскільки серед моряків поширюється коронавірус, кількість інфікованих досягла 673 осіб із 4000 членів екіпажу[112][112][113].

Квітень[ред. | ред. код]

2 квітня кількість інфікованих перевищила мільйон[114]. Померло 51 356 осіб, а вилікувалися 210 199. Найбільше заразилися у США — понад 235 тисяч.

14 квітня. Гренландія стала першою територією, яка подолала COVID-19. Перший випадок на острові зареєстровано 16 березня. Загалом тут було зафіксовано 11 випадків коронавірусу, всі у столиці — місті Нуук. З 4 квітня в країні не зафіксовано жодного нового випадку, а 14 квітня одужав останній пацієнт.

15 квітня кількість інфікованих перетнула позначку 2 мільйони. Станом на цей день зафіксовано 129,045 смертей, 502,389 одужало, середня летальність склала 6,4 %[115].

22 квітня. На острові Сен-Бартельмі одужали всі хворі на COVID-19. Перший випадок захворювання на COVID-19 на острові було зафіксовано 1 березня. 16 березня їх було вже три, 27 березня — п'ять, а 31 березня діагностували шостий випадок. За весь час там не було жодної смерті від коронавірусу. Також не залишилося жодного активного захворювання в Мавританії. Там було виявлено сім випадків зараження, з них одна людина померла. У Бурунді на сході Африки також більше немає активних випадків COVID-19. З п'яти хворих один помер, четверо вилікувалися.

26 квітня Польща повідомила про інформаційну атаку. Невідомі атакували деякі новинні та військові сайти. Вони розповсюджували антиамериканську інформацію, подібну до тої, яку розповсюджує Росія. Польща розслідує даний випадок і оголосить результати пізніше[116].

27 квітня США так само займають перше місце за новими випадками інфікування та смертністю. Росія вийшла на друге місце за кількістю нових інфікованих, обійшовши Велику Британію. Померли 206 529 (+3 698 за добу, що є найменшим показником останніх двох тижнів, але це може бути пов'язано із затримкою даних через вихідні). Одужали 865 088 (+ 49 048 за добу). На першому місці Іспанія, де за добу одужало більше 22 тисяч хворих[117]. Нова Зеландія перша у світі оголосила про закінчення епідемії у країні. В Новій Зеландії зафіксували лише 5 нових випадків за ту добу.

Травень[ред. | ред. код]

10 травня кількість нових випадків інфікування в Росії перевалила за 200000 осіб. За цим показником Росія залишається 5 у світі і за кілька діб стане другою у світі після США[118].

15 травня Словенія першою серед країн ЄС оголосила, що перемогла коронавірус[119][120]. Це оголошення насправді було більше піарним, оскільки кілька країн ЄС мали значно кращу епідемічну ситуацію, але не оголошували про «перемогу». Серед них — Чорногорія, Андорра та Ісландії. Ще кілька країн мали за деякими окремими параметрами ліпшу ситуацію (Греція та Естонія).

17 травня Камбоджа третя у світі (після Словенії та Нової Зеландії) оголосила про закінчення епідемії у країні. За цей час у країні було зафіксовано 122 випадків інфікування, переважно серед іноземців, 16 травня останню хвору, 36-річну жінку було виписано із лікарні. Від 12 квітня нових випадків не фіксували.

21 травня у світі кількість інфікованих зросла до 5 млн чоловік, у США до 1,5 млн, а в Росії — до 308 тис.[121] Росія перебуває на другому місці у світі за кількістю інфікованих, але її наздоганяє Бразилія. За добу кількість інфікованих зростає в середньому на 10 тис. осіб, а в Бразилії на 12 тис. ВООЗ зафіксувала зафіксувала 106 тисяч нових випадків коронавірусної інфекції за добу у світі — це найбільший показник із початку пандемії. У той же час більшість країн Європи практично справилися із епідемією і послабили карантин. У Греції, Ісландії, Чорногорії, Монако, Андоррі та Словенії абсолютна більшість хворих вилікувалися і в лікарнях залишається не більше 20—30 пацієнтів, кількість нових випадків інфікування не перевищує 10 за добу. Найгірша ситуація у Великій Британії та Франції, там щоденний приріст нових інфікованих найбільша. Трохи ліпше в Італії та Іспанії. Ще менше хворих у Німеччині.

30 травня Бразилія (465 166 заражених) наздогнала Росію (396 575 заражених). У країнах Бразилія, Індія, Іран, Перу, Чилі, Мексика, Пакистан, Катар, Бангладеш, GLGG, Швеція, Південна Африка, Колумбія, Кювет, Єгипет, Філіппіни, Аргентина, Панама, багри, Оман, Нігерія, за день різко піднявся денний зараження, деякі країни навіть побили рекорд за денним зараження.

Червень-липень[ред. | ред. код]

8 червня глава ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус підтвердив поліпшення ситуації з коронавірусом у Європі. Проте в глобальному масштабі спостерігається погіршення показників поширення коронавірусу. У зв'язку з цим Гебреісус закликав усі країни «не знімати ногу з педалі газу» в боротьбі з пандемією[122][122][123].

18 червня в світі було поставлено черговий рекорд. В цей день інфікувалося 150 тис. осіб, загальна кількість інфікованих 8,6 млн випадків. Половина цих випадків припадає на Північну і Південну Америку, пандемія продовжує активно поширюватися в південній Азії і на Близькому Сході[124].

28 червня кількість виявлених хворих сягнула 10 млн осіб, при цьому 5,46 млн осіб одужало та 501 тис. пацієнтів померли[125].

18 липня було встановлено черговий рекорд, за попередню добу зафіксовано 259,8 тисяч нових випадків зараження, загальне число заражень сягнуло 13,8 млн[126].

26 липня кількість інфікованих у світі сягнула 16 мільйонів, зафіксовано 647 тис. летальних випадків. Найбільше виявлених заражень припадає на США (4,3 млн), Бразилію (2,4 млн), Індію (1,2 млн)[127].

27 липня керівник ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус заявив про посилення пандемії, скликавши надзвичайну комісію. Протягом останніх 6 тижнів кількість виявлених випадків подвоїлася[128].

Серпень[ред. | ред. код]

Жовтень[ред. | ред. код]

2 жовтня Мадрид першим із європейських столиць ввів локдаун, на той час він був епіцентром епідемії в Іспанії[129].

5 жовтня Україна увійшла до топ-10 країн світу за кількістю виявлених хворих за добу (перед цим була більше тижня на 11-му).[130] В Україні 4140 інфікованих, у дев'ятій Мексиці зафіксовано 4863 таких випадки, а в 11-х Нідерландах — 4003. В топ-5 (як вже майже місяць до того) Індія (74 767), США (34 066), Франція (12 565), Росія (10 499) і Бразилія (8456). Серед цих країн тільки Франція була відсутня в попередній місяць, але була раніше. Україна зайняла 25-те місце за загальною кількістю зареєстрованих випадків із 226 462 випадків, Ізраїль — 24 місце (266 775) і Канада — 26 (166 156). Останніми місяцями в Ізраїлі різко виросла захворюваність і він у черговий раз обігнав Україну за загальною кількістю випадків. Проте він має значно кращі показники за смертністю — 1719 померлих проти 4430 в Україні.

Грудень[ред. | ред. код]

Британія та Росія на початку грудня 2020 року розпочали вакцинацію, більшість країн ЄС — в кінці грудня, частина — на початку 2021.

Лютий 2021[ред. | ред. код]

22 лютого 2021 року до України прибула індійська вакцина. 24 лютого першим вакцинувався лікар із Черкас[131][132].

Березень[ред. | ред. код]

2 березня Президент Зеленський зробив щеплення вакциною AstraZeneca.[133]

Квітень[ред. | ред. код]

21 квітня 2021 р. Pfizer заявляє, що їй відомо про підроблені версії своєї вакцини COVID-19, які виробник ліків розробив за допомогою BioNTech, оскільки злочинці прагнуть нажитися на світовому попиті на вакцини, який продовжує випереджати пропозицію.

Фальшиві версії вакцини були виявлені в Мексиці і Польщі, повідомив представник Pfizer в електронному листі CBS MoneyWatch, підтвердивши раніше опубліковане Wall Street Journal повідомлення про підробки[134].

Червень[ред. | ред. код]

26 червня 2021 року Ісландія перша в Європі зняла всі коронавірусні обмеження[135]. На цей час 87 % населення було вакциновано, в країні перехворіло 6 637 осіб, померло 30.

Станом на серпень 2021 року ЄС вакцинував 70 % населення, Україна лише 13 %[26].

Жовтень[ред. | ред. код]

У світі станом на 3 жовтня зробили понад 6,33 млрд щеплень від коронавірусу. Лідерами за кількістю введених доз є:

  • материковий Китай (2,2 млрд доз, повністю вакциновано 74,8 % населення);
  • Індія (905,1 млн доз, повністю вакциновано 17,6 % населення);

країни Євросоюзу (568,4 млн доз, повністю вакциновано 65,29 % населення);

  • США (394,7 млн доз, повністю вакциновано 55,8 % населення);
  • Бразилія (240 млн доз, повністю вакциновано 43,2 % населення).

Найвищий відсоток повністю вакцинованого населення — на Мальдівах (91,3 %)[136].

Ситуація за регіонами[ред. | ред. код]

Світова мапа з зафіксованими та можливими випадками 2019-nCoV інфекцій.
   10,000+ Підтверджених випадків
   1000–9999 Підтверджених випадків
   100–999 Підтверджених випадків
   10–99 Підтверджених випадків
   1–9 Підтверджених випадків

З 31 грудня 2019 року деякі регіони та країни, розташовані поблизу Китаю, посилили обстеження туристів[51]. Пізніше американські Центри контролю та профілактики захворювань (CDC) видали рекомендації 1-го рівня[55][56]. Інструкції та оцінки ризиків були незабаром розміщені й іншими організаціями, включаючи Європейський центр профілактики та контролю захворювань та Британську службу охорони здоров'я[59]. У Китаї в аеропортах, залізничних станціях та автобусних станціях встановлено інфрачервоні термометри. Людей із гарячкою згодом стали доставляти до медичних закладів[74].

Африка[ред. | ред. код]

Південно-Африканська Республіка[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у ПАР

Азія[ред. | ред. код]

В'єтнам[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у В'єтнамі

Перший випадок інфікування на території країни зареєстровано 23 січня 2020 року[137][138]. До середини квітня першу хвилю пандемії було подолано, на цей час у країні перехворіли 268 осіб, жодна не померла[139][140]. У липні в країні спалахнула друга хвиля епідемії, а кількість інфікованих у серпні перевищила тисячу осіб, серед носіїв інфекції — китайці, що незаконно перетнули державний кордон[141].

Китай[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у КНР

Спалах, що розпочався з міста Ухань наприкінці 2019 р., попри надзвичайні заходи ізоляції поширився й у інші провінції. Втім, на початок березня 2020 року ситуація стабілізувалася.

31 березня 2020 у Китаї не було випадків смерті або нових інфікованих, карантин було припинено[111]. На той час у Китаї перехворіло 81 804 осіб (близько 0,006 % населення країни), з яких близько 50 тисяч — в Ухані (близько 0,5 % населення цього міста). Починаючи з 11 травня в Китаї фіксуються поодинокі випадки захворювання серед людей, що приїжджають до Китаю з-за кордону. У серпні 2020 в Китаї нараховувалось від 1 до 2 тисяч хворих, а загальна кількість «імпортованих» інфікованих складала 2,5 тисячі[142].

Індія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Індії

20 квітня 2021 р. влада країни оголосила про нову хвилю захворюваності через різкий ріст числа хворих. 24 квітня в Індії зафіксували рекорд за кількістю випадків COVID за добу — понад 346 тисяч осіб[143].

Корея[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Південній Кореї

Перший випадок у Південній Кореї було підтверджено 20 січня 2020[144] року і походив безпосередньо з провінції Хубей. 23 лютого Південна Корея оголосила найвищий рівень небезпеки через коронавірусну хворобу 2019. На цей час Південна Корея стає другою країною в світі, за рівнем поширення вірусу, після Китаю[145] і залишатиметься на цій позиції до 7 березня, коли на друге місце за кількістю інфікованих вийде Італія. З 6 травня країна почала послаблювати карантин, пояснюючи це тим, що спалах частково вдалося поставити під контроль[146].

Гонконг[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Гонконзі
Підозри на випадки появи коронавірусної хвороби 2019 у Гонконзі

Перший випадок зафіксовано 23 січня[147]. В подальшому Гонконг, незважаючи на тісний зв'язок із Китаєм, був менше вражений першою хвилею спалаху COVID-19 і мав більш плоску криву епідемії, ніж більшість інших регіонів та країн[148]. Друга хвиля епідемії в Гонконгу мала місце на початку серпня, інфікування зазнавали переважно працівники морського та авіаційного міжнародного транспорту[149].

Сінгапур[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Сингапурі

Першим інфікованим у Сінгапурі став турист з Ухані, якого виявили 23 січня 2020 року[150]. Кількість хворих стрімко почала зростати у квітні завдяки заробітчанам, що приїхали до країни[151] і в окремі дні перевищувала тисячу нових випадків на день. Після того, як 22 квітня за наказом уряду усі заробітчани були заперті по своїх гуртожитках на карантин до 4 травня[152], кількість нових інфікувань у країні поступово почала зменшуватись і до серпня досягла рівня сотні нових випадків на день. При цьому в гуртожитках застосовували «агресивне тестування» з метою недопущення інфікованих до роботи[153].

Таїланд[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Таїланді

13 січня 2020 року Таїланд повідомив про перший підтверджений випадок хвороби за межами Китаю — 61-річну китаянка, що мешкала в Ухані і прилетіла до Тайваню.[40][154][155][156] Про другий випадок повідомлено в Таїланді, коли виявлено хвору 74-річну жінку, яка прибула до Бангкоку рейсом з Уханя 17 січня[71]. Найбільша кількість мешканців перехворіли з середини березня до середини квітня — усього близько 3 тисяч осіб. З 3 квітня по 15 червня в нічні години в країні діяла комендантська година[157][158].

Туреччина[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Туреччині

Японія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Японії

Перший підтверджений випадок на території Японії було виявлено 16 січня 2020 у префектурі Канаґава, інфікований повернувся з Ухані[14]. 13 лютого в країні померла перша людина від вірусу — 80-літня жінка в префектурі Канаґава[159]. 7 квітня в кількох префектурах[160], а 3 16 квітня — по всій країні було оголошено надзвичайний стан, який тривав до 25 травня[161].

Смертність від коронавірусу в Японії лишається однією з найнижчих у світі попри високий середній вік населення. Імовірними чинниками вважають дисциплінованість японців, вакцинацію БЦЖ та генетичні чинники.[162]

Близький Схід[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Ізраїлі
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Ірані

Найбільший спалах розпочався 20 лютого в Ірані. Попри обмежувальні заходи влади спалах швидко розрісся та перекинувся на сусідні країни.

21 лютого було оголошено про перший зафіксований випадок в Ізраїлі, жінка заразилася на SARS-CoV-2 на судні Diamond Princess, звідки була евакуйована до Ізраїлю[163]. 24 лютого було зареєстровано перший випадок зараження в Іраку — у літнього громадянина Ірану, в південному місті Наджаф[164][165].

Європа[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Італії, Коронавірусна хвороба 2019 в Іспанії та Коронавірусна хвороба 2019 у Франції

Вогнищем у Європейському Союзі стала Італія весною 2020. Попри пропозиції закрити кордони всередині Шенгенської зони, влада країни зволікала з цим рішенням. Невдовзі епідемія охопила Німеччину, Францію, Іспанію. Станом на 13 березня Європа стала центром пандемії, де реєструвалися сотні нових інфікованих, порівняно з лише 11 осіб за добу в Китаї[99]. При цьому до 55 % випадків імовірно залишились незадокументованими[166].

16 березня ЄС ввів на 30 днів повну заборону на всі поїздки без поважної причини на свою територію[167].

Із середини квітня Іспанія обігнала Італію за кількістю інфікованих. У Франції кількість інфікованих почала різко зростати, у той час як в Італії зменшуватися. Британія увійшла до трійки країн світу за смертністю.

22 квітня генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус сказав, що в Західній Європі епідемія пішла на спад, у той час коли в Східній Європі, в Африці та Америці йде ріст[168].

Британія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Великій Британії

Перший підтверджений випадок на території Британії було виявлено 31 січня 2020 року у Йорку, Північний Йоркшир, хворий інфікувався під час перебування в Італії[169]. На відміну від більшості країн Європи у Британії початково було оголошено, що населення має перехворіти на новий вірус і виробити до нього імунітет[170]. Згодом від цієї ідеї відмовилися і 23 березня, коли в країні було близько 8 тисяч інфікованих, ввели карантин[171]. 6 травня в Британії було зафіксовано 30 тисяч летальних випадків, за цим показником країна посіла перше місце в Європі і друге місце, поступаючись США з 70 тисячами випадків[172]. Станом на серпень Британія лишається країною з найбільшою кількістю померлих від коронавірусу серед країн Європи (40 тис. осіб).

Іспанія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Іспанії

Із середини квітня Іспанія обігнала Італію за кількістю інфікованих. Із середини літа кількість хворих, після спаду до цього, знову почала рости. 2 жовтня 2020 року в Мадриді знову ввели локдаун — заборону виїжджати із міста, зменшили час та умови роботи ресторанів та інших закладів харчування. Мадрид на той час був епіцентром епідемії в Іспанії[129].

Італія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Італії

В Італії епідемія досить швидко поширилася із північних регіонів країни на всю країну. Спочатку карантин був введений тільки в деяких містечках півночі Італії, потім у північних регіонах і згодом, на всій території країни. Вже із середини березня 2020 року Італія вийшла за темпами поширення вірусу на третє місце в світі після Ірану, а потім і на друге після Китаю і в кінці березня на друге місце після США, обійшовши Китай. У країні найвища у світі смертність серед інфікованих — близько 8 %, в той час, як у Китаї близько 3 % і менше 1 % в Німеччині. Таку високу смертність пов'язують із тим, що італійці дуже контактні люди (вони цілуються при зустрічі, навіть із незнайомцями; дуже часто ходять у гості один до одного) та Італія має найстаріше населення на Землі після Японії. Абсолютна більшість померлих (за даними Bloomberg 99 %[173][174]) мали хронічні хвороби. Причому середній вік померлих 79,5 роки.

Епідемія досягла максимальних позначок наприкінці березня, коли щоденно фіксували до 900 інфікованих, а загальна кількість перевищила 100 тисяч, з яких 11 тисяч — померли[175]. За кількістю померлих Італія займала перше місце у світі з 19 березня[176] по 7 квітня[177], і друге за кількістю інфікованих (поступаючись Китаю, а з 26 березня — США). Медична система Італії із середини березня перестала справлятися із великою кількістю хворих, а близько 20 % лікарів виявилися хворими[178]. У травні пандемія в Італії пішла на спад, було послаблено карантин. Станом на 23 серпня в Італії — 259 тис. осіб, що зазнали інфікування (4-й показник у Європі) і 35 тис. померлих (2-й показник у Європі)[179].

Німеччина[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Німеччині

26 лютого у Німеччині офіційно було оголошено про епідемію коронавірусної хвороби 2019[180]. 8 березня стало відомо про першу жертву вірусу з Німеччини, це 60-літній німець, що помер у Єгипті.[181] 9 березня зареєстровано дві перші жертви вірусу: в окрузі Гайнсберг і місті Ессен[182]. 18 березня країна оголосила про припинення прийому біженців на невизначений термін. Пік епідемії припав на кінець березня — початок квітня, коли кількість нових інфікувань сягала понад 6 тисяч на день, після чого кількість інфікованих почала зменшуватись. В країні одна з найнижчих у світі летальність серед інфікованих — близько 0,29 % (44 смерті на 15320 інфікованих на 21.03.20), в той час, як у Китаї близько 3 % і близько 8 % в Італії.[183]

Починаючи з квітня 2020 року, коли Конституційний суд Німеччини постановив, що пандемічний режим не дозволяє загальних заборон на мітинги, в Німеччині було проведено кілька акцій протесту проти локдаунів та антипандемічних нормативних актів.

Приблизно з середини 2020 року головним організатором протестів була група під назвою ''Querdenken''[en] («латеральне мислення»), яка спочатку базувалася в Штутгарті  але незабаром почала організовувати мітинги також у Берліні та інших містах[184].

Польща[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Польщі

21 квітня 2021 р. Pfizer заявляє, що їй відомо про підроблені версіях своєї вакцини COVID-19, які виробник ліків розробив за допомогою BioNTech, оскільки злочинці прагнуть нажитися на світовому попиті на вакцини, який продовжує випереджати пропозицію.

Фальшиві версії вакцини були виявлені в Мексиці і Польщі, повідомив представник Pfizer в електронному листі CBS MoneyWatch, підтвердивши раніше опубліковане Wall Street Journal повідомлення про підробки[134].

Станом на 29 травня 2021 року в Польщі 6,3 мільйона людей повністю вакциновані[185].

Станом на вересень 2021 року в Польщі повністю вакциновано більше 50 % населення[186].

Україна[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Україні
Докладніше: COVID-19 на окупованій території Донецької області
Докладніше: COVID-19 в Автономній Республіці Крим

Першу інфіковану особу виявлено 3 березня 2020 року. 16 березня Кабінет Міністрів оголосив карантин і заходи для боротьби з епідемією. 20 березня вилікувався перший хворий в Україні. Ним виявився 39-річний чоловік із Чернівців[104][105]. Упродовж 4,5 місяців, з квітня по серпень 2020 року, Україна за кількістю інфікованих піднялась з 53[187] на 26 місце[188] у світі, а до квітня 2021 — до 21-го[189]/ З кінця серпня 2020 року з'являються повідомлення про випадки повторного зараження, станом на серпні 2020 — два[190], у березні 2021—1200[191].

24 лютого в Україні стартувала вакцинація проти коронавірусу[192]. Згідно з Національним планом вакцинації українців від коронавірусу, Кабмін до кінця 2021 року планує зробити 47 млн щеплень[193], проте станом на початок жовтню було зроблено лише 13 млн[194].

23 квітня 2021 Кабінет міністрів України встановив розмір виплат українцям у разі смерті або отримання групи інвалідності після вакцинації від коронавірусу[195]. Станом на кінець вересня 2021 в Україні було зафіксовано 95 випадків смерті після вакцинації, з них у 77 випадках розслідування довело, що причиною були супутні захворювання. У решті 18 випадках розслідування триває[196].

Станом на вересень 2021 року в Донецьку справжня катастрофа із захворюваністю на коронавірус. Шпиталі завантажені на 100 %, швидкі не приїжджають на виклики, тестів немає, лікарі, отримавши російські паспорти, масово звільняються та їдуть до Росії, не бажаючи працювати за 8 тисяч рублів, кисневих концентраторів не вистачає, наявні коштують майже тисячу доларів (хоча їх можна купити в інтернеті за 300—400). Допомагає таке обладнання слабо (сатурація з 60 піднялася до 70), але це хоч щось. Іншої допомоги у „ЛДНР“ людям немає[197].

Чорногорія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Чорногорії

Чорногорія — остання країна, в якій було виявлено інфікованого в Європі, це сталося 17 березня 2020 року[198]. Вже 23 березня кількість хворих зросла до 22 осіб. У період з 24 травня по 14 червня випадки коронавірусу в країні не фіксувалися[199], проте після цієї дати кількість інфікованих у країні знову почала рости і в серпні перевищила 4000.

Хорватія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Хорватії

25 лютого 2020 року зафіксовано перший випадок зараження коронавірусом у Хорватії. Хворим виявився молодий чоловік із Загреба. З 10 по 21 лютого він перебував у Мілані, адміністративному центрі регіону Ломбардія, у якому на той час уже спалахнула коронавірусна хвороба 2019[200].

Чехія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Чехії

16 березня в країні було введено карантин щонайменше до 24-го[201]. Також було введено заборону на в'їзд іноземців та на виїзд громадян країни за кордон[202]. До 16-го в Чехії офіційно виявили 117 випадків захворювання.

Швейцарія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Швейцарії

25 лютого було повідомлено про перше зараження вірусом у Швейцарії[203]. 16 березня в країні було запроваджено надзвичайний стан[14].

Північна Америка[ред. | ред. код]

Канада[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Канаді

У січні 2020 року Канадське агентство прикордонних служб (CBSA) заявило, що не буде застосовувати додаткові заходи щодо контролю, але планує „впровадити наглядну інформацію“ в аеропортах Торонто, Ванкувера та Монреаля для підвищення обізнаності щодо нової хвороби. Прямих рейсів з Уханя в Канаду немає[204]. 13 березня дружина Джастіна Трюдо захворіла на коронавірусну хворобу 2019[205]. 16 березня Канада закриває кордони для в'їзду іноземців та людей, що не мають права на проживання на її території, заборона не стосується жителів США[206].

США[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Сполучених Штатах Америки

Перший випадок коронавірусної хвороби 2019 у США був підтверджений у штаті Вашингтон 21 січня 2020 року[207][208]. На момент оголошення пандемії (11 березня), в США інфікування зазнали 1285 осіб (8-й показник у світі), з них 36 — померли (7-й показник у світі). 13 березня США ввели надзвичайний стан[100], а з 17 березня зупинили пасажирське сполучення з Британією[209].

22 березня США вийшли на третє місце в світі за кількістю хворих після Китаю та Італії, число інфікованих перевищило 26 тис. осіб[210], а вже 26 березня з кількістю понад 82 тисячі осіб — на перше[211]. Протягом квітня — червня США щоденно повідомляли про 20—30 тисяч інфікованих, а в липні — понад 60 тисяч. Починаючи з 11 квітня[212] (за іншими даними — з 8 квітня)[213] США посідає перше місце за кількістю жертв коронавірусної хвороби. 9 серпня кількість випадків інфікування перевищила 5 млн[214].

Мексика[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Мексиці

21 квітня 2021 р. Pfizer заявляє, що їй відомо про підроблені версії своєї вакцини COVID-19, які виробник ліків розробив за допомогою BioNTech, оскільки злочинці прагнуть нажитися на світовому попиті на вакцини, який продовжує випереджати пропозицію.

Фальшиві версії вакцини були виявлені в Мексиці і Польщі, повідомив представник Pfizer в електронному листі CBS MoneyWatch, підтвердивши раніше опубліковане Wall Street Journal повідомлення про підробки[134].

Південна Америка[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Південній Америці, насамперед у Бразилії, де кількість нових випадків інфікування зросла до 12 тис. за добу. Також важка ситуація в Перу, де на 22 травня було більше 100 тис. інфікованих.

Південна Америка стала одним із епіцентрів пандемії[215].

Бразилія[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Бразилії

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Бразилії, де кількість нових випадків інфікування зросла до 12 тис. за добу. Бразилія спочатку увійшла в топ-10 країн за кількістю інфікованих, швидко піднялася і 23 травня перегнала Росію і зайняла друге місце.

У Бразилії така ситуація склалася не в останню чергу через президента країни, який відмовився вводити карантин, назвавши коронавірус „ще одним грипом“, „грипком“[215]. За травень президент Жаїр Болсонару звільнив двох міністрів охорони здоров'я тому, що вони відмовлялися підтримувати його у тому, що вірус не страшний і немає потреби вводити карантин.

На середину липня кількість інфікованих людей у Бразилії становила 1,8 млн хворих, 79 тисяч — померли.

Перу[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Перу, де кількість нових випадків інфікування зросла до 5 тис. за добу.

Чилі[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Чилі, де кількість нових випадків інфікування зросла до 2 тисяч за добу.

Аргентина[ред. | ред. код]

У травні різко погіршилася епідемічна ситуація в Аргентині, де кількість нових випадків інфікування зросла до 600 за добу.

Австралія[ред. | ред. код]

13 березня американський актор Том Генкс повідомив, що він заразився коронавірусом в Австралії. Їх із дружиною ізолювали та надали необхідну медичну допомогу[216].

Інші[ред. | ред. код]

Грузія[ред. | ред. код]

26 лютого 2020 року було зафіксовано перший випадок коронавірусної хвороби 2019 в Грузії у 50-річного громадянина країни, що приїхав з Ірану через Азербайджан і в'їжджав у Грузію маршрутним таксі. Симптоми у нього виявили на кордоні[217].

Влада Грузії посилила запобіжні заходи, після призупинення авіасполучення з Китаєм, було скасовано прямі рейси з Іраном. Також на два тижні закрито кордон Грузії з Азербайджаном. На 29 лютого в країні зафіксовано три випадки хвороби[218].

Російська Федерація[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Росії

На 22 березня в країні було зареєстровано 438 випадків захворювання, одна жінка загинула.

27 квітня Російська Федерація обігнала Китай за кількістю інфікованих із цифрою 87 147 осіб (Китай 83 912), за кількістю нових інфікованих Росія стабільно входила до трійки країн світу (США та Британія). Найбільше інфікованих було у Москві (3524) і Петербурзі (489) із 6198 нових випадків за добу[219].

10 травня кількість нових випадків інфікування в Російській Федерації перевалила за 200 000 осіб. За цим показником Росія залишалася 5 у світі і за кілька діб стане другою у світі після США[118].

21 травня кількість інфікованих у Російській Федерації зросла до 308 тис.[121] Росія перебувала на другому місці у світі за кількістю інфікованих, але її наздоганяє Бразилія. За добу кількість інфікованих зростає в середньому на 10 тис. осіб, а в Бразилії на 12 тис.

Клінічні прояви[ред. | ред. код]

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019
Докладніше: Симптоми COVID-19
Летальність за віковою групою від SARS-COV-2 в Китаї.[220]
Вікові групи %
Усі
2,3
10—19
0,2
20—29
0,2
30—39
0,2
40—49
0,4
50—59
1,3
60—69
3,6
70—79
8
80+
14,8

Зафіксовані симптоми у тяжких хворих включали підвищення температури у 90 % випадків[42], втому та сухий кашель у 80 %[221], та задишку у 20 %, респіраторний дистрес-синдром дорослих у 15 %[55][56]. Рентгенографія органів грудної клітки виявила зміни судинного малюнку в обох легенях. Життєві показники, як правило, були стабільними на момент прийому госпіталізованих. Аналізи крові зазвичай показали низький рівень лейкоцитів (лейкопенія) та лімфопенію.

Профілактика[ред. | ред. код]

Гонконг під час пандемії. Уряд Гонконгу рекомендував носити хірургічні маски в людних місцях.

ВООЗ рекомендувала такі заходи профілактики: „регулярне миття рук, закриття ліктем рота та рукою носа при кашлі та чханні, уникання тісного контакту з будь-ким, хто має прояви респіраторних захворювань (наприклад, кашель та чхання)“[222][223]. За неможливості миття рук, рекомендовано користуватися дезінсекторами на спиртовій основі або 6 % розчином перекису водню[224].

Медичні маски[ред. | ред. код]

Докладніше: Медична маска

За рекомендаціями ВООЗ медичні маски потрібно носити винятково тим здоровим людям, які взаємодіють із хворими, зокрема лікарям. Крім того маски рекомендовано одягати всім, хто кашляє чи чхає. Маску можна одягати тільки чисто вимитими з милом чи протертими спиртом руками. Як тільки маска стає вологою, її потрібно зняти, а одноразові маски повторно використовувати не можна[225].

Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко закликав українців носити маски у громадських закладах[226]. Китай також офіційно радить носити одноразові медичні маски у громадських місцях[227]. Гонконг радить носити хірургічні маски у громадському транспорті та під час перебування в людних місцях[228]. Влада Таїланду радить населенню виготовляти маски удома із тканини і прати їх щоденно[229]. Для запобігання епідемії, маски також широко використовують здорові люди в інших країнах Азії, зокрема у Тайвані[230][231], Японії і Південній Кореї[232].

Натомість у Німеччині, США та інших країнах лікарі та влада закликають населення використовувати маски тільки в тих випадках, коли їх рекомендує ВООЗ, оскільки вони надають «фальшиве відчуття захищеності», тоді як надійних наукових доказів корисності масок для захисту людини, що їх носить, нема. Крім того, масове скуповування медичних масок може призводити до їхнього дефіциту для медичних працівників, які дійсно їх потребують. Утім носіння масок гіпотетично може завадити безсимптомним інфікованим вірусом SARS-Covid-2 заражати здорових людей[233].

Діагностика[ред. | ред. код]

Докладніше: Діагностика коронавірусної хвороби 2019

15 січня 2020 року ВООЗ оприлюднила протокол діагностичного тестування на 2019-nCoV, розроблений вірусологічною командою з лікарні Шаріте у Берліні[46]. Невдовзі з'явилися інші протоколи, що також використовують методику ПЛР після зворотної транскрипції.

Методи виявлення SARS-CoV-2 переважно належать до двох груп — лабораторного та «швидкого»[234].

«Швидкі тести» базовані на реакції імуноферментного аналізу, що визначає антитіла до коронавірусу SARS-CoV-2 у крові. Ці тести можуть давати хибно негативний результат, коли людина щойно захворіла, оскільки для формування антитіл у крові потрібен час, принаймні декілька діб. Попри негативний результат тесту, людина може переносити коронавірус і бути джерелом зараження для інших[234].

Лабораторний тест — це тест полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Для його визначення робиться забір слизу з дихальних шляхів та передача його до спеціалізованої лабораторії. Такий тест є точнішим, оскільки виявляє генетичний матеріал вірусу (РНК)[234].

Заходи з протидії[ред. | ред. код]

Засідання ВООЗ[ред. | ред. код]

Скликане 22 січня 2020 року засідання Міжнародного комітету ВООЗ із питань надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я, яке мало виробити рекомендації для Генерального директора ВООЗ стосовно можливості оголошення надзвичайної ситуації в галузі міжнародної охорони здоров'я, не дійшло згоди стосовно такого рішення. Вирішено, що наразі це не є необхідним через адекватні протиепідемічні дії особливо з боку влади та медичних організацій Китаю, невизначеність активності способу передавання вірусу від людини до людини. Таке рішення може бути відкладено до наступного засідання комітету, який може зібратися в режимі відеоконференції через 10 днів або раніше в залежності від прогресу ситуації чи від розпорядження Генерального директора[235].

Через необхідність оцінки розвитку епідемії в світі ВООЗ скликала на 30 січня 2020 року чергове засідання Міжнародного комітету ВООЗ із питань надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я. Після засідання Комітету Генеральний директор ВООЗ узяв до відома його рішення і оголосив спалах нової коронавірусної інфекції, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV, надзвичайною ситуацією в галузі міжнародної охорони здоров'я та видати цю пораду як Тимчасові рекомендації згідно з Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року[236]. ВООЗ також запропонувала внести до ММСП 2005 року попередню назву хвороби «2019-nCoV acute respiratory disease» (гостра респіраторна хвороба, яку спричинює коронавірус 2019-nCoV)[237].

Пандемічна мережа постачань[ред. | ред. код]

ВООЗ у співпраці зі Всесвітнім економічним форумом створила державно-приватне об'єднання під назвою «Пандемічна мережа постачань (PSCN)». Це ринкова мережа прагне забезпечити платформу для обміну даними, прозорості ринку та оперативної координації. 29 січня 2020 року PSCN провела першу з декількох телеконференцій із понад 30 організаціями приватного сектора та 10 багатосторонніми організаціями для розробки ринкової спроможності та оцінки ризику для засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Ця оцінка буде використана як основа для узгодження світового попиту на ЗІЗ із світовою пропозицією. Очікується, що оцінка ринку та ризику для ЗІЗ буде завершена до 5 лютого 2020 року[238].

Евакуація іноземців з Уханя[ред. | ред. код]

Громадяни іноземних держав, що перебували в Уханю під час спалаху епідемії були евакуйовані. Першими евакуацію здійснили В'єтнам 24—27 січня[239] і США — 28 січня[240].

Україна евакуювала 73 громадян лише 20 лютого, при цьому плани української влади розмістити евакуйованих у медичному центрі в Нових Санжарах спровокували акції протесту місцевих жителів і сутички з поліцією.[241][242]

Постраждалі внаслідок заходів протидії[ред. | ред. код]

Внаслідок обмежувальних заходів, зокрема обмеження пересування, чимало людей не змогли вчасно отримати медичну допомогу. Зокрема:

  • За даними організації Marie Stopes International мільйони жінок у всьому світі втратили доступ до протизаплідних засобів і послуг щодо переривання вагітності через коронавірус. За пів року в 37 країнах послуги з планування сім'ї та контрацепції отримали майже на 2 мільйони жінок менше, ніж торік за такий період. В Індії ця проблема торкнулася найбільшу кількість жінок — 1,3 мільйона[243][244].
  • На думку Євгена Комаровського величезна кількість людей, які не змогли вчасно отримати допомогу, перенесуть інфаркти, замість того щоб вчасно отримати необхідні ліки, зароблять гіпертонічний криз і інсульти після цих кризів і на все життя залишаться інвалідами[245].

Вакцинація[ред. | ред. код]

Із грудня 2020 розпочалася вакцинація населення.

25 лютого 2021 року в Україні розпочалася масова вакцинація. На Чернігівщині і Черкащині вакцинування розпочалося ще 24 лютого, коли було вакциновано 80 медиків.[246]

2 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський зробив щеплення вакциною AstraZeneca.[133]

Опитування соціологами у серпні 2021 року (Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології за фінансової підтримки уряду Великої Британії) показало, що понад 56 % українців, заявили що не мають наміру робити щеплення від коронавірусу і вважають, ніби можна захиститися від коронавірусу лише миючи руки і дотримуючись відстані. Ці показники одні з найвищих у світі порівняно з сусідніми державами, де наявні дані таких опитувань. Лише 23,4 % опитаних українців, вважали вакцинацію дієвим засобом захисту від коронавірусу.[247]

Мандат на вакцинацію[ред. | ред. код]

Докладніше: Цифровий COVID-сертифікат

24 грудня 2021 Еквадор зробив вакцинація проти COVID-19 обов'язковою для населення віком від 5 років і старше, крім тих, що мають медвідвід. При цьому близько 77 % населення Еквадору вже повністю вакциновано.

На кінець 2021 аналогічні мандати мали Індонезія, Мікронезія, Туркменістан та Таджикистан. Очікується, що Німеччина та Австрія приєднаються до цього списку у новому році.

Історико-статистичні дані[ред. | ред. код]

Поширення по світу відповідно до даних Центру системної науки і техніки ім. Джонса Гопкінса[248]. Таблиця з щоденним оновленням по усіх країнах.[249] Анімація глобального поширення з 12 січня по 29 лютого 2020 року

COVID-19-outbreak-timeline.gif


Кількість випадків[ред. код]

Кількість всього
виявлено		 нових[d]
виявлено		 всього
смертей		 нових[d]
смертей		 всього
видужало		 нових[d]
видужало		 всього
вибуло[e]		 нових[d]
вибуло		 поточна
летальність[f]		 ймовірна
летальність[g]		 умовно
хворіють[h]		 зміна[i]
02.08.2020[250] 18 232 846 221 123 692 448 4 430 11 462 383 138 271 12 154 831 142 703 5.70 % 3.80 % 6 078 015 +81 736
01.08.2020 18 008 407 255 699 688 016 5 601 11 324 112 169 004 12 012 128 174 627 5.73 % 3.82 % 5 996 279 +81 072
31.07.2020 17 752 708 289 149 682 393 6 429 11 155 108 224 262 11 837 501 230 761 5.76 % 3.84 % 5 915 207 +58 727
30.07.2020 17 463 220 287 063 675 968 6 427 10 930 772 241 248 11 606 740 247 640 5.82 % 3.87 % 5 856 480 +38 020
29.07.2020 17 177 560 290 459 669 570 7 034 10 689 530 237 959 11 359 100 254 346 5.89 % 3.90 % 5 818 460 +48 150
28.07.2020 16 884 064 247 856 662 472 5 580 10 451 282 224 676 11 113 754 231 189 5.96 % 3.92 % 5 770 310 +16 948
27.07.2020 16 635 927 218 307 656 083 4 200 10 226 482 183 547 10 882 565 188 168 6.03 % 3.94 % 5 753 362 +37 280
26.07.2020 16 410 479 221 260 651 877 4 303 10 042 520 135 042 10 694 397 139 367 6.10 % 3.97 % 5 716 082 +81 468
25.07.2020 16 189 644 258 230 647 598 5 713 9 907 432 190 688 10 555 030 196 355 6.14 % 4.00 % 5 634 614 +61 875
24.07.2020 15 931 414 288 997 641 885 6 199 9 716 790 186 680 10 358 675 6.20 % 4.03 % 5 572 739
05.07.2020 11 550 542 175 499 536 445 3 572 6 531 107 97 176 7 067 552 100 748 7.59 % 4.64 % 4 482 990 +74 751
04.07.2020 11 375 043 189 687 532 873 4 500 6 433 931 141 408 6 966 804 145 909 7.65 % 4.68 % 4 408 239 +46 558
03.07.2020 11 182 576 209 028 528 372 5 170 6 292 523 157 251 6 820 895 162 381 7.75 % 4.72 % 4 361 681 +47 279
02.07.2020 10 972 916 208 860 523 242 5 155 6 135 272 200 278 6 658 514 205 462 7.86 % 4.77 % 4 314 402 -27 708
01.07.2020 10 795 162 196 963 518 058 4 847 5 934 994 132 758 6 453 052 137 605 8.03 % 4.80 % 4 342 110 +59 358
Примітки
    1. ↑ Країни, які не повідомляють дані для стовпця, не включаються в загальну суму цього стовпця.
    2. ↑ Дані про країни-члени Європейського Союзу перераховані окремо, але для зручності тут також підсумовані. Вони не враховуються подвійно в загальній світовій кількості.
    3. ↑ Не включає спеціальні адміністративні регіони (Гонконг і Макао) або Тайвань.
    4. ↑ а б в г в порівнянні з даними за попередню добу
    5. ↑ сумарна кількість «всього смертей» і «всього видужало»
    6. ↑ це летальність на даний момент, вважається як відношення «всього смертей» до «всього вибуло»
    7. ↑ відношення «всього смертей» до «всього виявлено»
    8. ↑ різниця між «всього виявлено» і «всього вибуло» (пропонується до використання для пошуку максимуму захворювання)
    9. ↑ зміна за добу в кількості «умовно хворіють»

    Причому, після закінчення спалаху захворювання реальна летальність за фактом виявиться десь між «поточна летальність» і «ймовірна летальність» на історичні дати. Більш того, після закінчення спалаху захворювання, в момент коли кількість «умовно хворіють» стане рівним нулю, значення «поточна летальність» на той день буде дорівнює значенню «ймовірна летальність», оскільки «всього вибуло», очевидно, стане одно «всього виявлено».


Надлишкова смертність[ред. | ред. код]

У багатьох країнах світу спостерігалася надлишкова смертність у ті періоди пандемії, коли були піки захворюваності. Так, в Україні надлишкова смертність за 2020 рік склала 35 тис. осіб. Це при тому, що у 2019 році померли 581 тисяча українців, у 2020—616 тисяч. Найбільша надлишкова смертність в Україні спостерігалася восени-взимку 2020 року. У листопаді за місяць померло на 17 тисяч більше людей, ніж у середньому за п'ять попередніх років. У грудні у деяких регіонах смертність перевищила показники останніх п'яти років у 3—4 рази — у Київській, Дніпропетровській, Тернопільській областях. Хоча офіційна статистика із смертності від Ковід-19 дає цифру у 18 тис. смертей, реальна може складати 40—60 за даними НАН. Причинами такого становища є відкладання меддопомоги (скасування операцій, відвідування лікарів, лікарень тощо) і переведення лікарень та персоналу на лікування саме хворих на коронавірус[251].

У культурі[ред. | ред. код]

Музей «Чорнобиль» зачинений на карантин

Сфера культури зазнала значних збитків через пандемію. Задля зменшення ризику зараження, численні публічні місця культурної спадщини, музеї, бібліотеки, виставки були обмежені до відвідування чи й цілком закриті[252]. Натомість багато музеїв по світу організували віртуальні екскурсії через інтернет[253].

Також було скасовано численні спортивні заходи, фестивалі й концерти, конференції та покази мод. Олімпійські ігри в Токіо було перенесено на 2021 рік, мистецький фестиваль «Burning Man» змінив формат на віртуальний, була перенесена 74-та церемонія вручення премії «Тоні» та «iHeartRadio Music Awards», Каннський кінофестиваль, музичний та мистецький фестиваль «Bonnaroo», спортивні змагання NBA, NHL, LPGA, PGA та MLB, Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні, виставку технологій EmTech Asia, саміт Google News Initiative Global. Вперше скасувався фестиваль «Євробачення» і виставка відеоігор E3, перенеслася на пізнішу дату Game Developers Conference. Крім того було припинено чи обмежено відвідування численних християнських культових споруд. Далай Лама скасував публічні заходи за своєю участю. Індустрія кінематографу через зачинення кінотеатрів зазнала значних збитків[254][255]. Натомість пандемія позитивно вплинула на ринок мобільних відеоігор, що за рік зріс завдяки їй на рекордні 13,3 %[256][257].

Після початку пандемії увагу громадськості привернув роман «Очі темряви» (англ. The Eyes of Darkness) американського письменника-фантаста Діна Кунца. Він епізодично описав у романі вигаданий вірус «Ухань-400», що вирізнявся майже стовідсотковою смертністю та відсутністю ліків проти нього. В романі вірус було отримано в китайській лабораторії як біозброю та доставлено до США вченим-перебіжчиком[258]. Втім, у первинній версії роману (1981 рік) вірус мав назву «Горки-400»[259]. Лише пізніше, у 1989 році, як данина закінченню холодної війни, у тогочасному виданні роману назву вірусу було змінено, втім навіть у тому виданні описані у романі симптоми та наслідки дії вірусу суттєво відрізнялися від COVID-19[259].

Економічні наслідки[ред. | ред. код]

Відповідно до звіту органу ООН з туризму, Пандемія коронавірусу може обійтися світовому туристичному сектору у 2 трильйони доларів США втрачених доходів у 2021 році.[260]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г COVID-19 Dashboard by the Center for Systems Science and Engineering (CSSE) at Johns Hopkins University (JHU). ArcGIS. Johns Hopkins University. Процитовано 27 травня 2023. 
  2. ↑ WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19—11 March 2020. World Health Organization. 11 березня 2020. Архів оригіналу за 11 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020. 
  3. ↑ Covid-19 — все? ВООЗ оголосила, що вірус перестав бути світовою загрозою
  4. ↑ Coronavirus disease (COVID-19) pandemic. www.who.int (англ.). Процитовано 7 травня 2023. 
  5. ↑ COVID Live - Coronavirus Statistics - Worldometer. www.worldometers.info (англ.). Процитовано 16 березня 2023. 
  6. ↑ Home. www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 14 липня 2020. 
  7. ↑ а б в г Q&A on coronaviruses. World Health Organization. 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 24 лютого 2020. 
  8. ↑ Q & A on COVID-19. European Centre for Disease Prevention and Control. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  9. ↑ а б в Coronavirus Disease 2019 (COVID-19)—Transmission. Centers for Disease Control and Prevention. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  10. ↑ а б Symptoms of Novel Coronavirus (2019-nCoV). US Centers for Disease Control and Prevention. 10 лютого 2020. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  11. ↑ Rothan, H. A.; Byrareddy, S. N. (February 2020). The epidemiology and pathogenesis of coronavirus disease (COVID-19) outbreak. Journal of Autoimmunity: 102433. PMID 32113704. doi:10.1016/j.jaut.2020.102433. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 28 березня 2020. 
  12. ↑ Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Centers for Disease Control and Prevention. 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  13. ↑ Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Centers for Disease Control and Prevention. 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  14. ↑ а б в Jan 16, Lisa Schnirring | News Editor | CIDRAP News |; 2020. Japan has 1st novel coronavirus case; China reports another death. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020. 
  15. ↑ Shao, Peng (17 березня 2020). Impact of city and residential unit lockdowns on prevention and control of COVID-19. MedRxiv: 2020.03.13.20035253. doi:10.1101/2020.03.13.20035253. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  16. ↑ Coronavirus: Shanghai neighbour Zhejiang imposes draconian quarantine. South China Morning Post. 6 лютого 2020. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 8 лютого 2020. 
  17. ↑ Marsh, Sarah (23 лютого 2020). Four cruise ship passengers test positive in UK—as it happened. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020. 
  18. ↑ Нова епідемія пневмонії в Китаї "обмежила рух" до 780 мільйонів людей [China's new pneumonia epidemic 'restricted movement' to 780 million people]. CNN Japan (яп.). Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  19. ↑ Nikel, David. Denmark Closes Border To All International Tourists For One Month. Forbes. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 13 березня 2020. 
  20. ↑ Coronavirus: Poland to close borders to foreigners, quarantine returnees. Reuters. 14 березня 2020. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020 — через The Straits Times. 
  21. ↑ Coronavirus Disease 2019 Information for Travel. US Centers for Disease Control and Prevention (CDC). 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2020. 
  22. ↑ Deerwester, Jayme; Gilbertson, Dawn. Coronavirus: US says 'do not travel' to Wuhan, China, as airlines issue waivers, add safeguards. USA Today. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  23. ↑ Coronavirus Live Updates: Europe Prepares for Pandemic as Illness Spreads From Italy. The New York Times. 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020. 
  24. ↑ Coronavirus (COVID-19): latest information and advice. Government of the United Kingdom. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020. 
  25. ↑ COVID-19 Educational Disruption and Response. UNESCO. 20 березня 2020. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  26. ↑ а б Євросоюз повністю вакцинував від коронавірусу 70 % дорослого населення [Архівовано 1 вересня 2021 у Wayback Machine.], Лівий берег, 31 серпня 2021
  27. ↑ Here Comes the Coronavirus Pandemic: Now, after many fire drills, the world may be facing a real fire. Editorial. The New York Times. 29 лютого 2020. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 1 березня 2020. 
  28. ↑ Coronavirus Cancellations: An Updating List. The New York Times. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  29. ↑ Scipioni, Jade (18 березня 2020). Why there will soon be tons of toilet paper, and what food may be scarce, according to supply chain experts. CNBC. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020. 
  30. ↑ The Coronavirus Outbreak Could Disrupt the U.S. Drug Supply. Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020. 
  31. ↑ Perper, Rosie (5 березня 2020). As the coronavirus spreads, one study predicts that even the best-case scenario is 15 million dead and a $2.4 trillion hit to global GDP. Business Insider. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020 — через Yahoo! News. 
  32. ↑ Clamp, Rachel (5 березня 2020). Coronavirus and the Black Death: spread of misinformation and xenophobia shows we haven't learned from our past. The Conversation. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. 
  33. ↑ Tavernise, Sabrina; Oppel Jr, Richard A. (23 березня 2020). Spit On, Yelled At, Attacked: Chinese-Americans Fear for Their Safety. The New York Times. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  34. ↑ Ritchie, Hannah; Mathieu, Edouard; Rodés-Guirao, Lucas; Appel, Cameron; Giattino, Charlie; Ortiz-Ospina, Esteban; Hasell, Joe; Macdonald, Bobbie; Beltekian, Diana; Dattani, Saloni; Roser, Max (2020–2021). Coronavirus Pandemic (COVID-19). Our World in Data (англ.). Процитовано 27 травня 2023. 
  35. ↑ Outbreak of Pneumonia of Unknown Etiology (PUE) in Wuhan, China. emergency.cdc.gov (en-us). Centers for Disease Control and Prevention. 8 січня 2020. Архів оригіналу за 9 January 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
  36. ↑ Chan, Ho-him; Mai, Jun (5 січня 2020). China says Wuhan pneumonia not Sars, but virus remains unidentified, more people hospitalised. South China Morning Post. Архів оригіналу за 5 January 2020. Процитовано 6 січня 2020. 
  37. ↑ а б Update: Cluster of pneumonia cases associated with novel coronavirus – Wuhan, China – 2019. European Centre for Disease Prevention and Control (англ.). 14 січня 2020. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020. 
  38. ↑ NaTHNaC – Chinese new year travel advice. TravelHealthPro (англ.). 10 січня 2020. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020. 
  39. ↑ Pneumonia of unknown cause – China. Disease outbreak news. Всесвітня організація охорони здоров'я. 5 січня 2020. Архів оригіналу за 7 January 2020. Процитовано 6 січня 2020. 
  40. ↑ а б в г Schnirring, Lisa (14 січня 2020). Report: Thailand's coronavirus patient didn't visit outbreak market. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020. 
  41. ↑ а б в г Schnirring, Lisa (11 січня 2020). China releases genetic data on new coronavirus, now deadly. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020. 
  42. ↑ а б в Hui, David S.; Azhar, Esam EI; Madani, Tariq A.; Ntoumi, Francine; Kock, Richard; Dar, Osman; Ippolito, Giuseppe; Mchugh, Timothy D. та ін. (14 січня 2020). The continuing epidemic threat of novel coronaviruses to global health – the latest novel coronavirus outbreak in Wuhan, China. International Journal of Infectious Diseases (English) 91: 264–266. ISSN 1201-9712. doi:10.1016/j.ijid.2020.01.009. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020. 
  43. ↑ Schnirring, Lisa (15 січня 2020). Second family cluster found in Wuhan novel coronavirus outbreak. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020. 
  44. ↑ Wee, Sui-Lee; Jr, Donald G. McNeil (8 січня 2020). China Identifies New Virus Causing Pneumonialike Illness. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020. 
  45. ↑ а б Qin, Amy; Hernández, Javier C. (10 січня 2020). China Reports First Death From New Virus. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020. 
  46. ↑ а б в г Schirring, Lisa; 2020 (16 січня 2020). Japan has 1st novel coronavirus case; China reports another death. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020. 
  47. ↑ Інформаційне агентство Кьодо. China announces 2nd death from new coronavirus. Kyodo News+. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020. 
  48. ↑ 武汉市卫生健康委员会. wjw.wuhan.gov.cn. 16 січня 2020. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020. 
  49. ↑ UNDIAGNOSED PNEUMONIA – CHINA (HUBEI): REQUEST FOR INFORMATION. Archive Number: 20191230.6864153. Pro-MED-mail. International Society for Infectious Diseases. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 19 січня 2020. 
  50. ↑ а б Undiagnosed pneumonia - China (HU) (01): wildlife sales, market closed, RFI Archive Number: 20200102.6866757. Pro-MED-mail. International Society for Infectious Diseases. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020. 
  51. ↑ а б Parry, Jane (8 січня 2020). Pneumonia in China: lack of information raises concerns among Hong Kong health workers. BMJ (англ.) 368. ISSN 1756-1833. PMID 31915179. doi:10.1136/bmj.m56. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  52. ↑ а б Schnirring, Lisa; 2020 (13 січня 2020). Thailand finds Wuhan novel coronavirus in traveler from China. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020. 
  53. ↑ Team, CM1. Four suspected cases of mystery Chinese viral pneumonia detected at CM Airport | Chiang Mai One (амер.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020. 
  54. ↑ CityNews. Wuhan viral pneumonia alert. Chiang Mai Citylife (амер.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 15 січня 2020. 
  55. ↑ а б в г д Pneumonia of Unknown Cause in China – Watch – Level 1, Practice Usual Precautions – Travel Health Notices | Travelers' Health | CDC. wwwnc.cdc.gov. 6 січня 2020. Архів оригіналу за 8 January 2020. Процитовано 7 січня 2020. 
  56. ↑ а б в г д Schnirring, Lisa (6 січня 2020). Questions still swirl over China's unexplained pneumonia outbreak. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 6 January 2020. Процитовано 7 січня 2020. 
  57. ↑ China pneumonia: Sars ruled out as dozens fall ill in Wuhan. BBC. 5 січня 2020. Архів оригіналу за 6 January 2020. Процитовано 6 січня 2020. 
  58. ↑ WHO Statement Regarding Cluster of Pneumonia Cases in Wuhan, China. who.int (англ.). 9 січня 2020. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
  59. ↑ а б в Schnirring, Lisa (10 січня 2020). Pressure builds on China to share info on new coronavirus. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020. 
  60. ↑ Schnirring, Lisa (9 січня 2020). More details emerge on new coronavirus in Wuhan cluster. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
  61. ↑ Lucey, Daniel; Sparrow, Annie (14 січня 2020). China Deserves Some Credit for Its Handling of the Wuhan Pneumonia. Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020. 
  62. ↑ China reports first death in Wuhan pneumonia outbreak. The Straits Times. 11 січня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2019. 
  63. ↑ Gan, Nectar (9 січня 2020). A new virus related to SARS is the culprit in China's mysterious pneumonia outbreak, scientists say. CNN. Архів оригіналу за 9 January 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
  64. ↑ Schnirring, Lisa (7 січня 2020). Nations step up screening and await word on China's pneumonia outbreak. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 7 January 2020. Процитовано 8 січня 2020. 
  65. ↑ Novel Coronavirus 2019 | CDC. www.cdc.gov (en-us). 13 січня 2020. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020. 
  66. ↑ WHO | Novel Coronavirus — Thailand (ex-China). WHO. 14 січня 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020. 
  67. ↑ Novel Coronavirus 2019 | CDC. www.cdc.gov (en-us). 15 січня 2020. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020. 
  68. ↑ China says second person dies in Wuhan pneumonia outbreak. Reuters (англ.). 17 січня 2020. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  69. ↑ Walter, Sim (16 січня 2020). Japan confirms first case of infection from Wuhan coronavirus; Vietnam quarantines two tourists. The Straits Times (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020. 
  70. ↑ WHO | Novel Coronavirus — Japan (ex-China). WHO. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  71. ↑ а б Wee, Sui-Lee (15 січня 2020). Japan and Thailand Confirm New Cases of Chinese Coronavirus. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  72. ↑ CHP closely monitors additional confirmed case of infection of novel coronavirus in Thailand. www.info.gov.hk. 17 січня 2020. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 січня 2020. 
  73. ↑ Schnirring, Lisa; 2020 (17 січня 2020). As Thailand notes 2nd nCoV case, CDC begins airport screening. CIDRAP (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020. 
  74. ↑ а б France-Presse, Agence (19 січня 2020). Coronavirus: China reports 17 new cases of Sars-like mystery virus. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 19 січня 2020. 
  75. ↑ 广东确诊1例新型冠状病毒感染的肺炎病例. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020. 
  76. ↑ 武汉市卫生健康委员会. wjw.wuhan.gov.cn. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020. 
  77. ↑ China reports 136 more cases in two days (Chinese). Wuhan Municipal Health Commission. 20 січня 2020. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020. 
  78. ↑ 박상수 (20 січня 2020). S. Korea reports 1st confirmed case of China coronavirus. Yonhap News Agency (англ.). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 20 січня 2020. 
  79. ↑ hermesauto (20 січня 2020). Wuhan virus: China announces more confirmed cases, including in Shanghai and Guangdong. The Straits Times (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020. 
  80. ↑ China battles coronavirus outbreak: All the latest updates. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 
  81. ↑ Novel Coronavirus(2019-nCoV) Situation Report — 13 [1] [Архівовано 7 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  82. ↑ МОЗ оприлюднило нові дані про жертв коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020. 
  83. ↑ Поширення коронавірусу у світі може прискоритися, - ВООЗ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020. 
  84. ↑ Covid-19: The new coronavirus disease now officially has aname [2] [Архівовано 12 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  85. ↑ З'явилася офіційна назва коронавірусу з Китаю. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 11 лютого 2020. 
  86. ↑ У МОЗ оприлюднили нові дані щодо коронавірусу: число жертв зростає. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020. 
  87. ↑ Китай вводить смертну кару за приховування симптомів коронавируса. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020. 
  88. ↑ У Китаї заявили про подолання піку коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 19 лютого 2020. 
  89. ↑ Евакуйованих з Китаю розташують у медичному центрі НГУ в Нових Санжарах. zaxid.net. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  90. ↑ Олексій Супрун (21 лютого 2020). Послідовники церкви у Південній Кореї, прихожанка якої заразила коронавірусом 144 особи, "відкидають хвороби". УНН. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020. 
  91. ↑ а б В Ірані від коронавірусу помер високопосадовець. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  92. ↑ З'явилася інформація про першого в Україні пацієнта з коронавірусом. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  93. ↑ Польща повідомила про перший зафіксований випадок коронавірусу. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  94. ↑ У НОВИХ САНЖАРАХ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ОБСЕРВАЦІЯ ЕВАКУЙОВАНИХ УКРАЇНЦІВ ІЗ КИТАЮ. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  95. ↑ Число заражених коронавірусом у світі перевищило 100 тис.. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020. 
  96. ↑ У Європі кількість випадків коронавірусу перевищила 9 тисяч. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020. 
  97. ↑ ВООЗ оголосила пандемію коронавірусу у світі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020. 
  98. ↑ Зеленський: ми закриваємо кордони для іноземців на 2 тижні з 16 березня. УНН. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  99. ↑ а б Європа стала епіцентром пандемії коронавірусу — ВООЗ [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 13 березня 2020
  100. ↑ а б Трамп оголосив надзвичайний стан через пандемію коронавірусу [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 13 березня 2020
  101. ↑ Кількість випадків коронавірусу у світі перевищила 150 тисяч. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 14 березня 2020. 
  102. ↑ Євросоюз закрив кордони для "несуттєвих" поїздок. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 16 березня 2020. 
  103. ↑ У Києві зафіксували два випадки зараження коронавірусом. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020. 
  104. ↑ а б Коронавірус в Україні: видужав перший хворий [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.], БіБіСі Україна, 20 березня 2020
  105. ↑ а б «Коли тобі кажуть: у тебе — коронавірус». Розповідь першого українця, який одужав [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.], Ольга Паламарюк, БіБіСі Україна, 22 березня 2020
  106. ↑ Коронавірусом у світі заразилися понад 300 тисяч людей. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. 
  107. ↑ Кількість захворювань коронавірусом у світі перевищила 500 тисяч. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. 
  108. ↑ Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 66. [3] [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  109. ↑ Коронавірус в Україні і світі: що відомо на 27 березня. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020. 
  110. ↑ В Іспанії коронавірусом заразилися майже 9,5 тисяч медиків [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 27 березня 2020
  111. ↑ а б Коронавірус: Китай за минулу добу не зареєстрував смертей та нових хворих [Архівовано 31 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 31 березня 2020
  112. ↑ а б COVID-19 на американському авіаносці: капітан закликав врятувати моряків [Архівовано 3 квітня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 1 квітня 2020
  113. ↑ 'Sailors do not need to die,' warns captain of coronavirus-hit U.S. aircraft carrier [Архівовано 4 квітня 2020 у Wayback Machine.], Reuters, 31 березня 2020
  114. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою УП1000000 не вказано текст
  115. ↑ Коронавірус карта світу онлайн. Світова карта розповсюдження Covid-19. monitorcovid19.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. 
  116. ↑ Польща запідозрила Росію у новій дезінформаційній атаці [Архівовано 1 травня 2020 у Wayback Machine.], Європейська правда, 26 квітня 2020
  117. ↑ 27 квітня. No time to die: У світі 3 мільйони заражень, у Росії ростуть темпи захворюваності, в Україні протести аграріїв [Архівовано 2 травня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 27 квітня 2020
  118. ↑ а б У Росії вже майже 200 тисяч заражень COVID-19 [Архівовано 14 травня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 9 травня 2020
  119. ↑ Перша країна Європи офіційно перемогла коронавірус [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.], ББС-Україна, 15 травня 2020
  120. ↑ Словенія стала першою країною Європи, що здолала коронавірус. Розповідаємо, як вона це зробила [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.], НВ, 15 травня 2020
  121. ↑ а б У світі рекордна кількість нових хворих за добу - ВООЗ. ВВС Україна. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 22 травня 2020. 
  122. ↑ а б WHO head urges world not to let up on COVID battle. Reuters (англ.). 8 червня 2020. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020. 
  123. ↑ WHO head urges world not to let up on COVID battle. Reuters (англ.). 8 червня 2020. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020. 
  124. ↑ ВООЗ: Світ вступив у нову небезпечну фазу поширення COVID-19 [Архівовано 20 червня 2020 у Wayback Machine.], Лівий берег, 19 червня 2020
  125. ↑ У світі вже більше 10 млн заражених коронавірусом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020. 
  126. ↑ ВООЗ зафіксувала черговий добовий антирекорд інфікованих COVID-19. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020. 
  127. ↑ Понад 16 млн людей у світі заразилися коронавірусом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020. 
  128. ↑ Голова ВООЗ заявив про посилення пандемії і скликає надзвичайну комісію. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020. 
  129. ↑ а б Перша європейська столиця повертає пом'якшений локдаун [Архівовано 5 жовтня 2020 у Wayback Machine.], УП, 2 жовтня 2020
  130. ↑ Коронавірус. Україна увійшла до топ-10 країн світу за виявленими хворими за добу [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Ліга. Новости, 5.10.2020
  131. ↑ В Україні зробили перше щеплення від коронавірусу (фото). LB.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021. 
  132. ↑ В Україні розпочалася вакцинація від COVID-19, першим щепили лікаря-реаніматолога в Черкаській області. phc.org.ua. 24.02.2021. Архів оригіналу за 03.03.2021. Процитовано 24.02.2021. 
  133. ↑ а б «Вдарив по Путіну». В мережі кепкують з «оголеної» вакцинації Зеленського [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 2 березня 2021
  134. ↑ а б в Pfizer says phony COVID-19 vaccines are turning up outside the U.S.. www.cbsnews.com (амер.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021. 
  135. ↑ Ісландія першою в Європі зніме всі коронавірусні обмеження [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.], Європейська правда, 25 червня 2021
  136. ↑ В мире сделали более 6,3 млрд прививок от COVID-19 – данные Bloomberg. Гордон. 3 жовтня 2021. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2023. 
  137. ↑ Coleman, Justine (23 січня 2020). Vietnam reports first coronavirus cases. The Hill. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.  (англ.)
  138. ↑ COVID-19 Pandemic Situation in Vietnam. Vietnam Centers for Disease Control (в'єтн.). 14 квітня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  139. ↑ Chiều nay không ghi nhận thêm ca nhiễm nCoV. Vnexpress. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.  (в'єтн.)
  140. ↑ Việt Nam liên tục không có ca COVID-19 mới, nhưng người dân không nên chủ quan. Tuổi Trẻ. 19 квітня 2020. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.  (в'єтн.)
  141. ↑ TP.HCM lo ngại phát sinh ổ dịch COVID-19 từ những người nhập cảnh trái phép (в'єтн.). Vietnam Ministry of Health. 14 серпня 2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 14 серпня 2020. 
  142. ↑ Дані в реальному часі по Китаю. ncov.dxy.cn. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 
  143. ↑ Indian hospitals turn away patients in COVID-19 ‘tsunami’. Reuters. 24 квітня 2021. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. 
  144. ↑ 신종 코로나바이러스 한국인 첫환자 확인. MK (кор.). 서진우. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020. 
  145. ↑ Семеро загиблих та 763 інфікованих: Південна Корея оголосила про "найвищий рівень небезпеки" через коронавірус // ТСН : сайт. — 2020. — 24 лютого.
  146. ↑ Південна Корея послабить карантин з 6 травня. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 3 травня 2020. 
  147. ↑ Cheung, Elizabeth (22 січня 2020). China coronavirus: death toll almost doubles in one day as Hong Kong reports its first two cases. South China Morning Post. Архів оригіналу за 22 березня 2020. 
  148. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою scmp3078437 не вказано текст
  149. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою scmp_3093978 не вказано текст
  150. ↑ Abdullah, Zhaki (23 січня 2020). Singapore confirms first case of Wuhan virus. CNA. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020. 
  151. ↑ COVID-19: Nearly 20,000 foreign workers in quarantine in S11 Dormitory, Westlite Toh Guan. CNA (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 25 серпня 2020. 
  152. ↑ hermesauto (21 квітня 2020). Coronavirus: All foreign workers in dormitories to stop work until May 4. The Straits Times (англ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 25 серпня 2020. 
  153. ↑ COVID-19: 20,000 migrant workers to be discharged by end-May, but cases from dormitories likely to remain high. CNA (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 25 серпня 2020. 
  154. ↑ Novel coronavirus (02): Thailand ex China (HU) WHO. Archive Number: 20200113.6886644. Pro-MED-mail. International Society for Infectious Diseases. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020. 
  155. ↑ Thailand confirms first case of Wuhan virus outside China. South China Morning Post (англ.). 13 січня 2020. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020. 
  156. ↑ Novel coronavirus (02): Thailand ex China (HU) WHO. Archive Number: 20200113.6886644. Pro-MED-mail. International Society for Infectious Diseases. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020. 
  157. ↑ Some leaders use pandemic to sharpen tools against critics. ABC News. 16 квітня 2020. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.  (англ.)
  158. ↑ Coronavirus Has Started a Censorship Pandemic. The Foreign Policy. 1 квітня 2020. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.  (англ.)
  159. ↑ У Японії від коронавірусу померла перша людина - Здоровʼя 24. 24 Канал (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020. 
  160. ↑ Reynolds, Isabel; Nobuhiro, Emi (7 квітня 2020). Japan Declares Emergency For Tokyo, Osaka as Hospitals Fill Up. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. 
  161. ↑ Kyodo News (25 травня 2020). Abe declares coronavirus emergency over in Japan. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 28 серпня 2020. 
  162. ↑ Iwasaki, Akiko; Grubaugh, Nathan D. (2020). Why does Japan have so few cases of COVID‐19?. EMBO Molecular Medicine 12 (5): e12481. PMC 7207161. PMID 32275804. doi:10.15252/emmm.202012481. 
  163. ↑ Перший випадок коронавірусу зафіксували в Ізраїлі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020. 
  164. ↑ Ще в одній країні підтвердилося перше зараження коронавірусом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020. 
  165. ↑ China coronavirus outbreak: All the latest updates. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 24 лютого 2020. 
  166. ↑ Over 85% of COVID-19 Infections in China Went Undetected Early On. medpagetoday.com. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020. 
  167. ↑ ЄС закриває в'їзд на свою територію через коронавірус на 30 днів - Здоровʼя 24. 24 Канал. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 16 березня 2020. 
  168. ↑ Пандемія коронавірусу затягнеться надовго — ВООЗ [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.], НВ, 22 квітня 2020
  169. ↑ Перший випадок коронавірусу зафіксували в Уельсі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020. 
  170. ↑ Закриті кордони, «забуті» туристи, мільйони хворих за рік: як у Європі готуються до піка коронавірусу [Архівовано 19 березня 2020 у Wayback Machine.], Європейська правда, 16 березня 2020
  171. ↑ Кількість хворих на коронавірус у Британії перевищила 8 тисяч, померли 422 людини [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 24 березня 2020
  172. ↑ Британія стала лідером в Європі за кількістю смертей від COVID-19. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020. 
  173. ↑ визнала: 99 % померлих від коронавірусу мали інші хвороби [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.], Главком, 19 березня 2020
  174. ↑ 99 % of Those Who Died From Virus Had Other Illness, Italy Says [Архівовано 2020-03-22 у Wayback Machine.], Bloomberg, 18 березня 2020
  175. ↑ В Італії кількість заражених коронавірусом перевищила 100 тис. осіб. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020. 
  176. ↑ Італія випередила Китай за кількістю загиблих від коронавірусу. www.eurointegration.com.ua. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 
  177. ↑ Від коронавірусу у світі вилікувались близько 280 тисяч осіб. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 
  178. ↑ В Італії 20 % медичного персоналу заразилися коронавірусом [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.], Главком, 22 березня 2020
  179. ↑ Coronavirus Update (Live): 23,511,251 Cases and 810,892 Deaths from COVID-19 Virus Pandemic - Worldometer. www.worldometers.info (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 
  180. ↑ Німеччина оголосила про початок епідемії коронавірусу в країні. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 8 березня 2020. 
  181. ↑ Від коронавірусу вперше помер громадянин Німеччини. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 8 березня 2020. 
  182. ↑ У Німеччині зафіксовано перші смертельні випадки від коронавірусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 9 березня 2020. 
  183. ↑ У Німеччині багато інфікованих коронавірусом, але «аномально» низька смертність. Чому? [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Час, 21.03.2020
  184. ↑ Demos von Lockdown-Gegnern und Corona-Leugnern. Deutsche Welle. 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 15 лютого 2023.  (нім.)
  185. ↑ У Польщі повністю щепили від COVID-19 понад 6,3 млн людей [Архівовано 30 травня 2021 у Wayback Machine.], Європейська правда, 29 травня 2021
  186. ↑ Україна має докласти більше зусиль для вакцинації людей похилого віку — СБ [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.], Інтерфакс-Україна, 13.09.2021
  187. ↑ Україна вже на 53 місці серед країн, де виявлено коронавірус. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 29 серпня 2020. 
  188. ↑ Україна вже на 26-му місці в світі по кількості випадків коронавірусу. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020. 
  189. ↑ У світовому рейтингу Україна опустилась на 21 місце за поширенням COVID-19 | Українська правда [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.], pravda.com.ua (Перевірено 12 жовтня 2021)
  190. ↑ На Житомирщині двоє медиків інфікувалися COVID-19 повторно [Архівовано 1 вересня 2020 у Wayback Machine.], УП, 31 серпня 2020
  191. ↑ Понад 1300 українців повторно інфікувалися COVID-19 | Українська правда _Життя [Архівовано 20 березня 2021 у Wayback Machine.], life.pravda.com.ua (Перевірено 12 жовтня 2021)
  192. ↑ В Україні стартувала вакцинація проти COVID-19 | UACRISIS.ORG [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.], uacrisis.org (Перевірено 12 жовтня 2021)
  193. ↑ Уряд встановив розмір виплат у разі смерті або інвалідності після вакцинації. www.ukr.net (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. 
  194. ↑ Скільки людей вакциновано в Україні від COVID на 12 жовтня « Слово і Діло [Архівовано 13 жовтня 2021 у Wayback Machine.], slovoidilo.ua (Перевірено 12 жовтня 2021)
  195. ↑ Деякі питання державної компенсації шкоди, пов'язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 | Кабінет Міністрів України [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 12 жовтня 2021)
  196. ↑ Смерть серед щеплених від COVID. Скільки випадків було в Україні і чи причина у вакцині | Пояснення | ЛІГА.Life [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.], life.liga.net (Перевірено 12 жовтня 2021)
  197. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021. 
  198. ↑ У Чорногорії підтвердили два випадки коронавірусу — це була остання країна у Європі без інфікованих [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.], Громадське, 17 березня 2020
  199. ↑ У Чорногорії не залишилося хворих на коронавірус [Архівовано 26 травня 2020 у Wayback Machine.], Лівий берег, 25 травня 2020
  200. ↑ Коронавірус: перший випадок захворювання підтвердили у Хорватії // Європейська правда. — 2020. — 25 лютого.
  201. ↑ У Чехії ввели карантин через коронавірус. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020. 
  202. ↑ Чехія повністю закриває кордони з 16 березня. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020. 
  203. ↑ В Швейцарії підтвердили перший випадок зараження коронавіруса. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020. 
  204. ↑ China reports 4 more cases of new strain of coronavirus (English). Canadian Broadcasting Corporation. 18 січня 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020. 
  205. ↑ У дружини Джастіна Трюдо підтвердили коронавірус [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.], Українська правда, 13 березня 2020
  206. ↑ Канада закриває кордони для іноземців через коронавірус - Здоровʼя 24. 24 Канал. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 16 березня 2020. 
  207. ↑ Rabin, Roni Caryn (21 січня 2020). First Wuhan Coronavirus Patient Identified in the United States. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020. 
  208. ↑ CDC expected to announce first US case of Wuhan coronavirus. CNN. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020. 
  209. ↑ США зупиняють пасажирське сполучення з Великою Британією. 24 Канал. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 14 березня 2020. 
  210. ↑ США вийшли на третє місце в світі за кількістю хворих коронавірусом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  211. ↑ США обійшли Китай за кількістю випадків інфікування коронавірусом. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 
  212. ↑ США обійшли Італію за кількістю смертей від коронавірусу. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 
  213. ↑ Система моніторингу поширення епідемії коронавірусу. covid19.rnbo.gov.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 23 серпня 2020. 
  214. ↑ U.S. Hits 5 Million Coronavirus Cases As Debate Lingers Over The Path Forward. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020. 
  215. ↑ а б Новим епіцентром захворювання на коронавірус стала Південна Америка [Архівовано 26 травня 2020 у Wayback Machine.], Хмарочос, 25 травня 2020
  216. ↑ Ізольовані і нікого не заражаємо: Том Хенкс розповів, як вони з дружиною переносять коронавірус [Архівовано 2021-05-04 у Wayback Machine.], Апостроф, 13 березня 2020
  217. ↑ В Грузії перший випадок коронавірусу, заражений приїхав з Ірану // Європейська правда. — 2020. — 26 лютого.
  218. ↑ В Австрії підтвердили перші випадки коронавірусу // Європейська правда. — 2020. — 25 лютого.
  219. ↑ Обігнали Китай. Число заражених коронавірусом у Росії перевищило 87 тисяч [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.], НВ, 27 квітня 2020
  220. ↑ The Novel Coronavirus Pneumonia Emergency Response Epidemiology Team. The Epidemiological Characteristics of an Outbreak of 2019 Novel Coronavirus Diseases (COVID-19) — China, 2020 [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]. China CDC Weekly, 2020, 2(8): 113—122.
  221. ↑ Experts explain the latest bulletin of unknown cause of viral pneumonia. Wuhan Municipal Health Commission. 11 січня 2020. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020. 
  222. ↑ Coronavirus. www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020. 
  223. ↑ Lyons, Amanda (17 січня 2020). Novel coronavirus: What GPs need to know. News GP (RACGP). Архів оригіналу за 28 січня 2020. 
  224. ↑ LPE, Talon. Why Use Hydrogen Peroxide for Eradicating the Coronavirus?. www.talonlpe.com (en-us). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. 
  225. ↑ Рекомендации ВОЗ для населения в связи c распространением нового коронавируса (2019-nCoV): В каких случаях следует носить маску. World Health Organization [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)(англ.)
  226. ↑ Головний санлікар закликає носити маски у громадських закладах. Укрінформ. 23.03.2020. Архів оригіналу за 24.03.2020. Процитовано 24.03.2020. 
  227. ↑ For different groups of people: how to choose masks. NHC.gov.cn. National Health Commission of the People's Republic of China. 7 лютого 2020. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 22 березня 2020. «Disposable medical masks: Recommended for: · People in crowded places · Indoor working environment with a relatively dense population · People going to medical institutions · Children in kindergarten and students at school gathering to study and do other activities» 
  228. ↑ Prevention of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Centre for Health Protection. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  229. ↑ Kuhakan, Jiraporn (12 березня 2020). 'Better than nothing': Thailand encourages cloth masks amid surgical mask shortage. Reuters. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. 
  230. ↑ With Odds Against It, Taiwan Keeps Coronavirus Corralled. npr. 13 березня 2020. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. 
  231. ↑ Wu Po-wei; Lee Wan-lin; Ko Lin (9 березня 2020). Taiwan mask output to hit 10 million per day by next week: minister. Focus Taiwan. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. 
  232. ↑ Feng, Shuo; Shen, Chen; Xia, Nan; Song, Wei; Fan, Mengzhen; Cowling, Benjamin J. (20 березня 2020). Rational use of face masks in the COVID-19 pandemic. Lancet Respiratory Medicine. PMID 32203710. doi:10.1016/S2213-2600(20)30134-X. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. «"... the use of face masks has become ubiquitous in China and other Asian countries such as South Korea and Japan.»» 
  233. ↑ Michael J. Coren (28 березня 2020). Every expert opinion you’ve heard about wearing masks is right. Quartz. Архів оригіналу за березень 30, 2020. Процитовано березень 30, 2020. (англ.)
  234. ↑ а б в Маргарита Тулуп (20 березня 2020). Коронавірус: що не так з тестуванням. Slidstvo.Info. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 22 березня 2020. 
  235. ↑ Statement on the meeting of the International Health Regulations (2005) Emergency Committee regarding the outbreak of novel coronavirus (2019-nCoV) 23 January 2020 Statement Geneva, Switzerland [4] [Архівовано 24-01-2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  236. ↑ Statement on the second meeting of the International Health Regulations (2005) Emergency Committee regarding the outbreak of novel coronavirus (2019-nCoV) 30 January 2020 Statement Geneva, Switzerland [5] [Архівовано 31-01-2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  237. ↑ Novel Coronavirus(2019-nCoV). Situation Report — 10. 30 January 2020 [6] [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  238. ↑ Novel Coronavirus(2019-nCoV). Situation Report — 9. 29 January 2020 [7] [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  239. ↑ Vietnam to fly last Wuhan visitors home. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 
  240. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  241. ↑ Протест у Нових Санжарах - перекриті дороги та сутички з поліцією. rbc.ua. РБК-Україна. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  242. ↑ В Нових Санжарах не чекають українців з Уханя. https://suspilne.media. Суспільне UA. 20 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  243. ↑ Антонюк, Наталія (22 серпня 2020). COVID-19 спричинить 900 тисяч незапланованих вагітностей. Український інтерес (укр.). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 22 серпня 2020. 
  244. ↑ Millions of women lose contraceptives, abortions in COVID-19. AP NEWS. 19 серпня 2020. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020. 
  245. ↑ Как на всех нас повлияет коронавирус в долгосрочной перспективе?. Официальный сайт доктора Комаровского (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020. 
  246. ↑ «Почуваємося добре»: українські медики про перші щеплення від COVID-19 [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.], Дойче Вель, 25 лютого 2021
  247. ↑ Більшість українців не планує вакцинуватися від коронавірусу - дослідження. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. 
  248. ↑ CSSE COVID-19 Dataset [Архівовано 8 березня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  249. ↑ графіки по країнам pravda.com. cdn.pravda.com. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. 
  250. ↑ Yesterday // COVID-19 Coronavirus Pandemic. — Дата звернення: 03.08.2020 GMT.
  251. ↑ Скільки людей вбила пандемія в Україні у 2020 році [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 4 березня 2021
  252. ↑ Here are the museums that have closed (so far) due to coronavirus. The Art Newspaper. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  253. ↑ The Ultimate Guide to Virtual Museum Resources, E-Learning, and Online Collections. MCN. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  254. ↑ Daniel Burke (14 березня 2020). The great shutdown 2020: What churches, mosques and temples are doing to fight the spread of coronavirus. CNN. Архів оригіналу за квітень 6, 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  255. ↑ Here are the latest major events that have been canceled or postponed because of the coronavirus outbreak, including the 2020 Tokyo Olympics, Burning Man, and the 74th Annual Tony Awards. Business Insider. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. 
  256. ↑ Three Billion Players by 2023: Engagement and Revenues Continue to Thrive Across the Global Games Market | Newzoo. Newzoo (амер.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 25 червня 2020. 
  257. ↑ 2020 Global Games Market Report. Newzoo. 2020. с. 3–29. 
  258. ↑ Novel predicted Wuhan virus 40 years before Coronavirus outbreak. Internet is stumped. India Today Web Desk. New Delhi. UPDATED: February 17, 2020 16:32 IST [8] [Архівовано 2021-05-04 у Wayback Machine.] (англ.)
  259. ↑ а б Partly false claim: a 1981 book predicted the coronavirus 2019 outbreak [Частково невірне твердження: книга 1981 року передбачила спалах коронавірусу у 2019 [році]]. Reuters (англ.). 28-02-2020. Архів оригіналу за 13-09-2020. Процитовано 30 серпня 2020. «… in the first edition of «The Eyes of Darkness», in 1981, the fictional virus was not named after the Chinese city, but after a Russian locality named «Gorki» (Gorki-400). … the name of the virus was changed on the re-release of the book in 1989, toward the end of the Cold War… Dean Koontz did write about a fictional virus called «Wuhan-400» in the 1989 re-release of his 1981 novel «The Eyes of Darkness», but symptoms and effects of the disease do not match the official description of COVID-19. (… у першому виданні «Очей темряви», у 1981 році, вигаданий вірус був названий не на честь китайського міста, а на честь російського населеного пункту «Горки» (Горки-400). … назву вірусу було змінено під час перевидання книги у 1989 році, слідом за закінченням холодної війни… Дін Кунц писав про вигаданий вірус під назвою «Ухань-400» у перевиданні 1989 року свого роману «Очі темряви» 1981 року, але симптоми та наслідки захворювання не відповідають офіційному опису COVID-19.)» 
  260. ↑ Через пандемію світовий туризм втратить $2 трильйони в цьому році – ООН. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021. 
  261. ↑ New species of fungus sticking out of beetles named after the COVID-19 quarantine. phys.org (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 6 серпня 2020. 

Помилка цитування: Тег <ref>, визначений у <references>, з назвою ":0" не має змісту.
Помилка цитування: Тег <ref>, визначений у <references>, з назвою ":0" не має змісту.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Time8Jan2020", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref>, визначений у <references>, з назвою "WOM" не має змісту.

Посилання[ред. | ред. код]

Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Сабреддіт (англ.) · Сабреддіт (англ.) · Сабреддіт (англ.) · Сабреддіт (англ.) · Twitter topic
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пандемія_коронавірусної_хвороби_2019&oldid=39498119