Вернер Михайло Євгенійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вернер Михайло Євгенійович
Дата народження 1881
Місце народження Москва, Російська імперія
Дата смерті 1941
Місце смерті Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Професія кінорежисер, художник
IMDb ID 0894551

Вернер Михайло Євгенійович (18811941) — російський і радянський кінорежисер, художник, художник-постановник і сценарист, один з організаторів та діячів Всеукраїнського кінокомітету.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

В 1908 році закінчив школу живопису в Парижі. Працював в кіноательє «Нептун» П. С. Антіка.

Протягом 1910—1915 років — театральний художник-декоратор. В 1919 році був одним з організаторів Всеукраїнського кінокомітету.

З 1920 року працював на кіностудіях РРФСР.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер-постановник:

  • 1915 — «Мара Крамська»
  • 1916 — «Панночка з кафе» (художник-постановник)
  • 1916 — «Тарас Бульба, або любов Андрія»
  • 1917 — «Іди, жінко, у солдати»
  • 1917 — «Вона» (художник-постановник)
  • 1917 — «Мемуари графині Тарновської»
  • 1917 — «Страта жінки»
  • 1917 — «Таємниця високої дами»
  • 1918 — «Знову засяяло сонце»
  • 1918 — «Злочин Ніни Туманової»
  • 1919 — «Азійська гостя» (короткометражний)
  • 1919 — «Перше травня» (документальний)
  • 1919 — «Заляканий буржуй» (короткометражний)
  • 1920 — «Все для фронту»
  • 1924 — «Президент Самосадкін»
  • 1925 — «Як ходити вулицею» (короткометражний; сценарист)
  • 1925 — «Стаття 123» (короткометражний; сценарист)
  • 1925 — «Трагедія Євлампія Чиркіна»
  • 1925 — «Вчора і сьогодні»
  • 1926 — «Пухир підвів» (короткометражний)
  • 1927 — «Солістка його величності» (сценарист)
  • 1928 — «Бранці моря»
  • 1929 — «Збірна експериментальна програма» (у співавт. з П. Армандом; сценарист)
  • 1930 — «Летуни» (короткометражний; сценарист)
  • 1930 — «Залізна бригада»
  • 1932 — «Подія в місті Сен-Луї»
  • 1932 — «Живий бог»
  • 1936 — «Дівчина поспішає на побачення», «Радянська Білорусь»

Джерела[ред. | ред. код]