Вешко Валерій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Вешко
Валерій Іванович Вешко
Загальна інформація
Національність українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Народження 2 січня 1966(1966-01-02) (53 роки)
Волочиськ, Українська РСР
Спорт
Вид спорту каное, 1000 м
Клуб СКА
Тренери Корнілов Ю. П.
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР
Чемпіонати світу
Срібло Дуйсбург 1987 С-2 500 м
Золото Дуйсбург 1987 С-2 1000 м
Бронза Пловдив 1989 С-2 1000 м
Золото Пловдив 1989 С-4 500 м
Золото Пловдив 1989 С-4 1000 м
Золото Познань 1990 С-4 500 м
Золото Познань 1990 С-4 1000 м
Золото Париж 1991 С-4 500 м
Золото Париж 1991 С-4 1000 м

Вешко́ Вале́рій Іва́нович (2 січня 1966, Волочиськ) — радянський та український веслувальник-каноїст, виступав за збірну СРСР у середині 1980-х — початку 1990-х років. Семиразовий чемпіон світу, чотириразовий чемпіон Радянського Союзу, переможець багатьох регат республіканського і всесоюзного значення. На змаганнях представляв спортивне товариство СКА, заслужений майстер спорту СРСР (1988).

Біографія[ред. | ред. код]

Валерій Вешко народився 2 січня 1966 року в місті Волочиську Хмельницької області Української РСР. У дитинстві захоплювався багатьма видами спорту, зокрема футболом і велоспортом, проте в кінцевому рахунку зробив вибір на користь веслування. Активно займатися веслуванням на каное почав у віці одинадцяти років, проходив підготовку в Хмельницькому під керівництвом тренера Юрія Павловича Корнілова. У різний час перебував у добровільних спортивних товариствах «Колос» і «Буревісник», протягом більшої частини кар'єри представляв СКА.

Уперше заявив про себе 1986 року, ставши чемпіоном Радянського Союзу разом зі своїм партнером Юрієм Гуріним у заліку двомісних каное на дистанції 1000 метрів. Першого серйозного успіху на дорослому міжнародному рівні добився в сезоні 1987 року, коли потрапив до основного складу радянської національної збірної і завдяки низці вдалих виступів удостоївся права захищати честь країни на чемпіонаті світу в німецькому Дуйсбурзі, де в підсумку здобув перемогу в двійках на тисячі метрів і отримав срібло в двійках на п'ятистах метрах. Розглядався як основний кандидат на участь у літніх Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі, проте в кінцевому рахунку на Іграх виступав екіпаж Віктора Ренейського і Миколи Журавського, а Вешко був присутнім тут лише як запасний весляр.

1989 року Валерій Вешко побував на світовій першості в болгарському Пловдіві, де піднімався на п'єдестал пошани тричі: виграв золоті медалі в четвірках на п'ятистах і тисячі метрів, а також бронзову медаль у двійках на тисячі метрів. Рік потому на аналогічних змаганнях у польській Познані майже повторив торішній результат, додав у послужний список ще два золота. У наступному сезоні на чемпіонаті світу в Парижі знову здобув перемогу в програмі чотиримісних каное на дистанціях 500 і 1000 метрів. Незабаром після закінчення цих змагань прийняв рішення завершити спортивну кар'єру. За видатні спортивні досягнення удостоєний почесного звання «Заслужений майстер спорту СРСР».

Починаючи з 1997 року очолює управління молоді та спорту в Хмельницькому[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Валентина Марцонь. (2014-04-06). Валерій Вешко: колишніх чемпіонів не буває (uk). Всiм. Процитовано 2015-07-25. 

Посилання[ред. | ред. код]