Види милосердя
Види милосердя | |
|---|---|
| англ. Kinds of Kindness | |
 | |
| Жанр | драма кіноальманах чорна комедія |
| Режисер | Йоргос Лантімос |
| Продюсери | Йоргос Лантімос Ед Гіні Ендрю Лоу Касіа Маліпан |
| Сценаристи | Йоргос Лантімос Ефтіміс Філіппу |
| У головних ролях | Емма Стоун Джессі Племенс Віллем Дефо Марґарет Кволлі Хонг Чау Джо Алвін |
| Оператор | Роббі Райан |
| Композитор | Джерскін Фендрікс |
| Монтаж | Йоргос Мавропсарідіс |
| Кінокомпанія | Element Pictures Film4 Productions TSG Entertainment |
| Дистриб'ютори |  Searchlight Pictures Kinomania Film Distribution |
| Тривалість | 164 хв |
| Мова | англійська |
| Країна |  Ірландія.svg){kind=small} Велика Британія США Греція |
| Рік | 2024 |
| Дата виходу | 17 травня 2024 (Канни) 12 вересня 2024 |
| Кошторис | $15 млн. |
| Касові збори | $16,2 млн. |
| IMDb | ID 22408160 |
| Рейтинг | 16+ IMDb:    |
 Види милосердя у Вікісховищі  | |
«Види милосердя» (англ. Kinds of Kindness) — кіноальманах режисера Йоргоса Лантімоса 2024 року. Головні ролі у картині зіграли Емма Стоун та Віллем Дефо. Це триптих-притча з трьох слабко пов'язаних між собою історій, які єднає постать загадкового чоловіка, відомого лише за виглядом та ініціалами, та тема фальшивого милосердя.
Роберт Флетчер має бісексуальні стосунки зі своїм владним начальником Реймондом і безплідною дружиною Сарою. Саме Реймонд диктує життя Роберта: від того, в якому будинку він житиме та як одягатиметься, й до того, коли матиме статеві стосунки з Сарою. Одного разу Реймонд наказує Роберту вбити «Р. М.Ф.» — чоловіка, відомого лише за ініціалами. Для цього Роберт повинен збити ціль своїм авто. Але спроба не вдається і обоє виживають, отримавши незначні травми. Вдома Роберт бреше дружині про причину своїх подряпин.
Коли Реймонд наказує йому спробувати ще раз, Роберт зізнається у своєму страху та небажанні це роботи, але Реймонд наполягає. Коли Роберт не піддається, начальник звільняє його. Він також забирає в Роберта свій подарунок, розбиту тенісну ракетку Джона Макінроя. У розпачі Роберт зізнається Сарі, що причина її безпліддя — це втручання Реймонда, який платив лікарям за постачання абортивних засобів. Сара покидає Реймонда, звільняється з роботи та пориває з ним будь-які зв'язки. Роберт просить Реймонда про ще один шанс довести свою вірність, але той рішуче відмовляє і далі просто ігнорує.
Попри це Роберт намагається повернути повагу Реймонда. Він зустрічає Ріту, жінку, життя якої теж контролює Реймонд. Ріта теж отримала завдання вбити Р. М.Ф., унаслідок чого вона та Р. М.Ф. потрапляють до лікарні. Роберт викрадає Р. М.Ф., кидає його на стоянку біля лікарні й таранить своїм авто. Потім Роберт прибуває до маєтку Реймонда. Там він обіймає свого начальника та його коханку Вів'єн. Реймонд хвалить Роберта, кажучи, що знав — він не розчарує.
Ліз, дружина поліціянта Деніела, зникла в морі. Згодом її рятують на гелікоптері, пілотованому Р. М. Ф. Ліз повертається до Деніела неушкодженою, але багато звичних для неї речей Ліз стала робити навпаки. Також їхній домашній кіт ставиться агресивно до неї, а її ноги стали іншого розміру. Деніел підозрює, що це самозванка, тому переводить собі їхні спільні кошти. Хоча Ліз стверджує, що вона вагітна, Деніел не стає більш прихильним до неї.
Потім і Деніел починає поводитися дивно. Він стріляє в руку чоловіка, що їхав у авто зі своєю дівчиною, а потім лиже його кров. У результаті його відсторонюють від роботи в поліції та призначають антипсихотичні препарати.
Ліз відвідує свого батька. Коли той називає Деніела поганою людиною, Ліз дає йому ляпаса та змушує вибачитися. Далі вона розповідає батькові сон, який вона бачила минулої ночі: що собаки тримали людей, як домашніх тварин, годуючи їх шоколадом, а м'ясо з'їдали самі. Вона тлумачить сон, що краще покладатися на те, що неприємне, але чого є вдосталь, аніж на приємне, але якого обмаль.
Деніел не виходить із дому, де жодна їжа йому не до вподоби. Він просить Ліз, щоб вона дала йому палець. Вона відрізає собі палець і подає його Деніелу. Потім Деніел каже своєму лікарю, що Ліз понівечила себе з власної волі, і стверджує, що почала бити себе в живіт та обличчя. У кабінеті гінеколога у Ліз виявляють викидень, і вона стверджує, що це Деніел насправді вдарив її.
Пізніше Деніел вимагає більше їжі та просить печінку. Ліз погоджується, вирізає свою печінку та помирає. Інша Ліз приходить до дверей Деніела, і вони щасливо обіймаються. Під час титрів показують кадри, на яких собаки живуть, як люди, а люди мають собаче життя.
Емілі та Ендрю — учасники секс-культу, очолюваного загадковими Омі та Акою. Лідери культу вимагають цілковитої вірності собі та випробовують тих, кого підозрюють у порушенні своїх правил. Для цього в сауні Ака злизує піт з пупка запідозрених. Емілі та Ендрю шукають за завданням лідерів жінку, здатну оживляти мертвих. Вони вважають, що це Анна, але їхні сподіванні виявляються хибними. Емілі також таємно регулярно відвідує свого відчуженого чоловіка Джозефа та їхню доньку.
У штаб-квартирі Омі надає Емілі та Ендрю інформацію про іншу можливу кандидатку, але вони виявляють, що вона вже мертва. Емілі вважає, що жінка, яку вони шукають, з'явилася їй уві сні, де ця жінка стрибала в порожній басейн. Поки Емілі та Ендрю обідають у ресторані, до них підходить жінка на ім'я Ребекка, схожа на жінку зі сну, та каже, що знає їх обох. Вона припускає, що її сестра-близнючка Рут — це та, кого вони шукають. Ендрю заперечує, бо одна з ознак шуканої ними особи — що в неї повинна бути померла сестра.
Під час візиту до свого старого будинку Емілі зустрічає Джозефа та їхню доньку. Джозеф запрошує Емілі колись відвідати їх знову. Але наступного разу він дає їй снодійне і ґвалтує непритомну Емілі. Наступного ранку Омі, Ака та Ендрю прибувають до старого будинку Емілі та відвозять її на «тестування». Її виключають з культу після того, як виявляють, що вона «заражена».
Щоб поновитися в культі, Емілі вирішує розшукати Рут. Перед від'їздом вона відвідує Ребекку, яка раніше телефонувала, щоб сказати, що може вбити себе, аби її сестра стала обраною. Ребекка стрибає в порожній басейн під час візиту Емілі та гине. Відвідавши ветеринарну клініку Рут та ставши свідком зцілення собаки, якого вона оглянула, Емілі нокаутує її та відвозить до моргу. Там Емілі наказує Рут воскресити Р. М. Ф. Рут вдається це зробити, і Емілі танцює біля свого авто. Радісна, Емілі їде до штаб-квартири свого культу, але відволікається і спричиняє аварію, в якій Рут гине.
У сцені посеред титрів Р. М.Ф. їсть бутерброд і проливає кетчуп на свою сорочку. Офіціант дає йому серветку, щоб він витерся.
- Емма Стоун
- Ріта (сегмент «Смерть Р. М.Ф.»)
- Ліз (сегмент «Р. М.Ф. літає»)
- Емілі (сегмент «Р. М.Ф. їсть сендвіч»)
- Віллем Дефо
- Реймонд (сегмент «Смерть Р. М.Ф.»)
- Джордж (сегмент «Р. М.Ф. літає»)
- Омі (сегмент «Р. М.Ф. їсть сендвіч»)
- Джессі Племенс
- Роберт (сегмент «Смерть Р. М.Ф.»)
- Деніел (сегмент «Р. М.Ф. літає»)
- Ендрю (сегмент «Р. М.Ф. їсть сендвіч»)
- Марґарет Кволлі
- Вів'єн (сегмент «Смерть Р. М.Ф.»)
- Марта (сегмент «Р. М.Ф. літає»)
- близнючки Рут і Ребекка (сегмент «Р. М.Ф. їсть сендвіч»)
- Хонг Чау
- Сара (сегмент «Смерть Р. М.Ф.»)
- Шерон (сегмент «Р. М.Ф. літає»)
- Ака (сегмент «Р. М.Ф. їсть сендвіч»)
- Джо Алвін
- оцінювач предметів колекціонування (сегмент «Смерть Р. М.Ф.»)
- Джеррі (сегмент «Р. М.Ф. літає»)
- Джозеф (сегмент «Р. М.Ф. їсть сендвіч»)
- Гантер Шафер
- Анна (сегмент «Р. М.Ф. їсть сендвіч»)
Проєкт було анонсовано у вересні 2022 року. Виробництвом зайнялася компанія Searchlight Pictures, режисером фільму став Йоргос Лантімос, він же написав сценарій спільно з Ефтіміс Філіппоу. Головні ролі отримали Емма Стоун, Джессі Племенс, Віллем Дефо та Марґарет Кволлі.[1] Зйомки почалися у жовтні 2022 року в Новому Орлеані[2].
Світова прем'єра фільму відбулася в основній конкурсній програмі 77-го Каннського кінофестивалю 17 травня 2024 року[3][4], де Джессі Племенс був нагороджений призом за найкращу чоловічу роль.
В Україні прем'єра фільму в кінотеатрах відбулася 12 вересня 2024 року[5] мовою оригіналу з українськими субтитрами.
На агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes 71% рецензій критиків позитивні, із середнім балом 6,5/10. Консенсус вебсайту підсумовує: «Холодносердечний триптих з їдким гумором, «Види милосердя» – це Йоргос Лантімос у своїй наймізантропічнішій – і їдко кумедній формі»[6]. Середньозважена оцінка на Metacritic складає 64 бали зі 100, що вказує на «загалом схвальні» відгуки[7].
Згідно з The Direct, три історії «Видів милосердя» зображують, на що здатна людина, щоб отримати схвалення. Це ґрунтовне дослідження контролю, жертви та влади. У трьох представлених історіях спільним знаменником є те, що головні герої перебувають у жорстоких стосунках і зазнають доброти, яку важко відрізнити від жорстокості. Кожен з випадків є прикладом ситуації, де з певного боку чи загалом це доброта, але в деталях криється щось жахливе[8].
В огляді Nerdist зазначено, що фільм надмірно довгий, але три історії стають дедалі цікавішими з плином часу. Перша частина — це радше цікава ідея, ніж справжня історія. Друга сприймається як короткометражний фільм, який легко міг би стати окремим фільмом, якби йому приділити більше уваги. Третя частина найближча до типової розповіді, і найбільш емоційно насичена. В ній є динаміка та найбільше чорного гумору, чого бракує решті фільму[9].
Screen Rant описав, що жоден з персонажів не демонструє ні краплі милосердя один до одного, хоча, можливо, сприймає власне ставлення дуже добрим. Незважаючи на всю свою дивність, фільм Лантімоса має дуже нігілістичний погляд на світ і людей. У кожному сегменті його персонажі змушені робити жахливі речі, і жоден з них не зупиняється, щоб задуматися про свої дії, бо ними керує відчай[10].
Йоргос Лантімос зумисне не розкривав хто такий Р.М.Ф і заохочував глядачів вигадувати власні пояснення. Вони запропонували низку розшифровок ініціалів, які здебільшого підкреслюють випадковість і малу значущість цього персонажа[11].
- ↑ Kinds of Kindness Production Notes PDF. Searchlight Pictures. 2024. Процитовано 10 травня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Режиссер «Фаворитки» Йоргос Лантимос снимет фильм с Эммой Стоун и Уиллемом Дефо в главных ролях. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
- ↑ The Screenings Guide of the 77th Festival de Cannes. Festival de Cannes. 8 травня 2024. Процитовано 8 травня 2024.
- ↑ Ali Abbasi's Trump Drama 'The Apprentice,' Yorgos Lanthimos' 'Kinds of Kindness' Set for Cannes Competition. The Hollywood Reporter. 11 квітня 2024. Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ «Види милосердя» (2024, Kinds of Kindness). Кіноріум (укр.). Процитовано 19 серпня 2024.
- ↑ Kinds of Kindness | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 6 грудня 2025.
- ↑ Kinds of Kindness Reviews. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 6 грудня 2025.
- ↑ Eclarinal, Aeron Mer (3 вересня 2024). Kinds of Kindness Plot Explained: The True Meaning of the Movie. The Direct (англ.). Процитовано 7 грудня 2025.
- ↑ KINDS OF KINDNESS Is a Weird, Captivating, and Frustrating Experience. Nerdist (амер.). 25 червня 2024. Процитовано 7 грудня 2025.
- ↑ Abdulbaki, Mae; Russell, Tom (27 червня 2024). Kinds Of Kindness Ending Explained. ScreenRant (англ.). Процитовано 7 грудня 2025.
- ↑ Sherlock, Ben (2 вересня 2024). What Does R.M.F. Stand For In Kinds Of Kindness? Meaning Explained. ScreenRant (англ.). Процитовано 7 грудня 2025.
- Види милосердя на сайті IMDb (англ.)