Видобування природного газу

Природний газ і нафта є високоефективними енергоносіями, основними у виробничих процесах і комунальному господарствіб а також цінною хімічною сировиною. Вуглеводні забезпечують близько половини всієї енергії, яка сьогодні споживається в Україні.

Джерелами газу і газоконденсату є родовища, приурочені до традиційних колекторів (газові, газонафтові, газоконденсатні), попутний газ нафтогазових родовищ, а також скупчення газу у щільних сланцевих породах, метан вугільних родовищ та поклади газу в вигляді газогідратів.

Видобування природного газу і нафти здійснюють шляхом розробки родовищ вуглеводневої сировини свердловинним способом.

З історії газовидобування

Початки газовидобутку

Зародження газової галузі відносять до 18-19 ст., коли почали отримувати газ з кам'яного вугілля для освітлення міст Франції та Великої Британії. Газогенератори з'явилися в 19 ст.

Комерційний видобуток природного газу та транспортування у США датуються 1859 роком, коли Едвін Дрейк видобував нафту біля Титусвілля, Пенсильванія. Природний газ, що супроводжував видобуток сирої нафти, був небажаним побічним продуктом зусиль з видобутку нафти, який часто просто видалявся або спалювався. Однак незабаром невеликі обсяги природного газу почали надходити до місцевих муніципалітетів, щоб витіснити обсяг виробленого газу, який використовувався в системах раннього розподілу для освітлення та палива.

З середини 1850-х рр. для видобування рідин, таких як природний бензин, із сирої нафти, видобутої з пласта, використовуються різні типи переробних підприємств. Однак протягом багатьох років природний газ не був шуканим паливом. До початку 20 століття більша частина його спалювалася або просто випускалася в атмосферу, головним чином тому, що доступна технологія трубопроводів дозволяла передачу газу лише на дуже короткі відстані.

Промислове видобування газу у ХХ ст.

Лише на початку 1920-х років, коли були розроблені надійні методи зварювання труб, виникла потреба в переробці природного газу. До 1930-х років існувала попередня мережа газопроводів відносно великих відстаней, а деякі заводи з переробки природного газу були встановлені у основних виробничих районах. Однак депресія 1930-х років і тривалість Другої світової війни уповільнили зростання попиту на природний газ у США та потребу в більшій кількості переробних підприємств.

Після Другої світової війни, особливо в 1950-х роках, розробка пластмас та інших нових виробів, що потребували природного газу та нафти як виробничого компонента, збіглася з вдосконаленням зварювання трубопроводів та технологій виготовлення трубопроводів. Підвищений попит на природний газ як промислову сировину та промислове паливо сприяв зростанню основних транспортних систем природного газу, що, в свою чергу, покращило товарність та доступність природного газу для житлових та комерційних потреб.

Природний газ і нафта та продукти їх переробки істотно впливають на економіку країни, на підвищення матеріального добробуту людей. Розвитку газової і нафтової промисловості в Україні, як і в інших нафтогазовидобувних державах світу, приділяється велика увага. Свідченням тому є історія розвитку газової і нафтової промисловості в Україні, яка нараховує більше 100 років, а також значні асигнування, які вкладає держава і приватні компанії у пошуки і розвідку вуглеводневої сировини. На початку ХХ століття у Прикарпатті почали застосовувати попутний нафтовий газ у промислових обсягах. Перший в Україні газопровід Борислав-Дрогобич був збудо-ваний у 1912 році. Початок масштабного видобутку та використання природного газу на теренах України пов'язаний із відкриттям у 1920 році Дашавського газового родовища, яке почали експлуатувати з 1924 року. Сьогодні провідне місце за видобутком природного газу і нафти посідає Східний нафтогазоносний регіон України. Основні родовища природного газу і нафти знаходяться у Харківській, Полтавській, Чернігівській, Сумській і Дніпропетровській областях.

Найбільше газове родовище — Шебелинське (80 % усіх запасів природного газу в Україні), на другому місці за запасами газу Західно-Хрестищенське газоконденсатне родовище, яке експлуатується з 1970 року (початкові видобувні запаси категорій А+В+С1: газу — 335100 млн м³; конденсату — 13289 тис. т.), за ним йде Єфремівське газоконденсатне родовище, яке експлуатується з 1967 року (початкові видобувні запаси категорій А+В+С1: газу — 109970 млн м³; конденсату — 2595 тис. т.).

У Прикарпатській нафтогазоносній провінції працюють нафтогазовидобувні управління у Бориславі і Долині. Поклади газу зосереджені у верхньоюрських, верхньокрейдових і міоценових відкладах.

У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області станом на 2014 рік експлуатувалося 17 газових родовищ. Промислові газові, газоконденсатні та нафтові поклади розташовані в палеогенових і нижньокрейдових гірських породах на глибині від 100 м до 4 500 м. У підводних надрах Чорного моря родовища газу знаходяться на глибині 300—750 м. Найбільші газові родовища — Штормове, Фонтанівське, Голіцинське. Переважна більшість вуглеводневих родовищ пов'язана з зонами глибинних розломів.

У 1950–1970-х роках в Україні видобуток природного газу і нафти поступово зростав. Найбільшого рівня видобутку нафти разом із газовим конденсатом досягнуто у 1972 році — 14,4 млн т, а природного газу у 1975 році — 68,7 млрд м³. Починаючи з другої половини 1970-х років видобуток нафти і природного газу в Україні стабільно скорочувався у зв'язку з виснаженням старих родовищ, які інтенсивно експлуатувалися під час перебування України у складі СРСР.

Сучасний стан газовидобутку в Україні і світі

Найбільші світові газовидобувники

Країна	2010		2006
	Видобуток, млрд м³	Частка світового ринку (%)	Видобуток, млрд м³	Частка світового ринку (%)
Росія	647		673,46	18
США	619		667	18
Канада	158
Іран	152		170	5
Норвегія	110		143	4
Китай	98
Нідерланди	89		77,67	2,1
Індонезія	82		88,1	2,4
Саудівська Аравія	77		85,7	2,3
Алжир	68		171,3	5
Узбекистан	65
Туркменістан			66,2	1,8
Єгипет	63
Велика Британія	60
Малайзія	59		69,9	1,9
Індія	53
ОАЕ	52
Мексика	50
Азербайджан			41	1,1
Інші країни			1440,17	38,4
Світовий видобуток природного газу		100	3646	100

У 2013 році нафти і газового конденсату в Україні було видобуто лише 2,97 млн т, а природного газу — 19,34 млрд м³. Через значне падіння видобутку нафти і газу в Україні утворився дефіцит енергоносіїв. Тому на державному рівні здійснювалися заходи із упровадження ефективних способів збільшення обсягів видобутку нафти та природного газу.

Станом на 01.01.2021 в Україні було 467 об'єктів обліку (родовища природного газу та перспективні газові площі). Більшість із них є комплексними: 65 нафтових, 111 газових, 18 нафтогазових і газонафтових, 155 газоконденсатних, 115 нафтогазоконденсатних, 3 газоконденсатнонафтових, у промисловій розробці знаходиться 285 родовищ із балансовими (видобувними) запасами природного газу 618 719 млн м³. Підготовлені до промислового освоєння 22 об'єкти з балансовими (видобувними) запасами газу 26 143 млн м³.

На території України є три нафтогазоносні регіони: Західний (охоплює Волино-Подільську газонафтоносну провінцію, Передкарпатську нафтогазоносну провінцію, Карпатську складчасту нафтоносну область, Закарпатську газоносну область), Східний (ДДз) і Південний (Південно-Кримська нафтогазоносна провінція). У 2014 році видобуток нафти і газового конденсату продовжував падати, їх було видобуто 2,72 млн т, а видобуток природного газу вдалося стабілізувати і навіть дещо збільшити до 19,8 млрд м³.

У 2019 році в Україні видобуто 2,4 млн т нафти і газоконденсату та 20,6 млрд м³ природного газу.

У 2020 році в Україні видобуто 2,4 млн т нафти і газоконденсату та 20,2 млрд м³ природного газу.

У 2021 році видобуток газу склав 19,8 млрд м³.

Методи інтерсифікації видобування газу і газового конденсату

• Гідравлічний розрив пласта
• Соляно-кислотна обробка газових свердловин
• Гідропіскоструминна перфорація
• Інтенсифікація видобутку газу за допомогою вибухових речовин
• Інтенсифікація припливу газу і конденсату акустичною дією на привибійну зону пласта
• Підвищення конденсатовіддачі пласта при нагнітанні газоподібних агентів

Див. також

• Газова промисловість
• Газова промисловість України

Література

• Орловський В. М., Білецький В. С., Сіренко В. І. Технологія видобування газу і газового конденсату. Редакція «Гірничої енциклопедії», Полтава: НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ — 2000», 2023. — 359 с.