Владіміров Володимир Володимирович
| Володимир Владіміров | |
|---|---|
| рос. Владимир Владимиров | |
 | |
 Губернатор Ставропольського краю | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 27 вересня 2014 |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Валерій Зеренков |
| Народився |
14 жовтня 1975 (48 років) м. Георгієвськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР |
| Виборчий округ | Ставропольський край |
| Відомий як | губернатор |
| Місце роботи | уряд |
| Громадянство |
 Росія |
| Національність | російська |
| Освіта |
Уфімський державний нафтовий технічний університет Тюменський індустріальний університет |
| Alma mater | Уфинський державний нафтовий технічний університет і Тюменський індустріальний університетd |
| Політична партія | Єдина Росія |
| Професія | політик |
| Нагороди |
 |
| gubernator.stavkray.ru | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Володимир Володимирович Владіміров (рос. Владимир Владимирович Владимиров; нар. 14 жовтня 1975, м. Георгієвськ, Ставропольський край, РРФСР) — російський державний і політичний діяч. Губернатор Ставропольського краю з 27 вересня 2014 року.[1] Голова Уряду Ставропольського краю з 10 жовтня 2013 року. Секретар Ставропольського регіонального відділення партії «Єдина Росія» з 1 листопада 2019 року[2], член Генеральної Ради партії. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Фігурант бази «Миротворець».
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1997 році закінчив Уфімський державний нафтовий технічний університет, в 2006 році — Тюменський державний нафтогазовий університет.
З 1997 по 2007 рік працював у різних організаціях нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості на керівних посадах.
З 2010 по 2013 рік — перший заступник губернатора Ямало-Ненецького автономного округу[3].
З травня 2011 — секретар регіонального політради партії «Єдина Росія».
27 вересня 2013 року, після відставки губернатора Ставропольського краю Валерія Зеренкова, указом президента РФ призначений в.о. губернатора[4].
2014 року підтримав співробітників спецпідрозділу «Беркут», що займались розгоном мітингувальників на Євромайдані. У березні 2014 року проти Володимира було введено санкції Євросоюзу.
14 вересня 2014 — обраний губернатором Ставропольського краю на п'ять років. Керував ліквідацією потужного паводку, який в травні 2017 року накрив 13 районів краю.
8 вересня 2019 — переобраний губернатором краю.[5]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Почесна медаль «За заслуги у справі захисту дітей Росії» (лютий 2015 року)[6];
- Медаль «За повернення Криму» (травень 2015 року)[7]
- Ювілейна медаль «В пам'ять 100-річчя відновлення Патріаршества в РПЦ» (17 січня 2018 года)[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Владимир Владимиров вступил в должность губернатора Ставрополья. www.stavropolye.tv. Процитовано 27 вересня 2014.
- ↑ Владимиров возглавил ставропольское реготделение партии "Единая Россия". Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 13 травня 2020.
- ↑ Біографія Володимира Володимирового. ria.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
- ↑ Виконувати обов'язки губернатора Ставропілля буде уродженець Георгиевска. РоссийскаяГазета. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2013.
- ↑ Владимиров вступил в должность губернатора Ставрополья на второй срок // Своє ТБ, 27.09.2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- ↑ Губернатор Ставропілля нагороджений за заслуги у справі захисту дітей : [арх. 18.09.2017] // Офіційний сайт губернатора Ставропольського края.
- ↑ Губернатора Ставропілля нагородили медаллю «За повернення Криму» : [арх. 18.09.2017] // Комсомольская правда.
- ↑ Митрополит Кирил вручив губернатору краю медаль в пам'ять 100-річчя відновлення Патріаршества. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.