Вощанов Павло Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вощанов Павло Ігорович
Народився 3 листопада 1948(1948-11-03) (70 років)
Москва, СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність Журналіст, оглядач
Знання мов російська
Посада депутат Державної Думи РФ[d]
Нагороди Медаль Пам'яті 13-го січня

Павло Ігорович Вощанов (нар. 3 листопада 1948 в Москві) — російський журналіст, один із засновників і політичний оглядач «Нової газети», Прес-секретар Президента Російської Федерації Бориса Єльцина з липня 1991 по лютий 1992 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 листопада 1948 року в Москві в родині військового, який в 1950-1963 роках служив в НДР. Пізніше батька перевели в Узбекистан, де Вощанов здобув вищу економічну освіту. У 1980-і роки працює в керівництві Інституту економіки та будівництва Держбуду СРСР, де захищає докторську дисертацію[1]. З 1988 року - економічний оглядач «Комсомольської правди».

Під час серпневого путчу 1991 року саме Вощанов проводив прес-конференції в стінах Білого дому. За його спогадами, в цей час в бомбосховищі «був накритий стіл, і Борис Миколайович з найближчим оточенням" розслаблялися ", чекаючи розрішення ситуації»[2]. У лютому 1992 року через зростаючі особисті розбіжності з Єльциним подав у відставку.

Відзнаки[ред. | ред. код]

У 1996 році за роботу в «Комсомольской правде» отримав премію Спілки журналістів Росії «Золоте перо Росії»[3]. У 1990-ті роки також входив до редколегії газети «Трибуна», публікувався в тижневику «Деловой вторник», очолював в 1999 році «Радіо-1». У 1995, 1998 і 1999 роках невдало балотувався в депутати Держдуми[1]. У 2000-і роки друкувався переважно в «Новой газете». У 2006 році випустив політичний роман «Фантомний біль». Також невдало балотувався в депутати Мосміськдуми.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]