Вплив енергетики на навколишнє середовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Світове споживання первинної енергії за видами енергії.[1]
Споживання енергії на душу населення в країні (2001). Червоні відтінки вказують на збільшення, зелені відтінки зменшення споживання протягом 1990-х років.[2]

Вплив енергетичної промисловості на навколишнє середовище є значним, оскільки споживання енергії та природних ресурсів тісно пов’язані між собою. Виробництво, транспортування або споживання енергії впливають на навколишнє середовище.[3] Енергія використовувалася людьми протягом тисячоліть. Спочатку це було з використанням вогню для освітлення, тепла, приготування їжі та для безпеки, і його використання можна простежити щонайменше 1,9 мільйона років назад.[4] В останні роки спостерігається тенденція до збільшення комерціалізації різних відновлюваних джерел енергії. Науковий консенсус щодо деяких основних видів людської діяльності, які сприяють глобальному потеплінню, вважають збільшення концентрації парникових газів, що спричиняє ефект потепління, глобальні зміни поверхні землі, такі як вирубка лісів, для ефекту потепління, підвищення концентрації аерозолів, головним чином для охолоджувального ефекту.[5]

Технології, що швидко розвиваються, потенційно можуть досягти переходу від виробництва енергії, управління водою та відходами, а також виробництва харчових продуктів до кращих практик використання навколишнього середовища та енергії за допомогою методів системної екології та промислової екології[6][7].

Зміна клімату[ред. | ред. код]

Глобальна середня температура поверхні набори даних від різних наукових організацій показують прогрес і ступінь глобального потепління.
Вплив на потепління (так званий радіаційний вплив) довгоіснуючих парникових газів майже подвоївся за 40 років, причому вуглекислий газ і метан є домінуючими факторами глобального потепління[8]

Набори даних про середню глобальну температуру поверхні, отримані від різних наукових організацій, показують прогрес і масштаби глобального потепління.

Науковий консенсус щодо глобального потепління та зміни клімату полягає в тому, що це спричинено антропогенними викидами парникових газів, більшість яких походить від спалювання викопного палива з вирубкою лісів та деякими сільськогосподарськими методами також є основними факторами.[9] Дослідження 2013 року показало, що дві третини промислових викидів парникових газів пов’язані з виробництвом викопного палива (і цементу) лише дев’яноста компаній у всьому світі (між 1751 і 2010 роками, з половиною викидів з 1986 року).[10][11]

Хоча заперечення зміни клімату широко розголошується, переважна більшість вчених, які працюють у галузі кліматології, визнають, що це спричинено діяльністю людини. У доповіді IPCC «Зміна клімату 2007: вплив зміни клімату, адаптація та вразливість» передбачає, що зміна клімату призведе до нестачі їжі та води та збільшить ризик повеней, які вплинуть на мільярди людей, особливо тих, хто живе в бідності.[12]

Одне з вимірювань парникових газів та інших зовнішніх порівнянь між джерелами енергії можна знайти в проекті ExternE Інституту Пауля Шеррера та Університету Штутгарта, який фінансується Європейською Комісією.[13] Згідно з цим дослідженням [14] гідроелектроенергія створює найменші викиди CO2, вітер виробляє другий найменший, ядерна енергія виробляє третій найменший, а сонячна фотоелектрична виробляє четвертий найменший.[14]

Подібним чином те саме дослідження (ExternE, Externalities of Energy), проведене з 1995 по 2005 рік, виявило, що вартість виробництва електроенергії з вугілля чи нафти подвоїться порівняно з поточною вартістю, а вартість виробництва електроенергії з газу зросте на 30% якщо взяти до уваги зовнішні витрати, такі як шкода навколишньому середовищу та здоров’ю людини через викиди твердих частинок у повітрі, оксидів азоту, хрому VI та арсену з цих джерел. У дослідженні було підраховано, що ці зовнішні витрати на викопне паливо становлять до 1–2% від усього валового внутрішнього продукту (ВВП) ЄС, і це було ще до того, як зовнішні витрати на глобальне потепління від цих джерел були навіть включені. [15] Дослідження також показало, що вартість атомної енергії для навколишнього середовища та охорони здоров’я на одиницю поставленої енергії становила 0,0019 євро/кВт-год, що виявилося нижчим, ніж у багатьох відновлюваних джерел, включно з біомасою та фотоелектричними сонячними панелями. У тридцять разів нижча, ніж вугілля – 0,06 євро/кВт-год, або 6 центів/кВт-год, а джерелом енергії з найнижчими зовнішніми витратами на навколишнє середовище та здоров’я, пов’язаними з цим, є вітрова енергія з ціною 0,0009 євро/кВт-год.[16]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BP: Workbook of historical data (xlsx), London, 2012
  2. Energy Consumption: Total energy consumption per capita. Earth trends Database. World Resources Institute. Архів оригіналу за 12 December 2004. Процитовано 21 квітня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  3. environmental impact of energy. European Environment Agency. Процитовано 15 July 2021.
  4. Bowman, D. M. J. S; Balch, J. K; Artaxo, P; Bond, W. J; Carlson, J. M; Cochrane, M. A; d'Antonio, C. M; Defries, R. S; Doyle, J. C; Harrison, S. P; Johnston, F. H; Keeley, J. E; Krawchuk, M. A; Kull, C. A; Marston, J. B; Moritz, M. A; Prentice, I. C; Roos, C. I; Scott, A. C; Swetnam, T. W; Van Der Werf, G. R; Pyne, S. J (2009). Fire in the Earth System. Science. 324 (5926): 481—4. Bibcode:2009Sci...324..481B. doi:10.1126/science.1163886. PMID 19390038. S2CID 22389421.
  5. AR4 Climate Change 2007: The Physical Science Basis — IPCC. Процитовано 9 листопада 2021.
  6. Kay, J. (2002). Kay, J.J. "On Complexity Theory, Exergy and Industrial Ecology: Some Implications for Construction Ecology." [Архівовано 6 January 2006 у Wayback Machine.] In: Kibert C., Sendzimir J., Guy, B. (eds.) Construction Ecology: Nature as the Basis for Green Buildings, pp. 72–107. London: Spon Press. Retrieved on: 2009-04-01.
  7. Baksh B., Fiksel J. (2003). The Quest for Sustainability: Challenges for Process Systems Engineering (PDF). American Institute of Chemical Engineers Journal. 49 (6): 1355. Архів оригіналу (PDF) за 20 July 2011. Процитовано 24 August 2009.
  8. The NOAA Annual Greenhouse Gas Index (AGGI). NOAA.gov. National Oceanographic and Atmospheric Administration (NOAA). Spring 2023. Архів оригіналу за 24 May 2023.
  9. Help finding information | US EPA. 12 August 2013.
  10. Douglas Starr, "The carbon accountant. Richard Heede pins much of the responsibility for climate change on just 90 companies. Others say that's a cop-out", Science, volume 353, issue 6302, 26 August 2016, pages 858–861.
  11. Heede, Richard (2014). Tracing anthropogenic carbon dioxide and methane emissions to fossil fuel and cement producers, 1854–2010. Climatic Change. 122 (1–2): 229—241. Bibcode:2014ClCh..122..229H. doi:10.1007/s10584-013-0986-y. S2CID 10093636.
  12. Billions face climate change risk. BBC News Science/Nature. 6 квітня 2007. Процитовано 22 квітня 2011.
  13. Rabl A. та ін. (August 2005). Final Technical Report, Version 2 (PDF). Externalities of Energy: Extension of Accounting Framework and Policy Applications. European Commission. Архів оригіналу (PDF) за 7 March 2012.
  14. а б External costs of electricity systems (graph format). ExternE-Pol. Technology Assessment / GaBE (Paul Scherrer Institut). 2005. Архів оригіналу за 1 November 2013.
  15. New research reveals the real costs of electricity in Europe (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 September 2015. Процитовано 8 September 2012.
  16. ExternE-Pol, External costs of current and advanced electricity systems, associated with emissions from the operation of power plants and with the rest of the energy chain, final technical report. [Архівовано 15 April 2016 у Wayback Machine.] See figure 9, 9b and figure 11