Вторинні енергетичні ресурси
Втори́нні енергетичні ресурси (ВЕР) — енергія різних видів, що вивільняється з технологічного процесу чи установки, використання якої не є обов'язковим для здійснення основного техногенного процесу[1].
У вужчому розумінні — це енергетичний потенціал продукції, відходів, побічних і проміжних продуктів, який утворюється в технологічних агрегатах (установках, процесах) і не використовується в самому агрегаті, але може бути частково або повністю використаний для енергопостачання інших агрегатів (процесів).[2]
Вторинні енергоресурси за видом енергії поділяються на горючі (або паливні), теплові і надлишкового тиску.
Наприклад, виробництво чавуну в доменній печі є джерелом таких вторинних енергоресурсів, як теплота основного продукту (чавуну), теплота шлаку, теплота доменного газу, власне доменний газ та його надлишковий тиск.[3]
Горючі, або паливні вторинні енергоресурси є побічними продуктами технологічних процесів, що містять у собі хімічно зв'язану енергію відходів технологічних процесів, і можуть бути використаними або як енергетичне, або як технологічне паливо.
До таких насамперед належать:
- горючі вторинні гази (доменний, феросплавний, ваграночний, конвертерний, сажового виробництва, синтез-газ, абгаз, пічний газ фосфорного виробництва та виробництва карбіду кальцію)
- горючі відходи процесів хімічної і термохімічної переробки вуглецевої сировини
- відходи електродного виробництва
- відходи шкіряного виробництва
- луг целюлозно-паперового виробництва
- відходи гудрону і бітуму та інші відходи технологічних процесів, які використовуються як паливо.[4]
Вторинними тепловими енергоресурсами називаються ті, що мають фізичне тепло відхідних газів технологічних агрегатів, фізичне тепло основної і побічної продукції, тепло робочих тіл систем примусового охолодження технологічних агрегатів, а також тепло повітря витяжної вентиляції.
До таких належать:
- ентальпія газів, що відходить із технологічних агрегатів основної, побічної, проміжної продукції відходів виробництва
- теплота робочих тіл систем охолодження технологічних агрегатів
- ентальпія гарячої води та пари, відпрацьованих у технологічних установках.
Тепло, що повертається до агрегату, а також ентальпія конденсату — не відносяться до теплових вторинних енергоресурсів.[5]
Це такі види вторинних енергоресурсів, у яких потенційна енергія газів виходить із технологічних агрегатів із надлишком тиску (надмірним тиском), що мусить бути зниженим перед наступним ступенем використовування цих газів або під час викидання їх до атмосфери.[5]
- ↑ Основи екології / Малимон С. С. — Вінниця: Нова Книга, 2009. — С. 227
- ↑ Словник термінів у сферах енергоефективності та ВДЕ
- ↑ Гічов Ю. О. Вторинні енергоресурси промислових підприємств. Частина ІІ: Конспект лекцій — Дніпропетровськ: НМетАУ, 2012. — С. 6
- ↑ Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 11-мтп «Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії»
- ↑ а б Самохвалов В. С. Вторинні енергетичні ресурси та енергозбереження: Навч. пос. Навч. пос. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — С.6.
- Вторинні енергетичні ресурси // Енциклопедія народного господарства Української РСР: в 4-х томах. Т. 1 А-Е / С. М. Ямпольський; Академія наук УРСР. — Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1969. — С. 299
- ДСТУ 4090-2001 Енергозбереження. Ресурси енергетичні вторинні
|
Це незавершена стаття з енергетики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |