Вулиця Братів Тимошенків (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Братів Тимошенків
Львів
Місцевість Вулька
Район Франківський
Назва на честь Володимира, Степана та Сергія Тимошенків
Колишні назви
Кадетська бічна, Слівінського, Штрассе дер Жандармері, Станіславського
польського періоду (польською) Śliwińskiego
радянського періоду (російською) Станиславского
Загальні відомості
Протяжність 170 м
Координати початку 49°49′50″ пн. ш. 24°01′06″ сх. д. / 49.830778° пн. ш. 24.01833° сх. д. / 49.830778; 24.01833Координати: 49°49′50″ пн. ш. 24°01′06″ сх. д. / 49.830778° пн. ш. 24.01833° сх. д. / 49.830778; 24.01833
Координати кінця 49°49′50″ пн. ш. 24°01′00″ сх. д. / 49.830583° пн. ш. 24.016833° сх. д. / 49.830583; 24.016833
поштові індекси 79026[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1]
Забудова 1920-ті—2010-ті; сецесія, багатоповерхова житлова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2672091
Мапа
Мапа

Ву́лиця Браті́в Тимоше́нків — вулиця у Франківському районі[2][3] міста Львова, у місцевості Вулька. Пролягає від вулиці Героїв Майдану до тупика (сполучається сходами з вулицею Академіка Сахарова).

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця прокладена у 1920-х роках[4], не пізніше 1929 року отримала назву Кадетська бічна. У 1936 році вулицю перейменували на вулицю Слівінського, на честь Іполіта Слівінського, польського архітектора. З 1943 року по липень 1944 року, на часі німецької окупації, вулиця мала назву Штрассе дер Жандармері. У 1946 році отримала назву Станіславського, на честь радянського актора та режисера Костянтина Станіславського.

Сучасна назва — на честь Володимира, Степана та Сергія Тимошенків.[5]

Забудова[ред. | ред. код]

Будинки вулицею Братів Тимошенків зведені у стилі сецесії.

  • № 2-Б. Житловий багатоквартирний будинок елітного типу, збудований у 2008 році.
  • № 4. Кам'яниця зведена на початку XX століття.[4] У 1965-1994 роках тут містився санаторій-профілакторій ЛКП «Львівелектротранс» на 50 місць, де без відриву від виробництва оздоровлювалося близько 700 працівників та членів їх родин у рік.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-26. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 4 серпня 2019.
  2. Франківський районний суд м. Львова. Список вулиць Франківського району м. Львова. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 5 лютого 2017.
  3. Список вулиць Львова (Б). Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
  4. а б в Новий Світ, 2014, с. 171.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 63.
  6. Чому водії ненавидять свою роботу? (фото, відео). 2 лютого 2015. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]