Координати: 43°8′ пн. ш. 22°49′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 22.817° сх. д. / 43.133; 22.817

Видлич (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Відлич (гора))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Видлич
Видлич

43°8′ пн. ш. 22°49′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 22.817° сх. д. / 43.133; 22.817
Країна  Болгарія і  Сербія
Система Балканські гори
Тип гора
Висота 1375,5 м і 1206 м
Видлич. Карта розташування: Болгарія
Видлич
Видлич
Видлич (Болгарія)
Мапа
CMNS: Видлич у Вікісховищі

Видлич — гора в західній Болгарії та східній Сербії, у західних Балканських горах, Софійської області, між долиною річки Нішава і її правою притокою Височиця (Комштиця, Темська ріка).

Хребет Видлича — вид з західної частини земель с. Чепирлинці, недалеко від болгаро-сербського кордону.

Гора Відлич піднімається в західній частині Балканських гір і розташована в Сербії (90 %) і Болгарії (10 %). Вона простягається з північного заходу на південний схід протягом 40 км, а її ширина досягає 10 км. На північному заході та північному сході долина річки Височиця (Комштиця, Темська ріка, права притока Нішави) відокремлює її від Чипровської і Берковської гор, які також є частинами західних Балкан. На південному заході її схили повільно спускаються в історико-географічний район Збирге і долину Нішави. Східний край гори Відлич — кряж Вучибаба.

Її найвища точка — вершина Басарський камінь (1375,5 м), розташована на території Сербії, приблизно на 9 км по прямій на схід від міста Пирот. Найвищою вершиною у болгарській частині гори є Вучабаба, 1294 м.[1]

Гора переважно складається з юрського і тріасового вапняку. Її північні схили, що виходять на долину Височиці, стрімкі, скелясті та злегка розсічені, а південні пологі та поступово переходять у Пиротську долину і горбисту історико-географічну область Забирге. Багата на карстові форми — котли, понори та печери.

Клімат помірно-континентальний з відносно холодною зимою і прохолодним літом. З карстових джерел витікає навесні річка Забирдська[2] (притока Нішави).

Ґрунти бурі гірськи та дернові. Гора сильно збезлісена, з частково збереженими лісами і глибоко уражена ерозією.

На південних схилах гір є села Моїнці, Гуленовці, Одоровці, Ореовиця, Нишор і Крупиць в Сербії і Станинці, Голеш і Ропот в Болгарії, а на півночі, у долини річки Височиця в Сербії — села Завой, Велика Луканя, Рисовці, Славиня, Брачевці, Ізатовці та Долишній Криводол.

Топографічна карта

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Географічний словник Болгарії;
  2. Ристић, Косовка. Димитровград та «Бурсько-гірське середовище», Beograd 1985, с.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 109—110. (болг.)